Ухвала суду № 13655669, 31.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31.01.11 р.                               № 21/21-63                                                                                                                                                                 

За позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м. Сокаль

до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 м. Артемівськ

про стягнення 7 300,00 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 7 300,00 грн.

Позовна заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки позивачем не подано доказів :

1) надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплати державного мита у встановленому порядку;

3) сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Додана до матеріалів позову квитанція № 711/84084 від 21.01.11 не є належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів у зв’язку з тим, що квитанція свідчить про направлення рекомендованого листа не ОСОБА_2, а іншій фізичній особі – ОСОБА_3

Відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають додаватись документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 14 розділу 3 “Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” (із змінами), затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.93р. щодо належного оформлення платіжного доручення про сплату державного мита передбачено, що при перерахуванні мита з рахунку платника до позовної заяви додається останній примірник платіжного доручення, на якому повинен міститися напис (помітка) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід держбюджету__ грн.(дата).” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

До позовної заяви доданий примірник платіжного доручення № 503 від 28.12.2010р., який оформлений з порушенням вищевказаних вимог (на зворотному боці доручення є підпис тільки однієї особи, посадове становище якої не зазначено), тому він не є належним доказом сплати державного мита.

Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009р. „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. N 1258” встановлено, що у господарських справах для позивачів, крім звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів сплачуються за ставкою 236 гривень. Вказана Постанова КМУ чинна з 13.08.2009р. – опублікована в Урядовому кур’єрі №146 від 13.08.2009р. Тобто, на момент подання позовної заяви розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 236,00 грн. Така ж сума сплачена заявником.

В свою чергу, 22.06.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист Управління Державного казначейства України у Київському районі м.Донецька №19.37/04-38/1345, згідно якого управління, посилаючись на приписи Бюджетного кодексу України та Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” повідомило змінені з 21.06.2010р. реквізити рахунку для зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах Донецької області до державного бюджету, а саме:

Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька

Код ЄДРПОУ: 34687001

Банк: ГУДКУ у Донецькій області

МФО Банку: 834016

Р/рах.: 31210264700006 (КБКД 22050003, символ банківської звітності 264 „Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”).

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення № 504 від 28.12.2010р. про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Однак, всупереч належним реквізитам оплати зазначеної суми, у зазначеному платіжному дорученні вказані невірні реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу щодо розгляду позовної заяви у господарському суді Донецької області.

Крім того, згідно ч.2 п.12 „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, який затверджено постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

До позовної заяви позивачем додане платіжне доручення № 504 від 28.12.2010р., яке оформлене з порушенням вимог „Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ” (на зворотному боці доручення є підпис особи без зазначення її посадового становища) і тому не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на викладене і керуючись п.п. 4, 6, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви згідно ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява від 28.12.2010р. на 2-х аркушах з доданими до неї документами всього на 11 аркушах, конверт.

Суддя Матюхін В.І.