Ухвала суду № 136558628, 14.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 травня 2026 року Справа №200/4071/25

приміщення суду за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 1.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/4071/25, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №200/4071/25, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суд від 17.11.2025, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 28.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не включення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

Зобов`язано Військову частину Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки (77 днів) та додаткової відпустки за 2017-2024 роки (112 днів), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, у 2017 році, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» № 889 від 22.09.2010.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу на оздоровлення, передбачену п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, у 2017 році, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» № 889 від 22.09.2010 та раніше проведених виплат.

Визнано протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 28.11.2024, з застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2024 відповідно до п. 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно №178 від 16.03.2016, за час проходження ним військової служби у період з 28.01.2017 по 28.11.2024.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 28.11.2024, з застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2024 відповідно до п. 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно №178 від 16.03.2016, за час проходження ним військової служби у період з 28.01.2017 по 28.11.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

08.04.2026 від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

На обґрунтування вказаної заяви зазначає про невиконання відповідачем судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2026 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк для надання пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до суду надійшли пояснення, в яких вказано, що рішенням суду не було зобов`язано військову частину перераховувати позивачу щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення, тому посилання на неотримання таких коштів позивачем є абсурдним. Зазначено, що фінансове відділення військової частини, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №200/4071/25, здійснило перерахунок грошового забезпечення позивача, замовило відповідне фінансування у забезпечувального фінансового органу та 27.03.2026 виплатило позивачу недоплачені суми, з урахуванням раніше проведених виплат, в сумі 11383,00 грн. після утримання належних податкових платежів, що підтверджується довідкою фінансового відділення від 22.04.2026 №0409 та відомістю розподілу виплат військової частини з обслуговуючого банку за 27.03.2026. Компенсація за неотримане позивачем речове майно в сумі 27 875,82 грн., виплачена позивачу 22.07.2025 на виконання наказу командира військової частини від 16.07.2025 № 1694. Вважає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №200/4071/25 виконане відповідачем в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2026 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України розрахунок виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 26.08.2025 у справі № 200/4071/25 коштів.

04.05.2026 на виконання ухвали суду від 29.04.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надала копії відповідних розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про розгляд заяви у письмовому провадженні.

Розглянувши подану заявником заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

У п.43 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України від 26.04.2005, Крищук проти України від 19.02.2009).

Згідно з ч. 1 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

В такому випадку застосування до відповідача такого заходу як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на можливе застосування заходів, визначених ст. 382-3 КАС України, спонукає відповідача до повного та фактичного виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання рішення.

Положеннями ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У ч.5 ст.372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 6 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч.5 ст.382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Як слідує з резолютивної частини судового рішення, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія та допомоги для оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань)) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Так, відповідачем надано розрахунок перерахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, з якого вбачається, що відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення за спірний період виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 1 січня відповідного календарного року. Разом з тим, зменшено відсоток премії, виплаченої позивачу у спірний період.

Суд звертає увагу позивача, що питання конкретних відсотків складових грошового забезпечення не було предметом позову. Таким предметом було проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 до 19.05.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

На момент ухвалення рішення відсотки складових грошового забезпечення не були спірними, оскільки відповідний перерахунок не був проведений.

Тому у разі, якщо позивач не погоджується із проведеним відповідачем перерахунком грошового забезпечення, то він не позбавлений права звернутись до суду з новою позовною заявою.

Також рішенням суду було зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Проте з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що такий перерахунок проведено, але сума до виплати не вказана. Отже, в цій частині відсутні належні докази виконання судового рішення.

Крім того, за змістом резолютивної частини рішення суду, відповідача також зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки (77 днів) та додаткової відпустки за 2017-2024 роки (112 днів), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум.

В підтвердження виконання рішення суду відповідачем надано відповідний розрахунок, в якому в графі «Винагорода згідно ПКМУ 168»: «---», що не може бути доказом виконання судового рішення наведеній в частині.

Також суд зазначає, що рішенням суду від 26.08.2025 по справі №200/4071/25 було зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу на оздоровлення, передбачену п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, у 2017 році, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» № 889 від 22.09.2010 та раніше проведених виплат; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 28.11.2024, з застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2024 відповідно до п. 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно №178 від 16.03.2016, за час проходження ним військової служби у період з 28.01.2017 по 28.11.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Наведені зобов`язання відповідачем виконані в повному обсязі, що підтверджується розрахунком додаткової допомоги на оздоровлення за 2017 рік на суму 4 875,30 грн, яка в тому числі, виплачена позивачу на картковий рахунок (Відомість розподілу виплат); наказом командира військової частини від 16.07.2025 № 1694 щодо виплати позивачу компенсації за неотримане позивачем речове майно в сумі 27 875,82 грн., платіжною інструкцією № 15995 вiд 18.07.2025, відповідно.

Отже, судове рішення частково виконане відповідачем.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №200/4071/25 в частині щодо: зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки (77 днів) та додаткової відпустки за 2017-2024 роки (112 днів), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/4071/25 задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом двох місяців з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №200/4071/25 в частині щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки (77 днів) та додаткової відпустки за 2017-2024 роки (112 днів), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 382-2 КАС України.

Ухвала набирає законної сили після її підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов