Рішення № 13655896, 24.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.11 р. Справа № 41/273

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг”, м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

про стягнення 866332,92 грн.

При участі представників:

від позивача: Ізюмська Н.О. – довіреність від 13.01.2011р. №13-1/11

від відповідача: Селіхов М.С. – довіреність від 28.12.10р. № 752/0109

в судовому засіданні оголошувалась перерва

з 20.01.2011 року до 10:00год. 24.01.2011 року.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” про стягнення 866332,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що згідно договору постачання № 470/08 від 11.03.2008 року, 08.05.2008 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача 1380000,00 грн., за період з 14.05.2008 року по 14.08.2008 року відповідачем було відвантажено позивачу товару на загальну суму 513667,08 грн. та починаючи з 15.08.2008 року відповідачем не здійснено жодного відвантаження товару. Таким чином, як стверджує позивач, станом на 01.01.2010 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з передоплати за товар у сумі 866332,92 грн.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивач, в порушення умов п.п. 3.1., 7.2. договору постачання та специфікації від 30.04.2008 року № 1 до нього, припинив надання інформації, необхідної для оформлення перевізних документів та, відповідно, відвантаження продукції. Отже, як стверджує відповідач, вищезазначені порушення зобов’язань відповідачем зумовили неможливість поставки продукції за договором. Відповідач стверджує, що згідно з ч. 2 ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України та з п. 12.5. договору постачання зобов’язання сторін з поставки та прийняття Продукції не припинені, та, таким чином, підстави для повернення оплати за Договором відсутні.

Відповідачем заявлено до суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судом справи за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг” про зобов’язання прийняти продукцію за договором поставки від 11.03.2008 року № 470/08. Наведене клопотання обґрунтовано тим, що за результатами розгляду вказаної позовної заяви судом може бути прийнято рішення, що виключає можливість задоволення вимог позивача з повернення передоплати за товар.

Наведене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судом не виявлено, а відповідачем не доведено, яким чином розгляд справи за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг” про зобов’язання прийняти продукцію за договором поставки від 11.03.2008 року № 470/08 унеможливлює розгляд даної справи, зокрема, перешкоджає можливості прийняття рішення по справі на підставі ст. 82-83 ГПК України. Наведені відповідачем обставини, якими він обґрунтовував зупинення провадження у справі, не свідчать про неможливість розгляду даної справи до прийняття судом відповідного рішення.

Всі обставини, факти, документи, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, на час розгляду спору існують вільні до дослідження та аналізу, і провадження по справі, на яку посилається відповідач, такому дослідженню не перешкоджає.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Таким чином, у випадку прийняття судом рішення за результатами розгляду справи за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг” за оспореними відповідачем обставинами, це може бути підставою для перегляду рішення у справі № 41/273 за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

11.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод” (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг” (покупцем) було укладено договір постачання № 470/08 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, в покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Згідно п. 1.2. договору його сума визначається як сума за всіма Специфікаціями, які є його невід’ємними частинами.

Пунктом 3.1. договору визначено, що Продукція постачається партіями на умовах поставки, визначених у Специфікаціях. Мінімальний об'єм партії визначається виходячи з вантажопідйомності вагону.

Відповідно до п. 3.2. договору Відповідач укладає договір перевезення Продукції залізничним транспортом на звичайних умовах.

Строки поставки продукції вказуються в Специфікаціях (п. 3.3. договору).

Згідно п. 5.2. договору оплата кожної партії продукції та відшкодування всіх витрат, понесених постачальником за доставку продукції до станції призначення, здійснюється покупцем протягом 5-ти робочих днів з дати виставляння рахунку постачальника.

Фактом оплати кожної партії продукції є надходження відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.3. договору).

Пунктом 6.6. договору обумовлено, що поставка продукції вважається здійсненою з моменту прийняття вантажу до перевезення залізницею. Постачальник сповіщає покупця про неможливість приймання товару перевізником у встановлений строк. Сповіщання покупця про поставку товару не передбачається.

Згідно підпункту 7.2.2. п. 7.2. Договору покупець зобов'язаний повідомити постачальника про вимоги, що пред'являються до вантажних документів, що пред'являються до оформлення відвантажувальних документів до початку відвантаження. Якщо такі інструкції не отримані вчасно, постачальник не несе відповідальності за неправильне/неповне оформлення відвантажувальних документів.

Пунктом 9.3. Договору визначено, що у випадку невиконання Позивачем обов'язків, зазначених у п. 7.2. Договору, Відповідач не несе відповідальності за затримку поставки Продукції.

Відповідно до специфікації від 30.04.2008 р. № 1 до Договору № 470/08 від 11.03.2008 року сторонами визначені умови поставки продукції FСА - ст. Ясинувата згідно „Інкотермс-2000” та встановлені обсяги поставки продукції, а саме: шлаку гранульованого загальною кількістю 10000,0 т. за ціною (без ПДВ) 115,00 грн/т. на загальну суму 1380000,00 грн. (в тому числі ПДВ). Наведеною специфікацією визначено строк поставки – травень 2008 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” 08.05.2008 року позивачем перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 1380000,00 грн. в якості плати за шлак доменний гранульований згідно договору № 470/08 від 11.03.2008 року.

Відповідно до специфікації від 09.07.2008 р. № 2 до Договору № 470/08 від 11.03.2008 року сторонами визначені умови поставки продукції FСА - ст. Ясинувата згідно „Інкотермс-2000” та встановлені обсяги поставки продукції, а саме: шлаку гранульованого загальною кількістю 5000,0 т. за ціною (без ПДВ) 100,00 грн/т. на загальну суму 600000,00 грн. (в тому числі ПДВ). Наведеною специфікацією визначено строк поставки – липень 2008 року.

Відповідно до специфікації від 01.08.2008 р. № 4 до Договору № 470/08 від 11.03.2008 року сторонами визначені умови поставки продукції FСА - ст. Ясинувата згідно „Інкотермс-2000” та встановлені обсяги поставки продукції, а саме: шлаку гранульованого загальною кількістю 10000,0 т. за ціною (без ПДВ) 105,00 грн/т. на загальну суму 1260000,00 грн. (в тому числі ПДВ). Наведеною специфікацією визначено строк поставки – серпень 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, наданих сторонами накладних та квитанцій про приймання вантажу, протягом періоду з 14.05.2008 року по 14.08.2008 року відповідачем було відвантажено позивачу 65 вагонів продукції загальною кількість 4090,4 т. на загальну суму 513667,08 грн., зокрема, згідно специфікації № 1 – на суму 45429,60 грн., згідно специфікації № 2 – на суму 113497,44 грн., згідно специфікації № 3 – на суму 354740,05 грн.

Сторонами пояснено суду, що починаючи з 15.08.2008 року відповідачем відвантаження товару позивачу згідно договору поставки № 470/08 від 11.03.2008 року не здійснювалось.

Наведену обставину відповідач обґрунтовує порушенням позивачем умов п.п. 3.1., 7.2. договору постачання та специфікації від 30.04.2008 року № 1 до нього, а саме, припинення надання інформації, необхідної для оформлення перевізних документів та, відповідно, відвантаження продукції.

Листом від 13.12.2010 року № 13/12-10 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення залишку перерахованої передоплати за договором поставки № 470/08 від 11.03.2008 року.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось та встановлено судом, відповідно до специфікацій до договору № 470/08 від 11.03.2008 року сторонами встановлені обсяги поставки шлаку гранульованого загальною кількістю 25000,0 т, зокрема, відповідно до специфікації від 30.04.2008 р. № 1 – у кількості 10000,0 т. на загальну суму 1380000,00 грн., відповідно до специфікації від 09.07.2008 р. № 2 – у кількості 5000,0 т. на загальну суму 600000,00 грн., відповідно до специфікації від 01.08.2008 р. № 4 – у кількості 10000,0 т. на загальну суму 1260000,00 грн.

08.05.2008 року позивачем перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 1380000,00 грн. в якості плати за шлак доменний гранульований згідно договору № 470/08 від 11.03.2008 року.

Проте, відповідачем було відвантажено позивачу продукцію згідно договору № 470/08 від 11.03.2008 року у кількості 4090,4 т. на загальну суму 513667,08 грн.

Відповідач стверджує, що передача ним позивачу меншої кількості товару є наслідком невиконання позивачем своїх обов’язків за договором, а саме неповідомлення про вимоги до комплекту перевізних документів, а також незабезпечення рухомим складом та неповідомлення про вид рухомого складу, код платника залізничного тарифу та його особовий рахунок.

Відповідачем пояснено суду, що сторони шляхом підписання специфікацій домовились про обов’язковість повідомлення про обставини, які є необхідними для здійснення оплати перевезення вантажу (шлаку гранульованого). Також відповідач пояснив, що відсутність повідомлення від позивача про вимоги до комплекту перевізних документів фактично обумовила неможливість здійснення ним постачання товару в узгоджених відповідними специфікаціями строки та обсяги.

Зазначені твердження та посилання відповідача не узгоджуються з матеріалами справи з огляду на наступне.

Так, як зазначалось, згідно підпункту 7.2.2. п. 7.2. договору покупець зобов'язаний повідомити постачальника про вимоги, що пред'являються до вантажних документів, що пред'являються до оформлення відвантажувальних документів до початку відвантаження. Якщо такі інструкції не отримані вчасно, постачальник не несе відповідальності за неправильне/неповне оформлення відвантажувальних документів.

Пунктом 9.3. Договору визначено, що у випадку невиконання Позивачем обов'язків, зазначених у п. 7.2. Договору, Відповідач не несе відповідальності за затримку поставки Продукції. Інших наслідків неповідомлення позивачем про вимоги до вантажних документів умови договору не містять.

Тобто, умови договору не ставлять у залежність здійснення відповідачем постачання продукції від отримання від позивача відповідних інструкцій.

Також, з матеріалів справи випливає та сторонами підтверджено здійснення відповідачем постачання 4090,4 т. продукції і відсутність суперечок з приводу неналежного, (зокрема щодо неправильного (неповного) оформлення вантажних документів), їх виконання. Тобто, відповідач мав необхідну інформацію щодо здійснення відвантаження продукції, у відповідача були відсутні перешкоди для відвантаження щонайменше зазначеної кількості продукції і відповідачем не доведено про наявність домовленостей (інструкцій по відвантаженню, умов відвантаження і т.ін.) виключно на зазначену кількість продукції.

При таких обставинах, у позивача відсутній обов’язок повідомляти про вимоги до комплекту перевізних документів, про вид рухомого складу, код платника залізничного тарифу та його особовий рахунок.

Узгоджені у специфікації повідомлення, як стверджує сам відповідач (з чим погодився позивач), про вид рухомого складу, код платника залізничного тарифу та його особовий рахунок стосуються виключно забезпечення оплати транспортування продукції і ніяким чином не впливають на обов’язки сторін щодо здійснення самого постачання (передачі продукції) у строки та на умовах визначених договором.

Таким чином, у будь-якому випадку відповідач мав змогу на ризик позивача (що передбачено умовами договору) зробити відвантаження продукції у визначені договором строки.

Статтею 670 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару.

Так, відповідно до ч. 1 наведеної статті якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Тобто, у покупця за договором існує альтернативний вибір поведінки у випадку отримання меншої кількості товару.

Таким чином, оскільки відповідачем відвантажено позивачу продукцію у кількості, що є меншою, ніж передбачена специфікаціями до договору поставки № 470/08 від 11.03.2008 року, а позивачем на рахунок відповідача перераховано грошову суму, що перевищує вартість поставленої продукції, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з передоплати поставлений за товар, є правомірними.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 866332,92 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано, та, за таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача наведеної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати мають бути покладені на відповідача у відповідності з вимогами ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599, 629, 670, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг” до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” про стягнення 866332,92 грн. – задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметаллхолдінг” (83117, м. Донецьк, вул. Петровського, 123а/127, ЄДРПОУ 34225964) грошові кошти у сумі 866332,92 грн.; витрати зі сплати державного мита в розмірі 8663,33 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Суддя Гончаров С.А.

В судовому засіданні 24.01.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане 31.01.2011р