Ухвала суду № 136558978, 15.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

15 травня 2026 рокуСправа № 280/6936/22 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву представника позивача про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року по справі №280/6936/22 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема вирішено зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 грн. (тридцяти тисяч гривень 00 копійок), пропорційно відпрацьованої норми робочого часу відповідного місяця, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», починаючи з 08 березня 2022 року по 02 січня 2023 року (включно).

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року по справі №280/6936/22 набрало законної сили 23.12.2023.

02.02.2024 видано виконавчий лист.

05.05.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд:

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №280/6936/22 та зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43544663) надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року у справі №280/6936/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України, Служба судової охорони, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії;

накласти штраф на начальника Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року у справі №280/6936/22.

Ухвалою суду від 06.05.2026 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області до суду надійшли заперечення щодо встановлення судового контролю. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що на виконання наказу від 11.01.2024 №36, фінансово-економічним відділом ТУ Служби зроблено розрахунок потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 колишньому співробітнику територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (2 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (включно), згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №280/6936/22. Сума нарахувань з урахуванням компенсації податку на дохід фізичних осіб становить 348290,32 грн. Також територіальним управлінням Служби судової охорони у Запорізькій області був направлений лист від 11.01.2024 №39.07-21/ССО до центрального органу управління Служби судової охорони, щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КПКВК 051150 на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя по КЕКВ 2800 в сумі 348290,32 грн. Відповідач зазначає, що Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та не наділене повноваженнями самостійно збільшувати бюджетні призначення або здійснювати видатки понад доведені асигнування. Вчинення видатків понад бюджетні призначення буде порушенням бюджетного законодавства та може потягнути фінансову відповідальність посадових осіб. Представник відповідача вказував на те, що ТУ Служби визнає обов`язковість виконання судового рішення та не ухиляється від його виконання. Разом з тим, об`єктивна відсутність бюджетних асигнувань та відсутність повноважень щодо їх самостійного збільшення виключає можливість повного виконання рішення на даний час. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Суд розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу.

Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду без наявності на те поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що норма статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Таким чином, метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

При цьому, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, за виключення справ, що стосуються обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.

В даному випадку, адміністративна справа №280/6936/22 не стосувалася питання надання позивачу пенсійних/соціальних виплат.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп.24-27, від 13.06.2006, пп.18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд зазначає, що надані відповідачем до матеріалів справи докази підтверджують те, що відповідачем вживаються залежні від нього заходи спрямовані на виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Так, зокрема з метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 280/6936/22, ТУ Служби судової охорони у Запорізькій області виданий наказ від 11.01.2024 №36 яким затверджено розрахунок належної до виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (включно). На виконання наказу від 11.01.2024 №36, фінансово-економічним відділом ТУ Служби зроблено розрахунок потреби в коштах на виплату ОСОБА_1 колишньому співробітнику територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (2 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (включно), згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №280/6936/22. Сума нарахувань з урахуванням компенсації податку на дохід фізичних осіб становить 348290,32 грн.

Також територіальним управлінням Служби судової охорони у Запорізькій області був направлений лист від 11.01.2024 № 39.07-21/ССО до центрального органу управління Служби судової охорони, щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КПКВК 051150 на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя по КЕКВ 2800 в сумі 348290,32 грн.

Відповідно до розпорядження Служби судової охорони від 10.01.2024 №5/ОД Про виплату коштів за судовими рішеннями, з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби судової охорони коштів за судовими рішеннями в Службі судової охорони запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби судової охорони в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №280/6936/22 має порядковий номер 1105, що відображається в єдиному обліку потреб в коштах на виконання рішень судів, який ведеться центральним органом управління Служби судової охорони.

Також, судом встановлено, що Кошторисом видатків ТУ Служби на 2024 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» було виділено кошти, згідно з планом асигнувань, на жовтень 2024 року у сумі 415307,00 грн. Кошторисом видатків ТУ Служби на 2025 рік за КПКВ 0501150 передбачено видатки у сумі 350045,00 грн., які були заплановані згідно з планом асигнувань на серпень 2025 року. Кошторисом видатків ТУ Служби на 2026 рік за програмою 0501150 передбачено видатки у сумі 382515,00 грн., які заплановані згідно з планом асигнувань на серпень та вересень 2026 року.

Отже, фактичні обставини вказують на те, що неповне виконання рішення суду пов`язане з не забезпеченням видатків з державного бюджету на потреби, а не з бездіяльністю відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем вживаються залежні від нього дії спрямовані на виконання рішення суду, то зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду не буде сприяти пришвидшенню його виконання та виділенню бюджетних призначень на виконання такого рішення.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду, то відповідно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова