Ухвала суду № 136557811, 21.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4597/23

Провадження № 2/361/1025/24

21.04.2026

У Х В А Л А

21 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.

представника позивача Басенко О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Броварської окружної прокуратури до Зазимської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2021року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Радзівіл А.Г. Справі присвоєно номер 361/221/21, провадження № 361/221/21.

Ухвалою суду від 03 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року замінено відповідачів: ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Залучено до участі у розгляді справи № 361/221/21 як співвідповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_8

12 червня 2023 року ухвалою суду роз`єднано позовні вимоги:

за позовом Броварської окружної прокуратури до Зазимської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання незаконним і скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном,

за позовом Броварської окружної прокуратури до Зазимської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном,

за позовом Броварської окружної прокуратури до Зазимської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном, в окремі самостійні провадження.

У справі за позовом Броварської окружної прокуратури до Зазимської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном, ухвалою суду від 18 липня 2023 року зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 04 квітня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв?язку із звільненням судді ОСОБА_11 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2025 року справу прийнято до провадження.

09 червня 2025 року за Вх. № 28971 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Малиновської В.Д. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

19 січня 2026 року Вх. № 1569 до суду надійшла заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури про зміну предмета позову.

Звертаючись із заявою про зміну предмету позову позивач просить суд: позовні вимоги у справі № 369/4597/23 розглядати в наступній редакції:

«1.Витребувати на користь держави в особі територіальної громади села Зазим`я Броварського району Київської області з незаконного володіння:

- ОСОБА_1 земельну ділянку водного фонду, площею 0,1200 га з кадастровим номером 3221282801:02:129:0099.

Заява обґрунтована тим, що на момент звернення органом прокуратури з вищевказаним позовом в якості ефективного та належного способу захисту порушених прав та законних інтересів держави в даній категорії спірних правовідносин було визначено заявлення негаторної позовної вимоги в порядку ст. 391 ЦПК України, про усунення перешкод у користуванні належним власником майном шляхом визнання недійсним рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та повернення земельних ділянок водного фонду на користь територіальної громади села Зазим?є Броварського району Київської області.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності 09 квітня 2025 року, статтю 391 ЦК України доповнено частиною другою наступного змісту: «Якщо орган державної влади або орган місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Таким чином даний закон встановив необхідність зміни способу захисту у справах, де предметом є майно, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб`єкт права приватної власності з негаторного (ст. 391 ЦК України) на віндикаційний (ст. 387 ЦК України).

За результатами порівняльно-правового аналізу характеру та змісту спірних правовідносин, які підлягають вирішенню в межах розгляду Броварським міськрайонним судом Київської області справи № 36/7720/21, з правовими висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, вбачається за очевидне, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у даній категорії спірних правовідносин є заявлення відповідним органом прокуратури позовної вимоги в інтересах держави, в особі територіальної громади села Зазим?я Броварського району Київської області про витребування земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3221282801:02:129:0099, земельної ділянки, площею 0,1200 га з незаконного володіння відповідача.

Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/21329/17 вказав, що добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Така розумна обачність включає перевірку, виявлення та докладання інших зусиль для визначення наявності прав інших осіб стосовно нерухомого майна. Набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно.

Таким чином, на даний час згідно чинного законодавства у вказаних правовідносинах ефективним способом захисту інтересів держави є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. 387 ЦК України щодо витребування з чужого незаконного володіння спірних земельних ділянок водного фонду.

У підготовчому судовому засіданні 14 квітня 2026 року представник позивача підтримала заяву про зміну предмету позову просила суд її задовольнити.

Відповідачі у підготовче судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

14 квітня 2026 року Вх. № 18851 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Малиновська В.Д. через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Дослідивши заяву про зміну предмету позову, суд дійшов наступних висновків.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову

Одночасна зміна, і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі № 916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20.

Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц).

Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові, оскільки суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 та у справі № 904/5726/19, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20, від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Отже, необхідність зміни предмета позову може виникати у тому випадку, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Так, згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду з позовом позивач просив: усунути перешкоди у здійсненні Зазимською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом: 1) визнання незаконним та скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16 квітня 2010 року № 1959-40-У «Про передачу земельних ділянок у власність 34-ом громадянам в Зазим?є» в частині передачі у приватну власність; 2) усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою с. Зазим?є Броварського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, шляхом їх витребування (повернення) на користь територіальної громади с. Зазим?є Броварського району Київської області з незаконного володіння.

При цьому позовні вимоги позивач обґрунтовує статтями 16, 21 Цивільного кодексу України, статтями 19, 54, 55, 57-61, 84 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 88, 89 Водного кодексу України.

Подаючи заяву про зміну позовних вимог, позивач зазначає, що для відновлення прав позивача буде ефективним застосувати спосіб захисту прав у вигляді пред`явлення віндикаційного позову на підставі ст. ст. 387, 400 Цивільного кодексу України.

Таким чином, предметом змінених позовних вимог є фактично вимоги про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, що не є похідними до вимог про визнання незаконним та скасувати рішення в частині передачі у приватну власність, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, шляхом їх витребування (повернення).

Заява про зміну предмета позову заступника керівника Броварської окружної прокуратури є новим позовом, оскільки в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, що сукупно дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Фактично виникла нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформульованою у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23), яка є обов`язковою для застосування всіма судами.

Таким чином, проаналізувавши подану заяву про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що представник позивача одночасно змінює, як предмет позову про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом, зазначене суперечить вимогам статті 49 ЦПК України, а тому вказана заява про зміну предмета позову не може бути прийнята судом, а тому у її прийнятті слід відмовити.

Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, від 25 січня 2023 року у справі № 492/1529/19 міститься висновок про те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті позову, заяви про зміну предмета або підстав позову є повернення такої заяви, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статті 353 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 260, 279, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Броварської окружної прокуратури до Зазимської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення та усунення перешкод у користуванні майном.

Заяву повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Гізатуліна