Рішення № 13655606, 11.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.11 р. Справа № 29/109

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа», Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецької області

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецької області

про: стягнення заборгованості у розмірі 2814,25грн., інфляційних витрат у сумі 348,92грн., 3% річних у сумі 84,13грн., пені у сумі 1450,80грн.

за участю:

представника Позивача Радомський А.В.(за довіреністю №03ю-02 від 04.01.2011р.)

представника Відповідача не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа», Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецької області (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецької області (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2814,25грн., інфляційних витрат у сумі 348,92грн., 3% річних у сумі 84,13грн., пені у сумі 1450,80грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №94 від 01.08.2007р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунків-фактур, договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №94 від 01.08.2007р., додатків до договору, правоустановчих документів Комунального виробничого підприємства «Краматорської тепломережі» Краматорської міської ради.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» від 20.05.1999р. №686-XIX.

16.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Комунального виробничого підприємства «Краматорської тепломережі» Краматорської міської ради, довідки про юридичну адресу та рахунки, довідки з якої вбачається, що між КВП «Краматорська тепломережа» та СПД ОСОБА_1укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №04 від 01.08.2007р., будь яких інших договорів між вказаними субєктами не укладалось, правовідносин між сторонами з постачання товарів, надання інших послуг відсутні, актів приймання-передачі теплової енергії та оригінал платіжного доручення з доказами оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на новий розрахунковий рахунок.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84301, АДРЕСА_1.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2007р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» (Теплопостачальна організація) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №94, відповідно п.1.1 за даним договором Теплопостачальна організація зобовязується постачати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобовязується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним Договором.

Відповідно п.2.1 Договору Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до даного Договору у вигляді гарячої води з розрахунку на 1 кв.м. опалювальної площі на такі потреби:

-опалення в період опалювального сезону;

-гаряче водопостачання протягом року,

-технологічні потреби,

-вентиляцію повітря.

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживаються, проводяться включно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу:

315,23грн. за 1 (одну) Гкал (включаючи ПДВ в розмірі 20%);

8,82 грн. за 1 (один) кв. метр опалювальної площі (включаючи ПДВ в розмірі 20%), розмір щомісячної плати за надані послуги згідно нормативними (нормами) споживання на момент укладення даного договору становить 135,83грн. (сто тридцять пять гривень, вісімдесят три копійки) включаючи ПДВ в розмірі 20%

Грн.. за 1 (одну) тону мережної води (включаючи ПДВ в розмірі 20%) Негрошова форма розрахунків потребує додаткового письмового узгодження(п.6.1 Договору);

- оплата виконується на підставі рахунків-актів, а за наявності приладів обліку на підставі рахунків-актів і актів приймання передачі теплової енергії, які направляються належним чином Споживачеві Теплопостачальною організацією, на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-акту. Акти приймання-передачі теплової енергії є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії та мають бути оформлені та поверненя Споживачеві Теплопостачальній організації на протязі трьох робочих днів з дня їх отриманні (п.6.3 Договору);

- у графі «призначення платежу» повинно бути зазначено номер та дату акту-рахунку або періоду, за який проводиться оплата за спожиту теплову енергію, у випадку, якщо в розрахункових документах відсутня така інформація, то кошти, які надходять від Споживача зараховуються у погашення заборгованості в порядку її виникнення (п.6.4 Договору).

Відповідно п.7.2.6 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, в терміни, передбачені п.6.3 Договору, Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної заборгованості: Закон України №686-XIX від 20.05.1999р. Пеня неустойка нараховується Теплопостачальною організацією протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

На виконання умов вказаного договору Відповідачу були надані послуги теплопостачання, що підтверджується рахунками-актами

Документи, які б свідчили про незгоду Споживача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

За твердженням Позивача Відповідач свої зобовязання стосовно своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість за період з жовтня 2007 року по квітень 2010р. в розмірі 2814,25грн.

Для оплати Позивачем були предявлені Відповідачу акти-рахунки, факт направлення вказаних рахунків підтверджується відмітки про отримання наявні на рахунках.

Крім того слід зауважити, стосовно рахунку №94-4 від 30 квітня 2010р. на суму 140,05грн. відсутні докази отримання Відповідачем вказаного рахунку.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про купівлі-продажу теплової енергії в гарячі воді №94 від 01.08.2007р. прийняв на себе зобовязання відповідно п.6.3 договору сплатити поставлену теплову енергію. Проте, Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у звязку з чим в період з жовтня 2007 року по березень 2010р. виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 2674,20грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за надані послуги матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 2674,20грн.

Судом не приймається до уваги рахунок акт №94-4 від 30 квітня 2010р. на суму 140,05грн., оскільки у матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем вказаного рахунку.

Статті 4-2, 4-3 ГПК України передбачають, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Позивач не надав жодного доказу отримання Відповідачем рахунок акт №94-4 від 30 квітня 2010р. на суму 140,05грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог Позивача, щодо стягнення заборгованості у розмірі 140,05грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 348,92грн., 3% річних від суми загального боргу складає 84,13грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі а саме 319,42грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу лише у розмірі 83,77грн., оскільки суд відмовляє у задоволенні 3% річних у розмірі 0,36грн. за період з 26.05.2010р. по 25.06.2010р. (рахунок за квітень 2010р.)

Крім того, позивач на підставі п. 7.2.6. договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1450,80 грн.

Сторони у п. 7.2.6. договору визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків та теплову енергію, в терміни, передбачені п.6.3 Договору, Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної заборгованості: Закон України №686-XIX від 20.05.1999р. Пеня неустойка нараховується Теплопостачальною організацією протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території” встановити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши розрахунок пені, суд виходить з наступного, як видно з розрахунку позивача останнім нараховано пеню за період з 18.01.2010р. по 25.06.2010р., з 09.02.2010р. по 25.06.2010р., з 15.03.2010р. по 25.06.2010р., з 12.04.2010р. по 25.06.2010р., з 26.05.2010р. по 25.06.2010р. на загальну суму 1450,80грн. що не більш ніж 100% від загальної суми боргу, проте суд відмовляє у стягненні пені за квітень на суму 43,42грн., отже суд задовольняє пеню у сумі 1407,38грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа», Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецької області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 2814,25грн., інфляційних витрат у сумі 348,92грн., 3% річних у сумі 84,13грн., пені у сумі 1450,80грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа», Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 2Б, ЄДРПОУ 00131133, р/р 26006235886010 у обласному філіалі АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) заборгованість у розмірі 2674,20грн., 3% річних у розмірі 83,77грн., інфляційних витрат у розмірі 319,42грн., пені у сумі 1407,38грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа», Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 2Б, ЄДРПОУ 00131133, р/р 26006235886010 у обласному філіалі АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 97,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,28грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 11.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.11р