Ухвала суду № 136558960, 15.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

15 травня 2026 рокуСправа № 280/11396/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49001, м. Дніпро, вул. Первозванівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40867332)

про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100000,00 грн на місяць за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.05.2022 31.05.2022, 01.06.2022 30.06.2022, 01.07.2022 06.07.2022, пропорційно часу участі у таких діях.

Зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100000,00 грн на місяць за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.05.2022 31.05.2022, 01.06.2022 30.06.2022, 01.07.2022 06.07.2022, пропорційно часу його участі у таких діях.

Визнано протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії), в тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки, за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, за період з 29.01.2020 по 31.12.2020; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В решті позовних вимог відмовлено.

01.10.2025 рішення по справі №280/11396/24 набрало законної сили.

Ухвалою суду від 05.11.2025 встановлений судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24.

Зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції подати протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24.

09.02.2026 від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції до суду надійшов звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 13.02.2026 судом прийнято звіт Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24.

Встановлено Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24, три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.

На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2026 про виконання судового рішення відповідачем надіслано на адресу суду звіт про виконання рішення суду у вказаній справі.

Відповідач повідомляє, що рішення суду від 14.02.2025 по справі №280/11396/24 відповідачем виконано в частині нарахування додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 06.07.2022, пропорційно часу його участі у таких діях та перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії), в тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки, за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 включно, а відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

За результатами перерахунку сума, що належить до сплати ОСОБА_1 з урахуванням компенсації податку на доходи фізичних осіб складає 392,8 тис. грн (довідка щодо здійсненого перерахунку додається).

Щодо виконання рішення суду від 14.02.2025 по справі №280/11396/24 в частині виплати ОСОБА_1 належних сум грошового забезпечення повідомляємо, що його виконання наразі неможливе, враховуюче наступне.

Порядок розпорядження бюджетними коштами регулюють норми Бюджетного кодексу України. У відповідності до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідних бюджетних призначень, які після закінчення бюджетного періоду втрачають чинність. У той же час частина 1 статті З Бюджетного кодексу України наголошує що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до вимог Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, видатки на виконання рішень суду здійснюються за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки». Перерахунок грошового забезпечення, належного до виплати ОСОБА_1 відповідно до рішення суду здійснено за 2020-2023 роки, але здійснити виплату у поточному році немає можливості, у зв`язку із недостатнім обсягом кошторисних призначень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у січні 2026 року.

Так, кошторисом міжрегіонального управління на 2026 рік по зазначеному КЕКВ затверджено видатки в загальній сумі 1 500,0 тис. гривень. Відповідно до плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2026 рік, фінансування у зазначеній сумі передбачене на січень-травень 2026 року. Касові видатки станом на 11.05.2026 склали 963 тис. гривень.

Кошти були спрямовані на сплату судового збору за зверненнями колишніх співробітників міжрегіонального управління, сплату судового збору у зв`язку із поданням апеляційних скарг на позови пенсіонерів Державної кримінально-виконавчої служби України до міжрегіонального управління.

Також, 10.03.2026 та 20.03.2026 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснено примусове стягнення коштів з рахунку міжрегіонального управління в загальній сумі 315,8 тис. грн за позовом колишнього співробітника ОСОБА_2 , у тому числі 34,7 тис. грн на підставі виконавчого провадження про безспірне стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження ВП №80315546 та 281,1 тис. грн, відповідно до виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду виданого 26.02.2026 по справі 160/10374/25.

Крім того, міжрегіональним управлінням у добровільному порядку здійснено погашення заборгованості за рішеннями суду по справі №280/6593/24 в сумі 229,2 тис. грн та по справі №280/9745/24 (з урахуванням змін, внесених постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025) в сумі 324,8 тис. грн за позовами колишніх співробітників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно.

У травні поточного року 01.05.2026, 04.05.2026, 04.05.2026 та 06.05.2026 міжрегіональним управлінням були направлені кошти в загальній сумі 5,6 тис. грн на сплату судового збору у зв`язку із поданням апеляційних скарг.

Таким чином, залишок коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на 11.05.2026 складає 531,4 тис. грн (копії затвердженого кошторису Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на 2026 рік; Звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д) за січень-квітень поточного року; платіжних інструкцій від 01.05.2026, 04.05.2026, 04.05.2026 та 06.05.2026 щодо списання коштів на сплату судового збору за подання апеляційних заяв до Третього апеляційного адміністративного суду; платіжної інструкцій від 09.03.2026 щодо примусового стягнення коштів; останньої виписки з рахунку Державної казначейської служби України за 11.05.2026 додаються).

Крім того, в міжрегіональному управлінні на виконанні знаходиться дві ухвали Запорізького окружного адміністративного суду та одна ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень на користь колишніх співробітників на загальну суму 617,6 тис. грн, які будуть виконуватись у порядку черговості при надходженні додаткового фінансування (копії ухвал про встановлення судового контролю за виконанням рішень суду в адміністративних справах №280/9746/24, 280/4956/25 та 160/18959/25 додаються).

Таким чином, без отримання від Міністерства юстиції України додаткового фінансування по КПКВК 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» міжрегіональне управління не має можливості здійснити виплату ОСОБА_1 для повного виконання рішення суду по зазначеній вище справі.

З метою виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі №280/11396/24 в частині виплати ОСОБА_1 суми грошового забезпечення у відповідності із здійсненим перерахунком було вжито наступні заходи.

На виконання пункту 1 доручення Міністра юстиції України від 23.10.2025 №145/1/48-25/08 міжрегіональне управління листом від 29.10.2025 №12083/3.1.-2025 надало до Міністерства юстиції інформацію щодо наявної заборгованості за рішеннями судів по міжрегіональному управлінню та по підпорядкованим установам, у тому числі по заборгованості перед ОСОБА_1 (копія листа додається).

Також листом від 27.10.2025 №11978/3.2-2025 міжрегіональне управління зверталось до Міністерства юстиції з проханням про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 (копія листа додається).

У березні та травні поточного року міжрегіональне управління листами від 18.03.2026 №2922/3.2-2026 та від 01.05.2026 №4856/3.2-2026 надавало до Міністерства юстиції оновлену узагальнену інформацію щодо наявної заборгованості за рішеннями судів по міжрегіональному управлінню та по підпорядкованим установам, у тому числі по заборгованості перед ОСОБА_1 (копії листів додаються).

Станом на 11.05.2026 ні відповіді на листи, ні додаткове фінансування до міжрегіонального управління не надходили.

Виходячи із вищевикладеного, на даний час міжрегіональним управлінням вжито вичерпних заходів щодо виконання рішення суду від 14.02.2025 по справі №280/11396/24 в частині виплати ОСОБА_1 суми грошового забезпечення у відповідності із здійсненим перерахунком.

Міжрегіональне управління не ухиляється від виконання рішення, зазначене рішення суду буде виконане негайно після надходження від Міністерства юстиції України фінансування.

Просить суд прийняти звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі №280/11396/24 та надати додатковий час для виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 суми грошового забезпечення у відповідності із здійсненим перерахунком.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши поданий звіт, дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення

Питання, пов`язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1-3, 5, 6 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24, зокрема, зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку до 100000,00 грн на місяць за періоди безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.05.2022 31.05.2022, 01.06.2022 30.06.2022, 01.07.2022 06.07.2022, пропорційно часу його участі у таких діях.

Також судом зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премії), в тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2023 роки, за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, за період з 29.01.2020 по 31.12.2020; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Надіючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем суду, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданого звіту позивачу нараховано грошове забезпечення на виконання рішення суду у справі №280/11369/24 , що підтверджується: довідками щодо перерахунку грошового забезпечення позивачу, копіями затвердженого кошторису на 2026 рік, копіями виписки з рахунку Державної казначейської служби України за 02.02.2026 щодо залишку коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

У звіті відповідач зазначає, що судове рішення не виконане у зв`язку із відсутністю коштів.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року, відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів.

Так виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 , здійснюються відповідачем за рахунок фінансування з Державного бюджету.

Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Тому, з огляду на намагання відповідача виконати рішення суду, які полягають у зверненнях щодо надання додаткового фінансування, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин (що є підставою для застосування заходів процесуального примусу), та оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24.

При цьому, суд зауважує про відсутність виконання судового рішення в повному обсязі, а тому суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24.

Встановити Південно-Східному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №280/11396/24, три місяці з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя І.В. Батрак