Рішення № 136555252, 14.05.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/863/26

Номер рядка звіту 60

Провадження № 2/279/1233/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Чайківським Д.Я., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської територіальної громади в особі Коростенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, зазначивши, що в січні 2025 року помер ОСОБА_2 , який за життя перебував в шлюбі з ОСОБА_3 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках належала квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 спадщину після смерті своєї дружини фактично прийняв спільним проживанням, однак не оформив правовстановлюючих документів та помер в січні 2025 року. Таким чином, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у виді квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповідав їй. В установлений законом строк вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову у видічі свідоцтва про право на спадщину, так як у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Просить визнати за нею право власності на спадщину за заповітом у виді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 ..

Позивач клопотала про розгляд справи за її відсутнсті, позовні вимоги підтримує.

Відповідач клопотав про розгляд справи за відсутності його представника, в прийнятті рішення покладається на розсуд суду, про що вказав в заяві до суду.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 26.11.2003 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.5).

З даних інформаційної довідки Коростенського МБТІ від 17.12.2025 року, на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло від 13.11.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина за законом у виді 1/2 частини квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв спільним проживанням її чоловік, ОСОБА_2 , що стверджується даними довідки відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради від 24.03.2025 року (а.с.6).

В січні 2025 року ОСОБА_2 помер, який за життя склав заповіт, яким все своє майно заповідав позивачу у справі, ОСОБА_1 (заповіт від 29.06.2021 року).

Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , який помер в січні 2025 року відкрилась спадщина за заповітом у виді квартири АДРЕСА_1 .

Позивач звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак тримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 398/1796/20 (провадження № 61-432сво22)).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (частина перша та друга статті 1268 ЦК України).

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини (частина третя статті 1235 ЦК України).

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (частина четверта статті 1236 ЦК України).

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 1241 ЦК України).

Якщо позов подає спадкоємець за заповітом (наприклад, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини або визнати право власності): дочка має бути залучена як відповідач.

Судова практика Верхового Суду чітко вказує: якщо спадкоємець за законом прийняв спадщину (подав заяву), саме він є належним відповідачем у спорах щодо цієї спадщини. Відповідачем не може бути нотаріус чи сільська рада, якщо є живий спадкоємець, який заявив про свої права.

Як слідує з копії спадкової справи, спакдоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його донька, ОСОБА_4 , яка 18.03.2025 року звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 303/6418/19 зазначив, що неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин, суд відмовляє у задоволенні позову.

Оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, яка має за ним відповідати, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4,12,81,247,263-265 ЦПК України, ст.ст.1217,1218,1268 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Коростенська територіальна громада в особі Коростенської міської ради , адреса місця знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, Житомирська область, ЄДРПОУ 13576977.

Суддя: Невмержицька О.А.