Ухвала суду № 136557058, 14.05.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/755/26

Номер провадження 1-кп/699/107/26

УХВАЛА

щодо запобіжного заходу

14.05.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши в межах кримінального провадження № 12025250360001400

клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.289, ч.1 ст.382 КК України,

УСТАНОВИВ:

На розгляді у Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025250360001400 відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст.135, ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.289, ч.1 ст.382 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді ОСОБА_1

08.05.2026 надійшло клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 .

Клопотання обґрунтовується такими доводами.

ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що 15.11.2025 в період часу з 00 годин 16 хвилин по 02 годину, керуючи технічно справним автомобілем марки «ЗИЛ» моделі «131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темну пору доби, рухаючись по проїзній частині вул. Соборності в с. Шендерівка Звенигородського району Черкаської області, в напрямку від села Комарівка до селища Стеблів Звенигородського району Черкаської області, в порушення вимог п. п. 2.3 б), 2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями (далі - Правила дорожнього руху), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та відповідно не реагував на її зміну, в момент виникнення перешкоди для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого він об`єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, вчинив наїзд на неповнолітнього ОСОБА_8 , який рухався у попутному з автомобілем напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 згідно з висновками експерта від 17.11.2025 № 05-9-02/280, від 22.04.2026 № 05-9-02/280-5, від 29.04.2026 №05-09-02/280-17 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді розміщення головного мозку та м`якої мозкової оболонки, крововилив під м`яку мозкову оболонку головного мозку, розриви твердої мозкової оболонки, розтрощення кісток мозкового та лицевого черепа, крововиливи в м`які покрови голови з внутрішнього боку, крововиливи в лівий та правий скроневі м`язи, відрив правої вушної раковини, садно на правій частині обличчя та шиї, правій скроневій ділянці, лівій скроневій ділянці, лівій та правій вушних раковинах, лобі, синець на повіках лівого ока відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .

Крім того, неповнолітній ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на правому колінному суглобі, правій кисті, лівій сідниці, правій поперековій ділянці, задній поверхні грудної клітки, крововиливи в жирову клітковину та м`язи лівої сідниці, лівого ліктьового суглобу та задній поверхні грудної клітки носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

Між виявленою відкритою черепно-мозковою травмою на тілі трупа ОСОБА_8 та настанням смерті мається прямий причинний зв`язок. Навіть своєчасне надання медичної допомоги потерпілому ОСОБА_8 не зберегло йому життя після отримання черепно-мозкової травми. Характер ушкоджень вказує на те, що потерпілий помер відразу після отримання відкритої черепно-мозкової травми.

Керування транспортним засобом на час даної дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння водієм ОСОБА_7 підтверджується:

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 58 від 15.11.2025, виданого КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області, згідно якого останній перебував у стані алкогольного сп`яніння,

висновком експерта від 27.11.2025 № 05-3-08/2590, відповідно до якого у зразку крові ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації 1.47 г/ дм3 (проміле);

висновком експерта №02-01/215 від 30.03.2026, відповідно до якого у зразку крові ОСОБА_7 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1.47 г/дм3 (проміле), яка відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля марки «ЗИЛ» моделі «131» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , вимог пунктів п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.11.2025 у період часу з 00 годин 16 хвилин по 02 годину, керуючи автомобілем марки «ЗИЛ» моделі «131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по проїзній частині вул. Соборності в с. Шендерівка Звенигородського району Черкаської області, в напрямку від села Комарівка до селища Стеблів Звенигородського району Черкаської області, здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався пішим ходом з правого краю проїзній частині вулиці Соборності, по напрямку руху автомобіля марки «ЗИЛ» моделі «131» р.н. НОМЕР_1 , чим призвів його до безпорадного стану та позбавив можливості до самозбереження, при цьому усвідомлюючи, що він спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в якій постраждав пішохід, маючи можливість для надання допомоги, не виконав свого громадського обов`язку, що поклав на нього закон і загальновизнані норми моралі, не переконався чи потребує потерпілий допомоги, в порушення вимог п. 2.10. а), г) Правил дорожнього руху, не вжив заходів для надання екстреної (швидкої) медичної допомоги потерпілому чи виклику бригади швидкої медичної допомоги, не повідомив про дану дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, з місця події зник, при цьому залишив потерпілого на проїзній частині по вул. Соборна в с. Шендерівка Звенигородського району Черкаської області в небезпечному для життя стані.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Він же, 15.11.2025 у період часу з 00 годин 00 хвилин по 00 годин 16 хвилин, перебуваючи на території Шевченківського лісництва Корсунь-Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що розташоване за адресою: вул. Щєпкіна, 1 в с. Моринці Звенигородського району Черкаської області, виявив припаркований автомобіль марки «ЗИЛ» моделі «131», 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності Державному спеціалізованому господарському підприємства «Ліси України», та в цей час у нього виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, та реалізуючи свій злочинний умисел, з метою незаконного заволодіння зазначеним транспортним засобом, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проник в кабіну автомобіля марки «ЗИЛ» моделі «131» 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сівши за його кермо, керуючи вказаним автомобілем з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тобто незаконно заволодів транспортним засобом Державного спеціалізованому господарському підприємства «Ліси України».

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.

Він же, 15.11.2025 в період часу з 00 годин 00 хвилин по 02 годину, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», керував транспортним засобом марки «ЗИЛ» моделі «131», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по проїзній частині вул. Соборності в с. Шендерівка Звенигородського району Черкаської області, в напрямку від з с. Комарівка до селища Стеблів Звенигородського району Черкаської області, де, внаслідок порушення Правил дорожнього руху України останнім, відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.03.2025 (справа №699/717/24), яка набрала законної сили 16.06.2025, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Незважаючи на це, ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.03.2025 та постанови Черкаського апеляційного суду від 16.06.2025 (справа №699/717/24, провадження №33/821/236/25) та будучи ознайомленим з ними, що підтверджується постановою Корсунь- Шевченківського районного суду Черкаської області про розстрочку виконання штрафу відповідно до рішення суду у справі № 699/717/24 від 06.08.2025, якою задоволено заяву ОСОБА_7 (справа № 699/717/24, провадження №3в/699/16/25) з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом марки «ЗИЛ» моделі «131», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду від 07.04.2026 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_7 , строк якого закінчується 15.05.2026.

У клопотанні зазначено, що його метою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, просив клопотання задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_4 просила задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 просили клопотання задовольнити частково та продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не цілодобово, а в певний період доби, мотивуючи тим, що обвинувачений дотримувався умов застосованих запобіжних заходів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до таких висновків.

01.05.2026 до суду надійшов обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні. Призначене підготовче судове засідання.

Вимогами ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

З урахуванням указаного розгляд цього клопотання відноситься до повноважень судді.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та згідно п.9 ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За нормами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно із ч. 2 ст.181 КК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

В обґрунтування необхідності продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, прокурор в судовому засіданні посилався на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ураховуючи ступінь ризиків, які продовжують існувати у кримінальному провадженні, суспільну небезпечність інкримінованих правопорушень, та доведення прокурором у судовому засіданні, що інші більш м`які, ніж домашній арешт, запобіжні заходи не здатні запобігти вказаному ризику, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

При цьому суд дійшов висновку про достатність застосування цього запобіжного заходу не цілодобово, а в певний період доби.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Суд вважає що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених судом ризиків.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне, задовольнити клопотання частково та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби строком на 2 (два) місяці.

З огляду на вказане, клопотання підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 98, 176-178, 181, 184, 186, 194, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов`язки:

-не залишати місце свого постійного проживання, а саме АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 години по 06:00 годину наступної доби;

-прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвалу про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Строк дії ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту становить 60 днів з дати її постановлення, а саме з 14.05.2026 до 12.07.2026.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_1