Рішення № 136555259, 13.05.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1273/26

Провадження № 2/279/1429/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/1273/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в інтересах якого діє представник - адвокат АО "Апологет" Усенко М.І., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 24.09.2020 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Лінеура Україна", у порядку визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" було укладено договір № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Зазначений договір підписаний та акцептований електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Відповідно до умов укладеного договору на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок, надало відповідачу грошові кошти в розмірі 6500 грн. на строк визначений умовами договору.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав.

21.04.2021 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу № ККЛУ-21042021, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ "Лінеура Україна", включно і до відповідача за договором № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.09.2020 року.

Загальний розмір заборгованості за вказаним договором становить 22113,40 грн., з яких : 6319,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 15793,90 грн. - заборгованість за відсотками.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу про сплату заборгованості, однак заборгованість залишилася непогашеною.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань та добровільно не сплачує прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1078048 від 24.09.2020 року в загальному розмірі 22113,40 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 8000 грн. Розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал".

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.

До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

24.09.2020 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", за допомогою ІТС Товариства, який забезпечується через Веб-сайт або мобільний додаток ТОВ, через Особистий кабінет, в електронній формі,шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Лінеура Україна" на умовах строковості, зворотності та платності надає клієнту грошові кошти у гривні, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2. Договору).

Укладаючи договір сторони узгодили права та обов`язки сторін, порядок та умови надання та повернення кредиту, сплати процентів, порядок обчислення (нарахування) та зміни процентів, умови продовження строку кредиту (пролонгацію), порядок внесення змін та доповнень до договору, відповідальність сторін за порушення умов договору, інші істотні умови договору, підписали паспорт споживчого кредиту та затвердили графік платежів, що є додатком №1 до договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що сума кредиту складає 6500 грн.

Кошти (сума) кредиту надаються ТОВ "Авентус Україна" у безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, маска картки № НОМЕР_1 або іншої картки наданої споживачем товариству протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення договору (п.2.1.,2.2. Договору).

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) згідно п.2.4. договору (п.2.4. Договору).

Строк кредиту за цим договором становить 30 днів. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів : 24.10.2020 року (графік платежів). Якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, то графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, з урахуванням строку кредиту (кількість днів), відлік якого починається з моменту надання коштів (п.1.3.,2.2. Договору).

Сторони погодили, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно) клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Укладаючи договір сторони також погодили 1,90 % в день стандартну процентну ставку, яка застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3. цього договору. (п.п.1.4. - 1.4.1. Договору), а також можливість застосування 0,01 % в день зниженої процентної ставки на умовах передбачених п. 1.4.1. договору.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредитом - не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту, що вказано в додатковому договорі та відображається клієнту в особистому кабінеті (п.5.1 Договору).

Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається дата повернення кредиту, вказана в графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту визначеного у п.1.3. договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до розділу 4 договору, де проценти нараховуються і в дату повернення кредиту, вказану в графіку платежів, і в нову дату повернення, якщо інше не визначено у відповідному додатковому договорі. (п.3.1, 3.2. Договору).

Відповідно до п.8.1, 9.2,9.3 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод. Договір набуває чинності з моменту перерахування товариством грошових коштів клієнту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти.

Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Універсальні платіжні Рішення" про успішне перерахування 24.09.2020 року коштів на платіжну картку клієна, маска картки № НОМЕР_2 в сумі 6500 грн. (номер транзакції в системі iPay: 67291208) згідно договору з ТОВ "Лінеура Україна". Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі (п.2.1 Договору) про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у кредит також підтверджується інформацією від АТ КБ "ПриватБанк", згідно якої вбачається, що дійсно банком на ім`я відповідача емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та, на яку згідно з випискою по картковому рахунку 24.09.2020 року відповідачу було зараховано 6500 грн.

В подальшому між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію", шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором були укладені додаткові договори до договору № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.09.2020 року, у зв`язку з чим строк дії договору та користування кредитними коштами неодноразово продовжувався на строк вказаний в п.1.3. договору.

Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов`язання за договором належним чином не виконав внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Лінеура Україна" станом на 26.03.2021 року становить 22113,40 грн., з яких : 6319,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 15793,90 грн. - заборгованість за процентами.

Згідно наданого розрахунку вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося у розмірах та строк, визначені пунктом 3.1 договору та додатковими угодами до нього, - до 26.03.2021 року включно.

З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач повертав кредит, сплачуючи частково заборгованість за основним боргом (тілом) кредиту та процентами за користування кредитом, однак в подальшому припинив сплачувати грошові кошти для погашення кредитної заборгованості.

Загальний розмір сплачених відповідачем коштів становить 6103,10 грн.

26.07.2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" (клієнт) та ТОВ ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (фактор) укладено договір факторингу № ККЛУ-21042021 згідно якого та у відповідності до гл.73 ЦК України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року:

- "Право вимоги" - це право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками кредитних договір, та підтверджується документацією.

- "Реєстр боржників" - це погоджений сторонами список з переліком особистих даних боржників (ім`я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язань кожного з боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про боржника у разі їх наявності у кредитора, разом з додатком у електронному вигляді. Форма реєстру наведена в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.6.2.3 договору відступлення прав вимоги № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п.7.2. договору (1170331,26 грн.) на рахунок кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана в п.7.1 договору (2305259,64 грн.), на вказаний у реквізитах рахунок, протягом 2 (двох) робочих днів з дати підписання сторонами договору.

Порядок відступлення портфеля заборгованості та порядок обміну документацією здійснюється відповідно до Розділу 6 та Розділу 8 договору.

Відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників (п.6.2.4. Договору).

З моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п.6.2.3 цього договору, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Кредитора за цими кредитними договорами. Разом з правами вимоги до нового кредитора переходять всі інші пов`язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред`явлення претензій боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які новий кредитор одержить від боржників на виконання його вимог, та інші, включаючи

права, які забезпечують зобов`язання боржника (п.6.3. договору).

Відповідно до п. 13.1,13.2 договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30.01.2023 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Зміни до договору можуть бути внесені виключно шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору.

21.04.2021 року між ТОВ "Лінеура Україна" (клієнт) та ТОВ ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (фактор) на виконання умов договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року підписали акт приймання-передачі прав вимоги, а також підписали реєстр боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників від 21.04.2026 року до договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року від ТОВ "Лінеура Україна" (клієнта) до ТОВ ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (фактора) перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1078048 від 24.09.2020 року в сумі 22113,40 грн., з яких: 6319,50 грн. - заборгованість за основним боргом; 4987,60 грн. - заборгованість по відсотках та 10806,30 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам.

Даний факт також підтверджується платіжною інструкцією № 29847 від 21.04.2021 року про плату за переуступку права вимоги згідно договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року, відповідно до якої вбачається, що оплата фінансування за перехід права вимоги була здійснена у сумі та строки що відповідають п.6.2.3,7.1.,7.2. договору факторингу № ККЛУ-21042021 від 26.07.2024 року.

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.09.2020 року та є належним позивачем у справі.

Факт укладання договору № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.09.2020 рокута отримання грошових коштів в сумі 6500 грн. відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідач вчинив дії, спрямовані на укладення правочину. Зокрема, шляхом введення кодів підтвердження, що є одноразовими ідентифікаторами, він підписав договір про надання споживчого кредиту та додаткові угоди до нього. При цьому позичальник зазначив реквізити банківської картки, на рахунок якої надалі й були перераховані кошти у визначеному договором розмірі.

При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на веб-сайт ТОВ "Авентус Україна" (https://creditplus.ua/) та здійснення ним певного алгоритму дій, необхідного для отримання кредиту, спірний кредитний договір не було б укладено.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними його умовами та що йому надана вся необхідна інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ч.1,2 ст.10561?ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно зі частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1,2 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Предметом позову є захист порушеного права ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", яке полягає у невиконанні договірних зобов`язань відповідачем за кредитним договором, шляхом стягнення з останнього заборгованості за ним. Договір укладений у письмовій формі, підписаний ВП відповідача. Факт укладання та підписання кредитного договору відповідач не заперечує.

З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов`язання ТОВ "Лінеура Україна" виконало своєчасно та в повному обсязі, надало відповідачу кредитні кошти.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином та в повному обсязі не виконав, лише частково сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом чим допустив істотне порушення умов кредитного договору. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подав.

Кредитний договір (окремі умови договору) у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнавався, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

В матеріалах справи також відсутні та суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст.617 ЦК України.

Принцип свободи договору та обов`язковості його виконання закріплені ст.627,629 ЦК України.

Оскільки кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що останній погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, уклавши з позивачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, достовірно знаючи про його умови, користуючись наданими йому грошовими коштами, порушив умови договору.

Станом на день розгляду справи будь-які докази, що підтверджували б повне або часткове виконання відповідачем умов договору, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за договором є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.09.2020 року в сумі 22113,40 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.141 ЦПК України зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує у своїх рішенннях ЄСПЛ ("Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року, "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року у справі, "Гімайдуліна і інших проти України" від 10 грудня 2009 року, "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року та ін.).

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Колегія суддів наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

В додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23 Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Оскільки дана справа є малозначною, не відноситься до категорії складних справ, складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу виходить за розумні межі визначення розміру, є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору, обсяг послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, а тому відсутні підстави для задоволення їх в повному обсязі.

З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 2000 грн., оскільки на думку суду саме такий розмір є співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та є пропорційним до задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені правові норми, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором № 1078048 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.09.2020 року в сумі 22113,40 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 2000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 26775 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ