Ухвала суду № 136559518, 14.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 травня 2026 року м. Київ № 320/15686/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатурипровизнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка полягає у невчиненні дій щодо виключення із рішення №11-009/2021 від 20.02.2021 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури недостовірне (фіктивне) рішення №286/2020 від 11.11.2020 Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області - відомості про фіктивне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №222 від 15.10.2001, виданого Київською обласною КДКА адвокату ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позову шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши поважні підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

27 квітня 2026 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про часткове виконання ухвали суду та неможливість виконання її іншої частини.

27 квітня 2026 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.

11.05.2026 заяву про відвід судді було фактично передано судді Жуковій Є.О., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом, складеним працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом та інформаційного забезпечення суддя Київського окружного адміністративного суду ЖУКОВА Євгенія Олексіївна відповідно до наказу від 30 березня 2026 року № 50-ктм/гс з 27 квітня 2026 року по 08 травня 2026 року перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 (суддя Жукова Є.О.) визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жукової Є.О. в адміністративній справі №320/15686/26 та відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 (суддя Головенко О.Д.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Жуковій Є.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправною бездіяльність.

Відповідно до частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

В заяві про часткове виконання ухвали суду та неможливість виконання її іншої частини від 27.04.2026, позивач наголошує, що висновок суду щодо пропущення шестимісячного строку, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки звернення до суду на протиправну бездіяльність відповідача здійснено у визначений законом строк.

Надаючи оцінку твердженням ОСОБА_1 про дотримання ним строку звернення до суду з цією позовною заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, від 25 квітня 2024 року у справі № 380/2299/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21531/23.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач вважає протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка полягає у невчиненні дій щодо виключення із рішення №11-009/2021 від 20.02.2021 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відомостей про свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №222 від 15.10.2001, виданого Київською обласною КДКА адвокату ОСОБА_1 .

Суд відмічає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Аналогічне визначення протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) (провадження № 11-138заі18), від 06 грудня 2018 року у справі № 800/259/17 (провадження № 11-643сап18).

Варто зазначити, що відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

Суд наголошує, що норма статті 122 КАС України чітко визначає, що строк звернення до суду обчислюється не з дня коли особа почала вважати, що її права порушені, а саме з моменту обізнаності особи чи її потенційної можливості бути обізнаною про порушення своїх прав.

Як підтверджується матеріалами справи, про рішення №11-009/2021 від 20.02.2021 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури позивачу було відомо за значний проміжок часу, який передував зверненню з цим позовом до суду.

Зокрема, про вищевказане свідчить оскарження позивачем рішення №11-009/2021 від 20.02.2021 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в порядку адміністративного судочинства.

З інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що з позовною заявою про оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 20.02.2021 №11-009/2021, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 12 червня 2021 року (адміністративна справа №640/16931/21), а отже був належним чином обізнаний зі змістом вказаного рішення ще в 2021 році.

Водночас, з даною позовною заявою, ОСОБА_1 , звернувся до суду лише 13 квітня 2026 року, що підтверджується відбитком штемпеля печатки Київського окружного адміністративного суду.

Отже, вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позов повинно вирішуватись з огляду на факт, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення такого права, що в даному випадку відбулося ще в 2021 році.

В свою чергу, заява-вимога від 26.03.2026, яка була надіслана ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

В контексті зазначеного вище, доречно також звернути увагу на сформований Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 правовий висновок, відповідно до якого встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого законом або судом проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень або судове рішення отримують додаткову легітимність (стабільність) та не передбачатимуть можливості перегляду (скасування), а правові наслідки їх прийняття (вчинення) не будуть відмінені. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, а також судового рішення. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу на суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.

Беручи до уваги зміст норм процесуального закону, які регулюють питання строків звернення до суду, а також правові висновки Верховного Суду та ЄСПЛ у зіставленні з обставинами справи та доводами позивача про дотриманням ним строку звернення до суду з цією позовною заявою, суд констатує, що твердження ОСОБА_1 про своєчасне звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою не віднайшли свого відображення та не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на невиконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 щодо усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 .

2. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жукова Є.О.