Рішення № 136558611, 15.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року Справа№200/1670/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення оптимізації пенсії - виключивши місяці з низьким коефіцієнтом заробітної плати відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами) та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) за час карантину та воєнного стану;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 05.01.2026, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 05.01.2026 звернувся із заявою до відповідача у якій просив провести оптимізації пенсії виключивши місяці з низьким коефіцієнтом заробітної плати під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено у період з 12 березня до 31 грудня 2020 року. Листом відповідача від 30.01.2026 позивача повідомлено, що розрахунок заробітної плати по електронній пенсійній справі проведено вірно, що відповідає нормам чинного законодавства, оскільки з розрахунку середньомісячного заробітку оптимізацією виключено в межах 10% періоди з 01.11.2007 по 30.09.2010, що складає 32 місяці (32 = 10% 324 місяця). Також виключено додатково періоди під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а саме: з 01.03.2020 по 31.07.2020; з 01.11.2020 по 31.12.2021; з 01.03.2022 по 31.05.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022, що всього складає 23 місяці понад 10% від тривалості страхового стажу.

Разом з тим, позивач зазначає, що зазначена в листі інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідно до розрахунку заробітку для обчислення кількість місяців виключено за оптимізацією 55 місяців (в межах 10%) та додатково 0 (понад 10 %).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 263 КАС України. Зобов`язано відповідача подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.

03.04.2026 на адресу суду надійшли витребувані документи та відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Обгрунтовуючи відзив відповідач, зокрема зазначив, що позивач звернувся із заявою від 02.01.2026 № 44 про перерахунок пенсії - щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідач вказує, що підставою звернення до суду та предметом спору в даній справі є результат розгляду заяви від 02.01.2026 про перерахунок пенсії, яка була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

З огляду на викладене відповідач просить залучити Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якості співвідповідача.

Також відповідач зазначає, що 05.01.2026 позивач не звертався з заявою встановленого зразку щодо здійснення перерахунків пенсії та відповідне рішення не приймалось, у зв`язку з чим відсутні підстави для повторно розгляду заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якості співвідповідача у справі - відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 витребувано у відповідача засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію заяви ОСОБА_1 від 05.01.2026 про проведення оптимізації пенсії. Провадження у справі було зупинено до отримання витребуваних доказів.

22.04.2026 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 відповідачем надано витребувані докази.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2026 поновлено провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

05.01.2026 позивач звернувся із заявою № ВЕБ-05001-Ф-С-26-004874 до відповідача через веб-портал Пенсійного фонду України у якій просив провести оптимізації пенсії виключивши місяці з низьким коефіцієнтом заробітної плати під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено у період з 12 березня до 31 грудня 2020 року.

Листом відповідача від 30.01.2026 позивача повідомлено, що розрахунок заробітної плати по електронній пенсійній справі проведено вірно, що відповідає нормам чинного законодавства, оскільки з розрахунку середньомісячного заробітку оптимізацією виключено в межах 10% періоди з 01.11.2007 по 30.09.2010, що складає 32 місяці (32 = 10% 324 місяця). Також виключено додатково періоди під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а саме: з 01.03.2020 по 31.07.2020; з 01.11.2020 по 31.12.2021; з 01.03.2022 по 31.05.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022, що всього складає 23 місяці понад 10% від тривалості страхового стажу.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виключення низьких коефіцієнтів заробітної плати додатково за період карантину та воєнного стану протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 41 Закону № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;

4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, аналіз вказаної норми свідчить про те, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються тільки ті суми виплат, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, тобто вказане свідчить про те, що у разі відсутності факту нарахування та сплати страхових внесків, сума такої заробітної плати (доходу) не враховується при обчисленні розміру пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач не дотримався встановленої форми звернення до пенсійного органу, що передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 у справі № 748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 27.11.2019 у справі № 748/696/17, від 26.02.2020 у справі № 541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі № 500/1879/20 та від 09.08.2023 у справі № 520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23.09.2024 у справі № 620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України "Про звернення громадян", наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Верховний Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Вищезазначена позиція також підтримана Верховним Судом в постанові від 22.07.2025 у справі № 580/710/24.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що право особи на звернення за призначенням (перерахунком) пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Як встановлено судом, 05.01.2026 позивач звернувся із заявою № ВЕБ-05001-Ф-С-26-004874 до відповідача через веб-портал Пенсійного фонду України у якій просив провести оптимізації пенсії виключивши місяці з низьким коефіцієнтом заробітної плати під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено у період з 12 березня до 31 грудня 2020 року.

Отже, у поданій заяві позивач чітко сформував прохання про проведення оптимізації пенсії виключивши місяці з низьким коефіцієнтом заробітної плати під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено у період з 12 березня до 31 грудня 2020 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що навіть за умови подання звернення у формі заяви, якщо з її змісту вбачається чітке волевиявлення позивача, таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою.

Такі дії пенсійного органу суперечать принципу "належного врядування" (good administration), що є невід`ємною складовою верховенства права. Цей принцип зобов`язує суб`єктів владних повноважень діяти добросовісно, прозоро, ефективно та бути максимально корисними для особи. Створюючи штучну перешкоду замість сприяння у реалізації права, відповідач діяв всупереч сутності належного врядування, що є неприпустимим у соціальній, правовій державі.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що за даними персоніфікованого обліку з розрахунку середньомісячного заробітку оптимізацією виключено в межах 10% періоди з 01.11.2007 по 30.09.2010, що складає 32 місяці (32 = 10% 324 місяця (станом на дату проведення перерахунку на виконання рішення суду з 01.04.2023) - тривалість страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Також виключено додатково періоди під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а саме: з 01.03.2020 по 31.07.2020; з 01.11.2020 по 31.12.2021; з 01.03.2022 по 31.05.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022, що всього складає 23 місяці понад 10% від тривалості страхового стажу.

В листі від 30.01.2026 позивача повідомлено, що розрахунок заробітної плати по електронній пенсійній справі проведено вірно, що відповідає нормам чинного законодавства, оскільки з розрахунку середньомісячного заробітку оптимізацією виключено в межах 10% періоди з 01.11.2007 по 30.09.2010, що складає 32 місяці (32 = 10% 324 місяця). Також виключено додатково періоди під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а саме: з 01.03.2020 по 31.07.2020; з 01.11.2020 по 31.12.2021; з 01.03.2022 по 31.05.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022, що всього складає 23 місяці понад 10% від тривалості страхового стажу.

Проте, суд зазначає, що у наданому відзиві, листі від 30.01.2026 та протоколу розрахунку заробітку ОСОБА_1 є відмінності.

Так, в протоколі розрахунку заробітку ОСОБА_1 зазначено:

- кількість місяців заробітної плати: 256 (до оптимізації);

- кількість місяців, виключених оптимізацією: 55 в межах 10%;

- кількість місяців, виключених додатково: 0 понад 10%;

- кількість місяців заробітної плати: 201 (після оптимізації).

Таким чином, суд зазначає, що доводи відповідача спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки відомості, наведені у відзиві на позовну заяву та листі від 30.01.2026, не відповідають даним протоколу розрахунку заробітку позивача, який є складовою електронної пенсійної справи, а тому не можуть вважатися належним та достатнім підтвердженням правомірності здійсненого відповідачем розрахунку пенсії.

Так, відповідач зазначає про виключення 32 місяців страхового стажу в межах 10% та додаткове виключення 23 місяців карантинних періодів понад 10%, тобто загалом 55 місяців.

Водночас у протоколі розрахунку заробітку містяться інші відомості, а саме: виключено 55 місяців саме «в межах 10%», при цьому кількість місяців, виключених додатково понад 10%, становить 0.

Наведене свідчить про наявність суперечностей між офіційними документами відповідача та поясненнями, наданими суду, що унеможливлює встановлення фактичного порядку проведення оптимізації заробітної плати позивача та перевірку правильності здійсненого перерахунку пенсії.

Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким саме чином здійснювалось виключення періодів страхового стажу, за яким алгоритмом визначались періоди, що підлягали оптимізації, а також з яких підстав у протоколі розрахунку відсутні відомості про додаткове виключення карантинних періодів понад 10%, про що зазначено у відзиві та листі від 30.01.2026.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності проведеного розрахунку та не спростував доводів позивача щодо невірного застосування положень пенсійного законодавства під час здійснення перерахунку пенсії.

З урахуванням викладено суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного проведення оптимізації заробітної плати позивача при обчисленні (перерахунку) пенсії шляхом неврахування періодів, які відповідно до законодавства підлягають виключенню із розрахунку заробітної плати та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.01.2026 № ВЕБ-05001-Ф-С-26-004874 з урахуванням висновків суду у цій справі.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного проведення оптимізації заробітної плати ОСОБА_1 при обчисленні (перерахунку) пенсії шляхом неврахування періодів, які відповідно до законодавства підлягають виключенню із розрахунку заробітної плати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2026 № ВЕБ-05001-Ф-С-26-004874 з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1064,96 гривень (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич