Рішення № 13655920, 01.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.02.11 р. Справа № 4/294

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Василенко І.В. довіреність від 15.01.2011р.(не явилась),

від відповідача не явився,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроділер” м. Лозова

Харківської області

до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ

про стягнення 15265,53грн. основного боргу (попередня оплата), 3%річних та індексу інфляції-

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 15265,53грн., з яких: 14284,00грн. сума основного боргу (попередня оплата), 267,93грн. - 3%річних, 713,60грн. - індекс інфляції за березень, серпень-листопад 2010р.

В підтвердження позову позивач посилається на рахунок №05/02 від 05.02.2010р. на суму 22284,00грн., який виставлений відповідачем позивачу для оплати, платіжне доручення №1035 від 24.02.2010р. на суму 22284,00грн., яким оплачений рахунок, гарантійний лист відповідача №9 від 17.03.2010р. про поставку товару до 26.03.2010р., витяг з банківського рахунку в обґрунтування часткового повернення коштів відповідачем.

Відповідач не отримав від суду ухвалу про призначення справи до розгляду, про що свідчить повернутий конверт поштового відділення, що унеможливлює розгляду справи з підстав порушення конституційного права на захист прав і інтересів сторони в суді.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Крім цього, судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора, так і ухвали суду були направлені боржнику - стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

2

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів без явки представника відповідача та відсутності відзиву на позов на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши оригінали документів, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, судом -

ВСТАНОВЛЕНО:

Позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача 15265,53грн., з яких: 14284,00грн. сума основного боргу (попередня оплата), 267,93грн. - 3%річних, 713,60грн. - індекс інфляції за березень, серпень-листопад 2010р.

Визначення цивільно-правового договору наводиться у ч.1ст.626 ЦК. Договір це різновид правочину. Як право чин, договір спрямовується на встановлення, зміну або припинення цивільних праві та обовязків. На підставі договорів виникають, змінюються або припиняються права та обовязки його сторін.

Форма договору повинна відповідати ст.ст. 205-208 ЦК та спеціальним положенням законів. Не порушуючи вимог законів, сторони вправі вибирати форму договору.

Загальні поняття зобовязання викладені у статті 509 Цивільного кодексу України (в подальшому за текстом ЦК), за якою зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1ст.207 ЦК договір може укладатись в письмовій формі шляхом підписання сторонами одного документу і за ч.1ст.181 ГК може укладатись спрощеним способом телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення певних видів договорів.

Загальне правило про момент, з якого договір вважається укладеним, випливає із ч.1ст.638 ЦК. Відповідно до цього правила договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору Крім випадків зазначених у ст..640 ЦК та ч.2 ст.187 ГК, які встановлюють особливості визначення моменту укладання договору в певних випадках.

Якщо момент направлення пропозиції про укладення договору і отримання відповіді на цю пропозицію розподілені у часі, договір вважається укладеним з моменту одержання стороною, що запропонувала укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Це узгоджується з положенням про допустимість відкликання згоди на укладення договору (ч.3 ст.642 ЦК) та про місце укладення договору (ст.647).

З виставленого фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 м. Краматорськ рахунку № 05/02 від 05.02.2010р. на загальну суму 22284,00грн., вбачається, що сторони дійшли згоди про здійснення певних дій, направлених на виникнення господарських зобовязань, за якими позивач - зобовязався сплатити товар, за цінами і в кількості, який обумовлений в рахунку а відповідач передати цей товар, який повинен був вивезений позивачем.

Із взаємодій сторін, суд встановив, що дії, передбачені в рахунку направлені на виконання окремих зобовязань і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

3

Судом встановлений факт, що відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №05/02 від 05.02.2010р. на загальну суму 22284,00грн., в якому передбачені конкретні найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Виставлений рахунок, оплачений позивачем в повному обсязі платіжним дорученням №1035 від 24.02.2010р., в якому підставою вказаний рахунок №05/02 від 05.02.2010р.

Оскільки, сторонами не узгоджений конкретний термін поставки товару, відповідач направив позивачу гарантійний лист відповідача №9 від 17.03.2010р., в якому гарантував поставку товару до 26.03.2010р., тобто визначив конкретний термін поставки товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобовязань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений ним же строк (лист № 9 від 17.03.2010р.), покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем, на час звернення із позовом, поставка товару нездійснена частково, грошові кошти повернуті позивачу частково в сумі 8000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями витягів з банківського рахунку, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 14284,00грн. суми попередньої оплати в повному обсязі.

Враховуючи неповернення відповідачем грошових коштів, позивач також просить стягнути з відповідача 267,93грн. 3%річних, 713,60грн. індексу інфляції за березень, серпень-листопад 2010р.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару або повернення йому суми попередньої оплати.

Строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позову щодо стягнення 3%річних та інфляції фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей.

4

Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 267,93грн. 3%річних, 713,60грн. індексу інфляції за березень, серпень-листопад 2010р.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє їх частково з урахуванням встановлених в гарантійному листі термінів поставки товару, в наступних розмірах: 3%річних в повному обсязі, інфляційні частково в сумі 664,99грн., оскільки позивачем не правомірно нараховані інфляційні за березень 2010р., так як строк поставки товару визначений відповідачем в гарантійному листі до 26.03.2010р.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми.

На підставі ст.ст.202,530,536,625,663,693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67,174,175,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

5

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроділер” м. Лозова Харківської області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ про стягнення 15265,53грн., з яких: 14284,00грн. сума основного боргу (попередня оплата), 267,93грн. - 3%річних, 713,60грн. - індекс інфляції за березень, серпень-листопад 2010р. частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроділер” м. Лозова Харківської області-64602, вул. Комінтерну, 37, ЄДРПОУ 33733795 суму попередньої оплати в розмірі 14284,00грн., 267,93грн. - 3%річних, 664,99грн. індексу інфляції, державне мито в сумі 152,17грн. та 235,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст рішення оголошений та підписаний 01.02.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу