Рішення № 136559535, 14.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року справа №320/35672/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , адміністративна будівля УВМА РНОКПП НОМЕР_1 ) до Української військово-медичної академії (адреса Київ, вул. Князів Острозьких 45/1, корп.33 ЄДРПОУ 22998499) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Української військово-медичної академії про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-Визнати протиправною бездіяльність Української військово-медичної академії яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

-Зобов`язати Українську військово-медичну академію нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

-Визнати протиправними дії Української військово-медичної академії щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року;

-Зобов`язати Українську військово-медичну академію здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Українській військово-медичній академії з 26.10.2013 року. Наказом начальника Української військово-медичної академії від 15.04.2025 року № 112 Позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу з 15.04.2025 року. У період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року Відповідач не здійснював виплату Позивачу індексації грошового забезпечення, що в подальшому вплинуло на правильність нарахування індексації у наступні періоди. Зокрема, з 01.03.2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 було підвищено посадові оклади військовослужбовців. Водночас при визначенні права на індексацію та її розміру підлягали застосуванню індекси споживчих цін, обчислені з базового місяця підвищення посадових окладів, а саме січня 2008 року. Позивач зазначає, що за лютий 2018 року розмір індексації мав становити 4258,75 грн. із застосуванням індексу споживчих цін 241,3 % (1762,00 грн. Ч 241,3 % = 4258,75 грн.). У березні 2018 року коефіцієнт індексу споживчих цін, що відповідає базовому місяцю січню 2008 року, становив 252,9 %, а тому розмір індексації у березні 2018 року мав складати 4456,10 грн. (1762,00 грн. Ч 252,9 % = 4456,10 грн.). Відповідно до положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, у разі якщо розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, працівнику підлягає виплаті індексація у розмірі різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Оскільки сума належної Позивачу індексації у березні 2018 року становила 4456,10 грн., ОСОБА_1 вважає очевидним, що підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року не перевищило суму належної індексації. Відтак Відповідач був зобов`язаний з 01.03.2018 року і до дня виключення Позивача зі списків особового складу щомісячно нараховувати та виплачувати індексацію як різницю між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Проте Відповідач при визначенні розміру належної Позивачу індексації у період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року не врахував вимоги пункту 5 Порядку № 1078, не визначив належний Позивачу розмір індексації у березні 2018 року та не здійснив розрахунок різниці між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення. ОСОБА_1 вважає, що такі дії Відповідача є наслідком неправильного нарахування та виплати індексації ще до березня 2018 року, а також свідчать про протиправну бездіяльність щодо належного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. З метою досудового врегулювання спору у липні 2025 року Позивач звернувся до Відповідача із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію щодо сум виплаченої індексації, а також здійснити доплату належних сум індексації грошового забезпечення. Однак відповіді на вказаний адвокатський запит ОСОБА_1 не отримав, а належні виплати індексації Відповідачем проведені не були. У зв`язку із наведеним Позивач вважає протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

03.09.2025 Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Позиція Відповідача ґрунтується на тому, що Розрахунком фонду грошового забезпечення Української військово-медичної академії на 2016 та 2017 роки, а також Зведеним фондом грошового забезпечення на 2018 рік, затвердженими розпорядником коштів вищого рівня, не було передбачено бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому Відповідач зазначає, що надати суду відповідні документи неможливо, оскільки документи за період з січня 2012 року по грудень 2021 року були знищені у зв`язку із запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». На думку Відповідача, відсутність відповідних бюджетних призначень свідчить про відсутність фінансових ресурсів для здійснення виплати індексації. Крім того, Відповідач вказує, що ймовірна сума індексації за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не перевищувала розмір підвищення грошового забезпечення, здійсненого у грудні 2015 року випереджаючим шляхом. У зв`язку з цим, керуючись нормативними та роз`яснювальними документами, які надходили до відділу фінансового забезпечення, індексація у зазначений період не нараховувалась та не виплачувалась. Відповідач вважає, що Міністерством оборони України фактично були виконані вимоги Уряду щодо підвищення грошових доходів військовослужбовців у грудні 2015 року з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, оскільки сума підвищення доходу перевищила суму можливої індексації, а тому підстав для подальшого нарахування індексації не виникло. Щодо позовних вимог про застосування базового місяця січня 2008 року для розрахунку індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, Відповідач зазначає, що Українська військово-медична академія діяла відповідно до Інструкції № 260 та роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, яким було рекомендовано не нараховувати індексацію грошового забезпечення. У зв`язку з цим Відповідач вважає, що підстави для нарахування та виплати Позивачу індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року відсутні, а тому відсутня і протиправна бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації за вказаний період. Також Відповідач зазначає, що у березні 2018 року відбулося підвищення грошового забезпечення Позивача, а відтак базовим місяцем для подальшого нарахування індексації став березень 2018 року. За твердженням Відповідача, відповідно до довідки УВМА та картки особового рахунку, сума 12933,60 грн. становила фактично виплачене Позивачу грошове забезпечення за лютий 2018 року, виплачене у березні 2018 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 %. При цьому Відповідач зазначає, що розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року без урахування додаткової винагороди становив 9061,90 грн., тоді як розмір грошового забезпечення за березень 2018 року, виплачений у квітні 2018 року, становив 13912,00 грн. Таким чином, різниця між розмірами грошового забезпечення склала 5825,50 грн. На думку Відповідача, фіксована сума індексації визначається виходячи із загальної суми грошового забезпечення, а не лише посадового окладу. Оскільки збільшення грошового забезпечення Позивача у березні 2018 року на 5825,50 грн. перевищило суму можливої індексації, підстав для нарахування та виплати індексації після 01.03.2018 року не виникло.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах у Збройних Силах України, зокрема з 26.10.2013 року проходив службу в Українській військово-медичній академії на посаді начальника відділення особового складу та стройового УВМА, з 11.11.2014 року по 04.11.2021 року на посаді начальника відділу особового складу та стройового УВМА, а з 04.11.2021 року на посаді старшого наукового співробітника НДВ ОМЗ НДІ ПВМ УВМА.

Як вбачається з витягу з наказу начальника Української військово-медичної академії (по стройовій частині) від 15.04.2025 року № 112, полковника медичної служби ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з 15.04.2025 року.

У матеріалах справи міститься також наказ Міністра оборони України від 27.01.2016 року № 44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у 2016 році».

Як вбачається з листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.04.2019 року щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, перевірками фінансово-господарської діяльності військових частин встановлено факти неправильного нарахування та несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям. У листі зазначено, що у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з квітня 2018 року. Також у листі наведено розрахунки індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року та березень 2019 року.

Як вбачається з довідки щодо нарахування індексації грошового забезпечення на полковника ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, сума індексації за вказаний період не нараховувалась та становила 0,00 грн.

Відповідно до довідки щодо нарахування індексації грошового забезпечення на ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року, базовим місяцем для нарахування індексації зазначено березень 2018 року, а у подальшому для окремих періодів грудень 2023 року та січень 2025 року. У довідці наведено помісячні суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за відповідний період. Загальна сума нарахованої та виплаченої індексації, згідно довідки, становить 9606,19 грн.

Згідно з довідки про нараховане грошове забезпечення на ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 31.03.2018 року суд встановив складові грошового забезпечення, зокрема посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки та премії.

Як вбачається з довідки про встановлений посадовий оклад у грудні 2015 року та в січні 2016 року на ОСОБА_1 , посадовий оклад у грудні 2015 року становив 1200,00 грн., а у січні 2016 року також становив 1200,00 грн.

Згідно з розрахунком індексації на ОСОБА_1 , судом встановлено помісячний розрахунок коефіцієнта індексації, прожиткового мінімуму, суми можливої індексації, розміру грошового забезпечення, а також сум нарахованої та виплаченої індексації за період з січня 2016 року по квітень 2025 року.

Також із вказаного розрахунку судом встановлено, що у примітці до документа зазначено про фактичну виплату грошового забезпечення за лютий 2018 року у березні 2018 року з урахуванням щомісячної грошової винагороди у розмірі 60 % від грошового забезпечення за попередній місяць, а також про те, що різниця між грошовим забезпеченням за лютий та березень 2018 року становила 5825,50 грн. і перевищила суму можливої індексації.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку № 1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Оцінка та висновки суду по суті спору.

Щодо вимоги нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

З 01.12.2015 положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), і згідно з пояснювальною запискою до проєкту цієї Постанови, метою цього акта є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим Постановою №1013 удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку № 1078 викладено у новій редакції).

Так, пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції до 15.03.2018, тобто на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, яка діяла до 15.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 (в редакції до 15.03.2018) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, який підлягає обов`язковому врахуванню у даній справі.

Отже, внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну, вжитого відповідачем листі-відповіді на звернення позивача, а саме: «базовий місяць», використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття виходить із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу військовослужбовця та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294, яка була чинна до 28.02.2018), яка набрала законної сили з 01.01.2008, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Від січня 2008 року оклад за посадою позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови № 704, якою затверджено нову схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.

У зв`язку з цим, суд вважає, що збільшення заробітної плати позивача відбулося з набранням чинності Постанови КМУ №1294, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, оскільки наступне підвищення розміру грошового забезпечення позивача за рішенням Уряду відбулось саме з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі-Постанова №704), за результатом чого з 01.03.2018 базовим місяцем для розрахунку індексації став березень 2018 року.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, 28.02.2024 у справі №120/11178/21-а та від 06.07.2023 у справі №560/6684/22.

Суд зауважує, що в силу норм Порядку №1078, які були чинними на момент початку проходження позивачем військової служби у відповідача, січень 2008 року був базовим місяцем для проведення індексації його грошового забезпечення.

Водночас, відповідачем не надано до суду доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Крім того, як вбачається з довідки щодо нарахування індексації грошового забезпечення на ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, сума індексації за вказаний період становить 0,00 грн.

Також із наданих відповідачем розрахунків індексації вбачається, що при здійсненні розрахунку індексації за спірний період відповідач виходив із базового місяця березень 2018 року.

Водночас, відсутність бюджетних асигнувань не є підставою для ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Так, у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 09.03.2023 у справі № 160/6645/21, від 17.01.2025 у справі № 160/19515/23 Верховний Суд виснував, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування особи на грошовому забезпеченні та обмежене фінансування жодним чином не впливає на його право отримати індексацію грошового забезпечення. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Проведення відповідачем індексації грошового забезпечення позивача з період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без урахування місяцем підвищення доходу січень 2008 року порушило його права на проведення індексації у визначеному законом розмірі.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.

Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачу військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, військова частина не виплачувала позивачу цей вид індексації з березня 2018 року.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено.

Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України в березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 складала 253,30%.

Сторонами зазначені обставини не оспорюються.

Однак, за період з 01.03.2018 по 15.04.2025 відповідач не враховував вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні й виплаті індексації грошового забезпечення позивачу, тому такі дії визнаються протиправними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Українській військово-медичній академії з 26.10.2013 року по 15.04.2025 року, що підтверджується довідкою про проходження служби (трудову діяльність) та витягом з наказу начальника Української військово-медичної академії від 15.04.2025 року № 112.

З довідки щодо нарахування індексації грошового забезпечення та розрахунку індексації на ОСОБА_1 вбачається, що за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Також із наданих відповідачем документів вбачається, що при нарахуванні індексації за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року базовим місяцем визначено березень 2018 року, а нарахування індексації здійснювалось у змінному розмірі залежно від коефіцієнтів індексації.

Разом з тим, із наданих документів вбачається, що індексація-різниця у розмірі різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078, у разі, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму можливої індексації, що склалася у відповідному місяці, сума індексації визначається як різниця між сумою можливої індексації та розміром підвищення доходу і підлягає виплаті у фіксованому розмірі щомісячно.

Разом з тим, суд критично оцінює надані відповідачем розрахунки щодо перевищення розміру підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року над сумою можливої індексації, оскільки такі розрахунки здійснені із включенням до складу грошового забезпечення додаткових виплат та винагород.

Водночас, відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 31.03.2018 року, розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року становив 12 357,60 грн., а за березень 2018 року 12 933,60 грн., тобто розмір підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року становив 576,00 грн.

Отже, надані відповідачем розрахунки щодо перевищення суми підвищення грошового забезпечення над сумою можливої індексації не узгоджуються з відомостями довідки про нараховане грошове забезпечення позивача.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку про протиправність такої бездіяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведе, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , адміністративна будівля УВМА РНОКПП НОМЕР_1 ) до Української військово-медичної академії (адреса Київ, вул. Князів Острозьких 45/1, корп.33 ЄДРПОУ 22998499) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Української військово-медичної академії яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати Українську військово-медичну академію нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

4. Визнати протиправними дії Української військово-медичної академії щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року.

5. Зобов`язати Українську військово-медичну академію здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.04.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.

6. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.