Рішення № 136558540, 15.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуСправа №160/37290/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ,) на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код 40108782) матеріальну шкоду в розмірі 45420 гривень (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять гривень).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23.09.2025 року на автодорозі М-30 «Стрий ТернопільІзварине», в адміністративних межах с. Сичівка, Уманського району, Черкаської області сталася ДТП за участю трьох службових автомобілів: «Skoda Scala», н.з. НОМЕР_2 ; «Renault Duster», н.з. НОМЕР_3 , «Renault Duster», н.з. НОМЕР_4 . Внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху транспортні засоби отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальних збитків Головному управлінню Національної поліції в Херсонській області. Згідно висновків проведених транспортно-товарознавчих досліджень від 07.11.2025 № 140-0152 та від 05.11.2025 № 140-0105, вартість матеріальних збитків, завданих ГУНП в Херсонській області, складає 975 140,74 грн. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновків, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування підтвердились, вину ОСОБА_1 в завданні матеріальної шкоди ГУНП в Херсонській області пошкодженням службових автомобілів «Renault Duster», н.з. НОМЕР_3 , . «Renault Duster», н.з. НОМЕР_4 на суму 45420 грн. доведено, також встановлена наявність підстав і умов для притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 . Позивач посилаючись на ч. 1 ст. 12 Закону № 160-ІХ звернувся з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

22 січня 2026 року до суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки судом справа ще не розглянута. Відповідач зазначив, що не був ознайомлений з висновком службового розслідування, з відомостями щодо завданих матеріальних збитків ГУНІ в Херсонській області в результаті ДТП, яка мала місце 23 вересня 2025 року за участю транспортних засобів Skoda Scala» н.3.1283 під керуванням полковника поліції ОСОБА_2 , «Penault Duster», н.3.1289 під керуванням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , «Penault Duster», н.3.1288 під керуванням ОСОБА_1 під час їх експлуатації окремими поліцейськими ГУНП в Херсонській області. А також йому не надсилався лист-претензія, щодо відшкодування шкоди в добровільному порядку. Всі заяви від імені Відповідача та пояснення додані до позовної заяви Позивачем були написані під тиском з боку керівництва ГУНП в Херсонській області. Відповідач, зазначив, що позов Головного управління Національної поліції в Херсонській області є передчасним, так як на теперішній час не доведено, що саме ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху України.

27.01.2026 до суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Національної поліції в Херсонській області, у якому позивач, зазначив, що в рамках проведеного службового розслідування встановлено, що протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, а саме ОСОБА_1 , виявилась у порушенні ним Правил безпеки дорожнього руху, що підтверджено зібраними матеріалами під час проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Херсонській області № 560 від 21.10.2025. Окрім цього, встановлено наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою ОСОБА_4 і заподіяною ГУНП матеріальною шкодою. Висновок за результатами службового розслідування затверджено 05.12.2025 року, а відповідач був звільнений зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 26.11.2025 № 537 о/с з 27.11.2025 за власним бажанням. ГУНП в Херсонській області було надіслано лист від 08.12.2025 № 3660/25/24- 2025, яким повідомлено ОСОБА_4 про його обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну управлінню та запропоновано здійснити таке відшкодування у добровільному порядку. Поштове відправлення відправлено за адресою місця проживання ОСОБА_4 10.12.2025: АДРЕСА_1 . Вказана адреса вказана відповідачем у заяві про призначення на посаду від 29.06.2022 та в поясненні в рамках проведення службових розслідувань. Зазначена адреса співпадає з адресою, зазначеною у відзиві на позов від 15.01.2026. Відправлення було повернуто ГУНП в Херсонській області 28.11.2025 у зв`язку з відсутністю адресата.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 01.12.2023 № 479 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського-водія автотранспортного відділення центру забезпечення з 04.12.2023.

23.09.2025 близько 20:45 на 523 км.+200 м. автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Ізварине», в адміністративних межах с. Сичівка, Уманського району, Черкаської області сталася ДТП за участю трьох службових автомобілів: «Skoda Scala», н.з. НОМЕР_2 ; «Renault Duster», н.з. НОМЕР_3 , . «Renault Duster», н.з. НОМЕР_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відносно сержанта поліції ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 463213 за ст. 124 КУпАП.

Адміністративні матеріали за фактом вчинення адміністративного правопорушення сержантом поліції ОСОБА_5 24.09.2025 направлено до суду.

Станом на час розгляду справи № 160/37290/25, Заводським судом міста Миколаєва не розглянута справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України відносно ОСОБА_1 .

Згідно з висновків проведених транспортно-товарознавчих досліджень 07.11.2025 № 140-0152 та від 05.11.2025 № 140-0105, виконаного Регіональною торгово промисловою палатою Миколаївської області, вартість матеріальних збитків, завданих ГУНП в Херсонській області, складає 975 140,74 грн.

Наказом ГУНП в Херсонській області № 1729 від 20.11.2025 за результатами службового розслідування встановлено наявність у діянні поліцейського-водія автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Херсонській області сержанта ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, сутність якого полягає в порушенні службової дисципліни, неналежному виконанні обов`язків поліцейського. За порушення службової дисципліни, що проявилось у недотриманні безпечної дистанції та безпечного інтервалу під час керування службовим транспортом, що призвело до ДТП з матеріальними збитками до ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. ОСОБА_1 21 листопада 2025 року був ознайомлений із вказаним наказом, доказів оскарження суду не надав (а.с. 27).

Наказом ГУНП в Херсонській області від 21.11.2025 № 610 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за відомостями щодо завданих матеріальних збитків ГУНП в Херсонській області в результаті дорожньо-транспортної пригоди 23.09.2025 за участю транспортних засобів «Renault Duster», н.з. НОМЕР_3 , «Renault Duster», н.з. НОМЕР_4 , під час їх експлуатації окремими поліцейськими ГУНП.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 26.11.2025 № 537 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 27.11.2025 згідно з п. 7 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

В рамках службового розслідування за відомостями щодо завданих матеріальних збитків ГУНП в Херсонській області в результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 04.12.2025 надано пояснення, у якому відповідач повідомляє, що він був згоден на відшкодування завданих ним збитків в сумі та межах, визначених законодавством, однак, у зв`язку зі звільненням зі служби в Національній поліції у нього відсутня можливість відшкодувати завдані ГУНП в Херсонській області збитки в добровільному порядку. Вирішення питання щодо відшкодування шкоди він покладає на розсуд суду (а.с. 30).

Розмір завданої ГУНП шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідачем, як колишнім поліцейським-водієм автотранспортного відділення центру забезпечення ГУНП в Херсонській області за пошкодження службових автомобілів внаслідок ДТП, встановлений висновком службового розслідування ГУНП, затвердженим начальником ГУНП в Херсонській області 05.12.2025, становить 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, що становить 3028 гривень та дорівнює 45420 гривень (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять гривень).

Наказ про притягнення ОСОБА_4 ГУНП в Херсонській області до матеріальної відповідальності не видавався у зв`язку із його звільненням з 27.11.2025.

Листом від 08.12.2025 № 3660/25/24-2025 ГУНП в Херсонській області повідомлено ОСОБА_1 про його обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну управлінню та запропоновано здійснити таке відшкодування у добровільному порядку.

Поштове відправлення відправлено за адресою місця проживання ОСОБА_1 10.12.2025: АДРЕСА_1 , яка вказана відповідачем у заяві про призначення на посаду від 29.06.2022 та в поясненні в рамках проведення службових розслідувань.

Відправлення було повернуто ГУНП в Херсонській області 28.12.2025 у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідач не відшкодував шкоду у добровільному порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), відповідно до частини першої статті 19 якого у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За приписами частини другої статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відтак, Законом №580-VIII не визначені порядок та підстави матеріальної відповідальності поліцейських, а також не врегульоване питання відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов`язків,

Проте у Законі №580-VIII відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов`язків, то до спірних правовідносин мають застосовуватися загальні норми права, що регулюють питання відшкодування шкоди, заподіяною працівником під час виконання службових обов`язків, якими є приписи Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Статтею 130 КЗпП встановлені загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, за якими працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві

Випадки повної матеріальної відповідальності передбачені статтею 134 КЗпП.

Так, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Всупереч вказаній нормі відповідачем не надано доказів, які свідчать про взяття на себе працівником (поліцейським) повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, а інших підстав, встановлених для законом для настання повної матеріальної відповідальності, зокрема вказані умови можуть закріплюватись у посадових інструкціях службових осіб.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 337-VIII передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, зобов`язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.

За загальним правилом, під час вирішення справ даної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Разом з тим, оскільки у Законі України «Про Національну поліцію» відсутня норма щодо матеріальної відповідальності поліцейських, відшкодування матеріальної шкоди заподіяної поліцейським при виконанні ним службових обов`язків, а тому слід прийти до висновку, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення інших нормативно-правових актів.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року № 160-ІХ (далі - Закон №160-ІХ).

При цьому за положеннями статті 2 Закону №160-ІХ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань (далі - особи).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №160-ІХ:

матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності (пункт 4);

пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано (пункт 5).

Частинами першою - другою статті 3 Закону №160-ІХ передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Положеннями частини першої статті 6 Закону №160-ІХ передбачено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

Частиною другою статті 8 Закону №160-ІХ встановлено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону №160-ІХ якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (частина перша статті 10 Закону № 160-ІХ).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч. 2 ст. 10 Закону № 160-ІХ).

Відшкодування шкоди, визначеної ч. 2 ст. 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування (ч. 4 ст. 10 Закону №160-ІХ).

У разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 12 Закону №160-ІХ).

Наведені норми в сукупності передбачають алгоритм дій, який повинен вчинити уповноважена особа військової частини, установи, організації, закладу, якій завдано шкоду, з метою отримання відшкодування такої завданої шкоди.

Так, першочерговим кроком у випадку завдання шкоди підприємству, установі, організації згідно приписів частини другої статті 8 Закону №160-IX, є призначення розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Матеріали справи свідчать, що наказом Наказом ГУНП в Херсонській області від 21.11.2025 № 610 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за відомостями щодо завданих матеріальних збитків ГУНП в Херсонській області в результаті дорожньо-транспортної пригоди 23.09.2025.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновків, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування підтвердились, вину ОСОБА_1 в завданні матеріальної шкоди ГУНП в Херсонській області пошкодженням службових автомобілів «Renault Duster», н.з. НОМЕР_3 , . «Renault Duster», н.з. НОМЕР_4 на суму 45420 грн. доведено, також встановлена наявність підстав і умов для притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 .

З урахуванням у зв`язку зі звільненням відповідача зі служби в Національній поліції, позивачем правомірно вчинено дії щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у судовому порядку.

Крім того, в матеріалах справи наявна лист від 08.12.2025 № 3660/25/24-2025, яким повідомлено ОСОБА_4 про його обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну управлінню та запропоновано здійснити таке відшкодування у добровільному порядку. Відправлення було повернуто ГУНП в Херсонській області 28.11.2025 у зв`язку з відсутністю адресата.

Таким чином, позивачем здійснено всі необхідні дії по відношенню до відповідача, в розумінні Закону №160-ІХ, з метою отримання відшкодування завданої шкоди.

Щодо доводів відповідача про відсутність укладеного з Управлінням договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 5 Закону №160-ІХ, особа, що завдала з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім ви задків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну і відповідальність, при цьому, розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

З огляду на зазначене, на відповідача поширюється дія Закону №160-ІХ, тому і сума відшкодування вираховувалась згідно з цим Законом.

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні складає 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Таким чином, відповідачем правомірно розраховано суму обмеженої матеріальної відповідальність у межах п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45420 грн. 00 коп = (3028 грн х 15).

Відтак, позивач належними та допустимими доказами підтвердив заявлені позовні вимоги.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи зазначене та те, що доказів виконання вказаного обов`язку або оскарження результатів службового розслідування, наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач, суду не надав, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача матеріальної шкоди у розмірі 45420,00 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч.2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Херсонській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ,) на користь Головного управління Національної поліції в Херсонській області (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код 40108782) матеріальну шкоду в розмірі 45420 гривень (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев