Рішення № 13655536, 20.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.10 р.                     Справа № 9/224пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія”, м.Донецьк

про зобов’язання передати майно за договором купівлі-продажу виробничого комплексу; зобов’язання укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об’єктів виробничого комплексу та провести державну реєстрацію зазначеного договору.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Ушкац І.Г. – директор;

від відповідача: Карпинський О.С. – директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія”, м.Донецьк, про зобов’язання передати майно за договором купівлі-продажу виробничого комплексу; зобов’язання укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об’єктів виробничого комплексу та провести державну реєстрацію зазначеного договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р. з додатком до нього, додаткову угоду №1 від 30.11.2010р. до договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р., акт прийому-передачі векселів від 30.11.2010р. за договором від 23.11.2010р., лист б/н та дати.

20.12.2010р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти позову заперечує, посилаючись на те, що повного розрахунку за договором позивачем не виконано.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

23.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія”, м.Донецьк (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ”, м.Донецьк (покупець) укладений договір купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 317 Цивільного кодексу визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам, визначати юридичну долю речі, в тому числі, шляхом продажу третій особі.

Згідно п.1.1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується прийняти й оплатити виробничий комплекс (надалі іменується „майно”) за адресою: місто Донецьк, вул.Жовтня, буд.63, визначене сторонами у додатку №1, що є невід’ємною частиною цього договору.

Додатком №1 до договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р. сторони визначили майно, яке є предметом договору на загальну суму 1071895грн.04коп., що відповідно до п.2.1 договору є загальною ціною договору.

Майно належить продавцю на підставі договорів купівлі-продажу, виготовлене та переобладнано продавцем. Продавець підтверджує, що майно, визначене у додатку №1 до договору, належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною, арештом, не утримується третіми особами, не є забезпеченням виконання зобов’язань перед третіми особами або державою (п.п.1.3, 1.4 договору).

Відповідно до наданих відповідачем витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №29538087 від 07.12.2010р. та витягу є Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №29538033 від 07.12.2010р. рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія”, м.Донецьк станом на 07.12.2010р. не має жодних обтяжень.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що передавання майна від продавця до покупця за цим договором здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту повної оплати за договором.

Відповідно до п.4.1 договору покупець зобов'язується сплатити продавцеві повну вартість майна протягом 7 банківських днів з дати підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у цьому договорі, у повному обсязі.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2010р. до договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р. сторони змінили порядок розрахунків та виклали п.4.1 договору у наступній редакції: покупець зобов’язується сплатити продавцеві повну вартість майна протягом 7 банківських днів з дати підписання цього договору у безготівковій формі шляхом передачі за актом прийому-передачі простих векселів в національній валюті України в рахунок сплати вартості майна у повному обсязі на загальну ціну майна за договором. Акт прийому-передачі векселів є невід’ємною частиною договору.

Виходячи з наявної у матеріалах справи копії акту прийому-передачі векселів від 30.11.2010р. за договором від 23.11.2010р. покупець передав продавцю прості векселі на загальну суму 1071895грн.04коп. в рахунок оплати загальної ціни майна за наведеним договором. Наведений акт містить підписи сторін, які засвідчені печатками підприємств позивача та відповідача.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви до суду відповідач не виконав свій обов’язок щодо передачі позивачу майна, визначеного додатком №1 до договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, п. 3.1 договору встановлений обов’язок відповідача протягом 3 банківських днів з моменту повної оплати передавати майно від продавця до покупця. Тобто, з урахуванням вищенаведеного, згідно з умовами укладеного договору майно підлягало передачі відповідачем позивачу в строк до 03.12.2010р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо оплати вартості майна. Відповідач, всупереч умовам договору та положенням ст.ст.525, 526, 629, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, своїх зобов’язань щодо передання спірного майна не виконав.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов’язку в натурі.

За приписами ст.620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 4 ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, дії по передачі визначеного додатком №1 до договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р. майна відповідачем вчинені не були. Бездіяльність відповідача в частині передання спірного майна фактично позбавляє позивача можливості здійснювати належні власникові права, зокрема, володіти, розпоряджатися, та користуватися майном.

Як наведено вище, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що повного розрахунку за договором позивачем не виконано. Проте, посилання відповідача є безпідставними, оскільки вищенаведені обставини доводять, що позивач сплатив відповідачу вартість майна у повному обсязі.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Продавець протягом 3 банківських днів з моменту повної оплати за договором зобов'язаний підписати нотаріальні договори купівлі-продажу на об'єкти нерухомості, зазначені в додатку №1 цього договору. При підписанні договору купівлі-продажу на об'єкти нерухомості сторони не повинні змінювати ціни об'єктів, зазначену в додатку №1 цього договору. Одностороння зміна ціни продавцем не допускається. (п.3.5 договору).

За твердженням позивача 03.12.2010р. позивачем було надіслано листа відповідачу, в якому вказано на необхідність виконання умов договору, необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості. Однак відповідач всупереч вимогам договору та вимогам чинного законодавства ухиляється від передачі майна та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р.

Згідно ст.657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р. та додатку №1 до нього сторони домовились щодо купівлі-продажу обладнання та нерухомого майна, виходячи з чого, наведений правочин сторін підлягає укладанню у письмовій формі і нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ”, м.Донецьк є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 16, 317, 328, 334, 509, 525, 526, 530, 620, 626, 628, 629, 655, 657, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ”, м.Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія”, м.Донецьк, про зобов’язання передати майно за договором купівлі-продажу виробничого комплексу; зобов’язання укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об’єктів виробничого комплексу та провести державну реєстрацію зазначеного договору – задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія” (вул.Жовтня, 63, м.Донецьк, 83030, код ЄДРПОУ 32716370) передати Товариству з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ” (пер.Орєшкова, 20/5, м.Донецьк, 83050, код ЄДРПОУ 34722909) майно за договором купівлі-продажу виробничого комплексу від 23.11.2010р.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія” (вул.Жовтня, 63, м.Донецьк, 83030, код ЄДРПОУ 32716370) укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу об'єктів виробничого комплексу з Товариством з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ” (пер.Орєшкова, 20/5, м.Донецьк, 83050, код ЄДРПОУ 34722909) та провести державну реєстрацію зазначеного договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська сталеливарна компанія” (вул.Жовтня, 63, м.Донецьк, 83030, код ЄДРПОУ 32716370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СПЛАСТ” (пер.Орєшкова, 20/5, м.Донецьк, 83050, код ЄДРПОУ 34722909) витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 20.12.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя