Ухвала суду № 136555654, 29.04.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/12977/25

Провадження № 1-кп/359/338/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

під час судового розгляду з технічною фіксацією кримінального провадження №12025111100001986, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, пенсіонера, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 209 КК України,

розглянувши клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, -

в с т а н о в и в :

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, за наступних обставин.

Так, у невстановлений точно досудовим розслідуванням час та місці, на території Київської області та м. Києва, але не пізніше 05.03.2015, у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний намір вчинити заволодіння земельної ділянки комунальної власності Бориспільської міської ради Київської області, шляхом обману фізичних осіб, представників державних реєстраційних органів України та нотаріуса.

З цією метою ОСОБА_4 розробив злочинний план, відповідно якого він мав у співучасті з іншими особами підробити офіційний документ, який би надавав права для обраною ним фізичною особою набути право власності на земельну ділянку комунальної власності на території м. Борисполя Київської області, та в подальшому з використанням такої фізичної особи (введеною в оману), незаконно набути право власності на таку земельну ділянку, вводячи в оману також представників державних реєстраційних органів України та нотаріуса.

Так, упродовж початку 2015 року, але не пізніше 05.03.2015, ОСОБА_4 підшукав мешканця м. Києва ОСОБА_6 , та вводячи останнього в оману, переконав в тому, що він має можливість законно набути право власності для нього на земельну ділянку на території Київської області. ОСОБА_6 погодився на таку пропозицію ОСОБА_4 , не будучи обізнаним про кримінально протиправні наміри останнього, дійсно вважаючи, що ОСОБА_4 допоможе набути у власність земельну ділянку на території Київської області. При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що для набуття права власності на земельну ділянку він має оформити на нього довіреність з відповідними повноваженнями діяти від його імені в усіх підприємствах, установах та організаціях, у тому числі з правом розпорядження земельною ділянкою, право власності на яку буде оформлено на ОСОБА_6 у майбутньому.

Вводячи ОСОБА_6 в оману, ОСОБА_4 запросив його до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , яка здійснювала свою професійну діяльність в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , у якої оформив довіреність на себе ( ОСОБА_4 ), як на уповноважену особу.

Відповідно змісту довіреності, ОСОБА_6 , крім іншого, уповноважив ОСОБА_4 : представляти його інтереси з усіх без винятку питань, пов`язаних з приватизацією, оформленням права власності та одержанням на його ім`я Витягів з Державного земельного кадастру та (або) Свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно земельних ділянок, площею в межах норм приватизації, які розташовані в Київській області, після чого продати (обміняти, передати в оренду) вищевказані земельні ділянки, відчуження яких дозволено чинним законодавством, за ціною та на умовах визначених представниками самостійно, на їх власний розсуд з дотриманням при цьому вимог чинного законодавства.

Вказану нотаріальну дію щодо посвідчення довіреності ОСОБА_6 , приватний нотаріус ОСОБА_7 , не будучи обізнана про кримінально протиправні наміри ОСОБА_4 , зареєструвала в реєстрі під №88.

Нотаріально посвідчену довіреність від 05.03.2015 №88, копію свого паспорту та ідентифікаційного номеру, ОСОБА_6 цього ж дня передав ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого кримінально протиправного наміру щодо заволодіння чужим майном (земельною ділянкою), ОСОБА_4 вирішив використати рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Народних депутатів Київської області від 18.02.1997 №99 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку», невід`ємною частиною якого був додаток з переліком громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків на території м. Борисполя.

ОСОБА_4 достовірно знав, що в переліку громадян, яким відповідно додатку до рішення від 18.02.1997 №99, передано у приватну власність земельні ділянки, ОСОБА_6 відсутній, а тому вирішив організувати підроблення архівного витягу до рішення №99 від 18.02.1997, в якому було б вказано, що ОСОБА_6 входить до списку громадян, яким передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_3 загальною площею 0,10 га.

З цією метою, в період з 05.03.2015 по 02.09.2015, ОСОБА_4 підшукав невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які погодились на його прохання підробити офіційний документ - архівний витяг, про те, що ОСОБА_6 входить до списку громадян, яким передана у власність земельна ділянка відповідно до рішення №99 від 18.02.1997.

У цей же період, невстановлені досудовим слідством особи, у невстановлений точно досудовим слідством час та місці, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , на замовлення останнього, виготовили та передали йому адресований ОСОБА_6 підроблений офіційний документ, який видається архівним відділом виконавчого комітету Бориспільської міської ради - архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 до рішення №99 від 18.02.1997, який містив завідомо неправдиві для ОСОБА_4 відомості про те, що ОСОБА_6 передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_3 загальною площею 0,10 га. Одночасно з цим, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на замовлення ОСОБА_4 виготовлена та видана останньому посвідчена архівним відділом виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області - копія рішення №99 від 18.02.1997, яка, разом з архівним витягом від 04.09.2015 №24-06-56/162, надає права ОСОБА_6 на приватизацію земельної ділянки в м. Борисполі.

В подальшому, в період з 04.09.2015 по 23.02.2016, ОСОБА_4 організував виготовлення невстановленими досудовим розслідуванням особами невстановлених документів із землеустрою та електронного документу у вигляді файлу формату XML, з метою забезпечення внесення до геоінформаційної системи Державного земельного кадастру, через Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області Головного управління Держземагентства в Київській області Державного агентства земельних ресурсів України (далі по тексту - Управління Держземагентства у Бориспільському районі), відомостей про присвоєння земельній ділянці комунальної власності, розташованої за адресою: вул. Інтернаціональна, 22-а в м. Борисполі, кадастрового номеру.

При цьому ОСОБА_4 достовірно знав, що Бориспільська міська рада не приймала рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки осатаній до міської ради в установленому законом порядку по цьому питанню не звертався.

На виконання досягнутої домовленості, в період з 04.09.2015 по 23.02.2016, невстановлені досудовим розслідуванням особи, на замовлення ОСОБА_4 виготовили невстановлені документи із землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та електронний документ - XML-файл, які передали ОСОБА_4

23.02.2016, ОСОБА_4 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, організував звернення від імені ОСОБА_6 до Управління Держземагентства у Бориспільському районі для державної реєстрації земельної ділянки відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з метою отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно якого такій земельній ділянці був би присвоєний кадастровий номер.

Цього ж числа, заява ОСОБА_6 , якій присвоєно номер ЗВ-3206347042016, з додатками, подачу якої організував ОСОБА_4 , передана Державному кадастровому реєстратору Управління Держземагентства у Бориспільському районі ОСОБА_8 для отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номеру.

Визнавши достатніми та належними, подані від імені ОСОБА_6 документи, для державної реєстрації земельної ділянки, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_8 23.02.2016, знаходячись на робочому місці за адресою: АДРЕСА_4 , здійснив державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 , загальною площею 0,10 га, як приватної власності ОСОБА_6 , з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру 3210500000:06:044:0031 та визначенням її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також сформував Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3205985172016, з додатками, що був виданий ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_4 вводив державного кадастрового реєстратора ОСОБА_8 в оману, не повідомляючи останньому відомості про те, що ОСОБА_6 не входить до переліку осіб, яким рішення №99 від 18.02.1997 передано у приватну власність земельні ділянки в м. Борисполі, бажаючи досягти кінцевого злочинного результату у вигляді заволодіння чужим майном земельною ділянкою комунальної власності.

01.03.2016, ОСОБА_4 , не припиняючи вчиняти дії спрямовані на доведення злочину у вигляді заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 (шахрайства) до кінця, організував звернення від імені ОСОБА_6 до Державного реєстратора Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 , про державну реєстрацію приватної власності, до якої додав: копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_6 ; архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162, умисно використовуючи цей завідомо для нього підроблений документ; копію рішення №99 від 18.02.1997; копію рішення Бориспільської міської ради від 17.12.2015 №42-2-VII про перейменування вулиць (з Інтернаціональної на Михайлівську).

Тим самим, ОСОБА_4 здійснив використання завідомо підробленого документу, надавши архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 Державному реєстратору Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 .

01.03.2016 Державним реєстратором ОСОБА_9 , яка не була обізнана про кримінально протиправні наміри ОСОБА_4 вчинити заволодіння земельною ділянкою комунальної власності (шахрайство), здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 площею 0,10 га за власником ОСОБА_6 , зареєструвавши право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; номер запису про право власності 13593851, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869388232105.

За наведених обставин ОСОБА_4 , діючи умисно, вводячи в оману ОСОБА_6 , Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Бориспільському районі ОСОБА_8 , Державного реєстратора Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 , заволодів чужим майном земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, безопланто та безповоротно обернувши її на користь ОСОБА_6 .

При цьому, ОСОБА_4 , вводячи в оману ОСОБА_6 не повідомив останнього про набуття ним 01.03.2016 у власність земельної ділянки, маючи намір розпорядитись земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 на власний розсуд, користуючись повноваженнями передбаченими в нотаріально посвідченій довіреності від 05.03.2015 №88.

Вводячи в оману Державного кадастрового реєстратора ОСОБА_8 та Державного реєстратора ОСОБА_9 , ОСОБА_4 не повідомив представників вказаних державних реєстраційних органів, про те, що архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 є підробленим, та відповідно рішення №99 від 18.02.1997 органом місцевого самоврядування щодо ОСОБА_6 не приймалось рішення про передачу у власність земельної ділянки в м. Борисполі.

За наведених обставин, шляхом реалізації заздалегідь розробленого злочинного плану, ОСОБА_4 , в період - не пізніше 05.03.2015 по 01.03.2016, здійснюючи шахрайські дії, об`єднані єдиним кримінально протиправним наміром, заволодів на користь ОСОБА_6 комунальним майном Бориспільської міської ради Київської області земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 площею 0,10 га розташованою за адресою: АДРЕСА_3 , на загальну суму 253610 грн, у великих розмірах, тобто на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, тобто вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008).

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вчинив підроблення документу та його використання за наступних обставин.

З метою вчинення шахрайства ОСОБА_4 розробив злочинний план, відповідно якого він мав у співучасті з іншими особами підробити офіційний документ, який би надавав права для обраною ним фізичною особою набути право власності на земельну ділянку комунальної власності на території м. Борисполя Київської області, та в подальшому з використанням такої фізичної особи (введеною в оману), незаконно набути право власності на таку земельну ділянку, вводячи в оману також представників державних реєстраційних органів України та нотаріуса.

Так, упродовж початку 2015 року, але не пізніше 05.03.2015, ОСОБА_4 підшукав мешканця м. Києва ОСОБА_6 , та вводячи останнього в оману, переконав в тому, що він має можливість законно набути право власності для нього на земельну ділянку на території Київської області. ОСОБА_6 погодився на таку пропозицію ОСОБА_4 , не будучи обізнаним про кримінально протиправні наміри останнього, дійсно вважаючи, що ОСОБА_4 допоможе набути у власність земельну ділянку на території Київської області. При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що для набуття права власності на земельну ділянку він має оформити на нього довіреність з відповідними повноваженнями діяти від його імені в усіх підприємствах, установах та організаціях, у тому числі з правом розпорядження земельною ділянкою, право власності на яку буде оформлено на ОСОБА_6 у майбутньому.

Вводячи ОСОБА_6 в оману, ОСОБА_4 запросив його до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , яка здійснювала свою професійну діяльність в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , у якої оформив довіреність на себе ( ОСОБА_4 ), як на уповноважену особу.

Відповідно змісту довіреності, ОСОБА_6 , крім іншого, уповноважив ОСОБА_4 : представляти його інтереси з усіх без винятку питань, пов`язаних з приватизацією, оформленням права власності та одержанням на його ім`я Витягів з Державного земельного кадастру та (або) Свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно земельних ділянок, площею в межах норм приватизації, які розташовані в Київській області, після чого продати (обміняти, передати в оренду) вищевказані земельні ділянки, відчуження яких дозволено чинним законодавством, за ціною та на умовах визначених представниками самостійно, на їх власний розсуд з дотриманням при цьому вимог чинного законодавства.

Вказану нотаріальну дію щодо посвідчення довіреності ОСОБА_6 , приватний нотаріус ОСОБА_7 , не будучи обізнана про кримінально протиправні наміри ОСОБА_4 , зареєструвала в реєстрі під №88.

Нотаріально посвідчену довіреність від 05.03.2015 №88, копію свого паспорту та ідентифікаційного номеру, ОСОБА_6 цього ж дня передав ОСОБА_4 .

З метою реалізації свого кримінально протиправного наміру щодо заволодіння чужим майном (земельною ділянкою), ОСОБА_4 вирішив використати рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Народних депутатів Київської області від 18.02.1997 №99 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку», невід`ємною частиною якого був додаток з переліком громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків на території м. Борисполя.

ОСОБА_4 достовірно знав, що в переліку громадян, яким відповідно додатку до рішення від 18.02.1997 №99, передано у приватну власність земельні ділянки, ОСОБА_6 відсутній, а тому вирішив організувати підроблення архівного витягу до рішення №99 від 18.02.1997, в якому було б вказано, що ОСОБА_6 входить до списку громадян, яким передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_3 загальною площею 0,10 га.

З цією метою, в період з 05.03.2015 по 02.09.2015, ОСОБА_4 підшукав невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які погодились на його прохання підробити офіційний документ - архівний витяг, про те, що ОСОБА_6 входить до списку громадян, яким передана у власність земельна ділянка відповідно до рішення №99 від 18.02.1997.

У цей же період, невстановлені досудовим слідством особи, у невстановлений точно досудовим слідством час та місці, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , на замовлення останнього, виготовили та передали йому адресований ОСОБА_6 підроблений офіційний документ, який видається архівним відділом виконавчого комітету Бориспільської міської ради - архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 до рішення №99 від 18.02.1997, який містив завідомо неправдиві для ОСОБА_4 відомості про те, що ОСОБА_6 передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_3 загальною площею 0,10 га. Одночасно з цим, невстановленими досудовим розслідуванням особами, на замовлення ОСОБА_4 виготовлена та видана останньому посвідчена архівним відділом виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області - копія рішення №99 від 18.02.1997, яка, разом з архівним витягом від 04.09.2015 №24-06-56/162, надає права ОСОБА_6 на приватизацію земельної ділянки в м. Борисполі.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в підробленні офіційного документу, який видається установою і надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, в подальшому, в період з 04.09.2015 по 23.02.2016, ОСОБА_4 організував виготовлення невстановленими досудовим розслідуванням особами невстановлених документів із землеустрою та електронного документу у вигляді файлу формату XML, з метою забезпечення внесення до геоінформаційної системи Державного земельного кадастру, через Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області Головного управління Держземагентства в Київській області Державного агентства земельних ресурсів України (далі по тексту - Управління Держземагентства у Бориспільському районі), відомостей про присвоєння земельній ділянці комунальної власності, розташованої за адресою: вул. Інтернаціональна, 22-а в м. Борисполі, кадастрового номеру.

При цьому ОСОБА_4 достовірно знав, що Бориспільська міська рада не приймала рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки осатаній до міської ради в установленому законом порядку по цьому питанню не звертався.

На виконання досягнутої домовленості, в період з 04.09.2015 по 23.02.2016, невстановлені досудовим розслідуванням особи, на замовлення ОСОБА_4 виготовили невстановлені документи із землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та електронний документ - XML-файл, які передали ОСОБА_4

23.02.2016, ОСОБА_4 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, організував звернення від імені ОСОБА_6 до Управління Держземагентства у Бориспільському районі для державної реєстрації земельної ділянки відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» з метою отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно якого такій земельній ділянці був би присвоєний кадастровий номер.

Цього ж числа, заява ОСОБА_6 , якій присвоєно номер ЗВ-3206347042016, з додатками, подачу якої організував ОСОБА_4 , передана Державному кадастровому реєстратору Управління Держземагентства у Бориспільському районі ОСОБА_8 для отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номеру.

Визнавши достатніми та належними, подані від імені ОСОБА_6 документи, для державної реєстрації земельної ділянки, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_8 23.02.2016, знаходячись на робочому місці за адресою: АДРЕСА_4 , здійснив державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_3 , загальною площею 0,10 га, як приватної власності ОСОБА_6 , з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру 3210500000:06:044:0031 та визначенням її цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також сформував Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3205985172016, з додатками, що був виданий ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_4 вводив державного кадастрового реєстратора ОСОБА_8 в оману, не повідомляючи останньому відомості про те, що ОСОБА_6 не входить до переліку осіб, яким рішення №99 від 18.02.1997 передано у приватну власність земельні ділянки в м. Борисполі, бажаючи досягти кінцевого злочинного результату у вигляді заволодіння чужим майном земельною ділянкою комунальної власності.

01.03.2016, ОСОБА_4 , не припиняючи вчиняти дії спрямовані на доведення злочину у вигляді заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 (шахрайства) до кінця, організував звернення від імені ОСОБА_6 до Державного реєстратора Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 , про державну реєстрацію приватної власності, до якої додав: копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_6 ; архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162, умисно використовуючи цей завідомо для нього підроблений документ; копію рішення №99 від 18.02.1997; копію рішення Бориспільської міської ради від 17.12.2015 №42-2-VII про перейменування вулиць (з Інтернаціональної на Михайлівську).

Тим самим, ОСОБА_4 здійснив використання завідомо підробленого документу, надавши архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 Державному реєстратору Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_9 .

01.03.2016 Державним реєстратором ОСОБА_9 , яка не була обізнана про кримінально протиправні наміри ОСОБА_4 вчинити заволодіння земельною ділянкою комунальної власності (шахрайство), здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 площею 0,10 га за власником ОСОБА_6 , зареєструвавши право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; номер запису про право власності 13593851, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869388232105.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документу, тобто вчиненні ним кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за наступних обставин.

Після вчинення в період - не пізніше 05.03.2015 по 01.03.2016 заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , шляхом шахрайства, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, підроблення та використання підробленого документу, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 , не пізніше ніж 04.10.2016, знаходячись в невстановленому точно досудовим розслідуванням місці на території м. Борисполя Київської області, вирішив вчинити легалізацію (відмивання) доходів вказаної земельної ділянки, одержаної злочинним шляхом.

Вчинення такої легалізації (відмивання) доходів, ОСОБА_4 вирішив вчинити шляхом вчинення правочину із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, а саме укладення договору купівлі-продажу.

З метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в період з 01.03.2016 по 04.10.2016, ОСОБА_4 підшукав свого знайомого ОСОБА_10 , який погодився виступити покупцем земельної ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, не будучи обізнаним про те, що ОСОБА_4 вчинив заволодіння цією земельною ділянкою шляхом шахрайства. За умовами домовленості між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , останній повинен був бути лише номінальним власником земельної ділянки, а всі рішення щодо користування та розпорядження земельною ділянкою мав приймати ОСОБА_4 .

Укласти угоду купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, ОСОБА_4 вирішим особисто як представник продавця ( ОСОБА_6 ), використовуючи нотаріально посвідчену довіреність від 05.03.2015 №88, відповідно якої ОСОБА_6 уповноважив його, крім іншого продати земельну ділянку.

Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_4 підшукав приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , яка здійснювала свою професійну діяльність за адресою: АДРЕСА_5 , до якої прибув 04.10.2016 разом з ОСОБА_10 , для нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031.

В офісі ОСОБА_4 надав нотаріусу: квитанцію № 1021/з73 від імені ОСОБА_6 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2016 НВ-0000262192016; копію рішення №99 від 18.02.1997; оригінал архівного витягу від 04.09.2015 №24-06-56/162; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного реєстру речових прав № 54699446 від 09.03.2016, сформований державним реєстратором ОСОБА_9 ; копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_6 ; довіреність від 05.03.2015 зареєстровану в реєстрі під №88, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7 ; копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_4 .

Тим самим, ОСОБА_4 здійснив використання завідомо підробленого документу, надавши архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 приватному нотаріусу Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 .

Не будучи обізнаною про кримінально протиправні наміри ОСОБА_4 щодо легалізації (відмивання) доходів (земельної ділянки), одержаної внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння (шахрайства), приватний нотаріус ОСОБА_11 04.10.2016 посвідчила договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:06:044:0031 між ОСОБА_4 (Представник Продавця), який діяв від імені ОСОБА_6 (Продавець) на підставі довіреності від 05.03.2015 за реєстровим №88, та ОСОБА_10 (Покупець), за реєстраційним №2483.

У цей же день, 04.10.2016 ОСОБА_10 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_11 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо оформлення права приватної власності) на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031. За наслідками розгляду звернення ОСОБА_10 04.10.2016 приватним нотаріусам ОСОБА_11 зареєстровано право власності за останнім в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 16727825, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869388232105.

Розрахунок між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 за продаж земельної ділянки не відбувся, оскільки для обох, земельна ділянка продовжувала фактично перебувати під контролем ОСОБА_4 , до часу підшукання останнім реального покупця.

За наведених обставин, ОСОБА_4 завершив виконання частини злочинного плану щодо легалізації (відмивання) доходів (земельної ділянки), одержаної внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, шляхом вчинення правочину із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 площею 0,10 га, якою він заволоділи шляхом вчинення шахрайства, як об`єктом комунальної власності територіальної громади Бориспільської міської ради, в період - не пізніше 05.03.2015 по 01.03.2016.

В подальшому, не припиняючи своїх спільних кримінально протиправних намірів щодо легалізації (відмивання) доходів (земельної ділянки), одержаної внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, шляхом вчинення правочину з таким майном, в період з 04.10.2016 по 13.10.2016 ОСОБА_4 підшукав покупця ОСОБА_12 , на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, власником якої був ОСОБА_10

ОСОБА_10 погодився продати ОСОБА_12 вказану земельну ділянку, оскільки дотримувався попередньої домовленості з ОСОБА_4 про те, що він є лише номінальним власником земельної ділянки, і лише ОСОБА_4 має фактично нею розпоряджатись.

Так, 13.10.2016 в м. Борисполі Київської області, між ОСОБА_10 (продавець) та ОСОБА_12 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 за реєстраційним №2553.

За наведених обставин, ОСОБА_4 завершив виконання злочинного плану щодо легалізації (відмивання) доходів (земельної ділянки), одержаної внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, шляхом вчинення правочину із земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031 площею 0,10 га, якою він заволодів як об`єктом комунальної власності територіальної громади Бориспільської міської ради, в період - не пізніше 05.03.2015 по 01.03.2016.

Тому таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України (в редакції Закону №770-VII від 10.11.2015).

Крім цього, реалізуючи свій кримінально протиправний намір, спрямований на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_4 підшукав приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , яка здійснювала свою професійну діяльність за адресою: АДРЕСА_5 , до якої прибув 04.10.2016 разом з ОСОБА_10 , для нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:06:044:0031.

В офісі ОСОБА_4 надав нотаріусу: квитанцію № 1021/з73 від імені ОСОБА_6 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2016 НВ-0000262192016; копію рішення №99 від 18.02.1997; оригінал архівного витягу від 04.09.2015 №24-06-56/162, умисно використовуючи цей завідомо для нього підроблений документ; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного реєстру речових прав № 54699446 від 09.03.2016, сформований державним реєстратором ОСОБА_9 ; копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_6 ; довіреність від 05.03.2015 зареєстровану в реєстрі під №88, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7 ; копію паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_4 .

Тим самим, ОСОБА_4 здійснив використання завідомо підробленого документу, надавши архівний витяг від 04.09.2015 №24-06-56/162 приватному нотаріусу Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 .

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документу, тобто вчиненні ним кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні 29.04.2026 року ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки минуло більше ніж 10 років.

Захисник обвинуваченого клопотання останнього підтримав та просив його задовольнити, зазначивши про добровільність такого клопотання та розуміння обвинуваченим наслідків його розгляду судом.

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 проти задоволення клопотання та закриття кримінального провадження не заперечував, зважаючи на сплив строків давності притягнення за кримінальні правопорушення, в який обвинувачується ОСОБА_4 .

Представник потерпілої сторони Бориспільської міської ради Київської області подав клопотання про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Ознайомившись зі змістом клопотання, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження в необхідному обсязі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за наступних підставах.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно ч. 4 ст. 5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком суду законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку передбаченого у пункті 2 цієї статті.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано та йому пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008 року, чинній на момент вчинення інкримінованих дій) санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років; за ч. 1 ст. 209 КК України (в редакції Закону №770-VII від 10.11.2015 року) позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України обмеження волі строком до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк; та за ч. 4 ст. 358 КК України штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом до шести місяців, або обмеженням волі строком до двох років, тощо.

В редакції статей ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України, які діяли станом на момент їх вчинення ОСОБА_4 , зазначені кримінальні правопорушення за санкціями також відносились до тяжких злочинів, за ч. 3 ст. 358 КК України до злочину середньої тяжкості, а за ч. 4 ст. 358 КК України - невеликої тяжкості.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в період з 05.03.2015 року по 01.03.2016 року кримінальних правопорушень передбачених, ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України, в період з 05.03.2015 року по 02.09.2015 року за ч. 3 ст. 358 КК України, а 04.10.2016 року за ч. 4 ст. 358 КК України.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами кримінального провадження, станом на день подання та розгляду заявленого клопотання обвинуваченого, з дня вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 190, ч. 3 та ч. 5 ст. 358 КК України (є тяжкими, нетяжким та кримінальним проступком (згідно зі ст. 12 КК України) пройшло десять років. При цьому вказаний строк не зупинявся та не переривався, а обвинувачений не заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі сплином строків давності.

Також суд зазначає, що за змістом статей 284288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме такої правової позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, справа № 552/5595/18, справа № 203/241/17).

З огляду на викладене, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для цього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Таким чином, норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його винуватість чи невинуватість, та не реабілітує його за вчинені дії. У разі, якщо обвинувачений наполягає на його звільненні від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, суд не звільняється від обов`язку невідкладно розглянути таке клопотання і задовольнити його за наявності для цього підстав, однак позбавляє можливості досліджувати докази у справі, враховуючи, що розгляд такого клопотання є першочерговим.

З огляду на те, що станом на 29.04.2026 закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 190, ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, за викладених вище обставин, та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинуваченого, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження належить закрити, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Процесуальні витрати по справі становлять 30290 грн. 00 коп. та пов`язані з проведенням судово-оціночної та судово-почеркознавчих експертиз, та підлягають віднесенню на рахунок Державного бюджету України, зважаючи на необхідність закриття кримінального провадження.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 49, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 190, ст. 358 КК України та ст. ст. 124, 129, 284-286, 288, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження №12025111100001986, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2025, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, - закрити.

Процесуальні витрати в розмірі 30290 грн. 00 коп. та пов`язані з проведенням судово-оціночної та судово-почеркознавчих експертиз, - віднести на рахунок Державного бюджету України.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту проголошення ухвали суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Повний текст ухвали оголошено 01.05.2026 року.

Суддя ОСОБА_1