Рішення № 136554868, 11.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26637/25

Провадження № 2/161/792/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.

розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.10.2024 року між ТОВ «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 157504 на суму 25302,00 грн. Відповідно до кредитного договору ТОВ «Кредіплюс» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію первісного кредитора.

Вказує, що первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав в повному обсязі, однак, відповідач умови договору не виконала у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

16.04.2025 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем по справі ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 16.042025, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за договором № 157504 від 18.10.2024 року.

Згідно витягу з додатку № 9 до договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025 року, реєстру прав вимог № 2, ТОВ ТОВ «Юніт Капітал» передано від ТОВ «ФК «Кредіплюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 157504 від 18.10.2024 року, на загальну суму заборгованості 47504,80 грн., яка складається з: 25302,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20101,80 грн. - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом; 1101,00 грн. - заборгованість по комісії, 1000 грн. штрафні санкції.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 47504,80 грн., згідно кредитного договору № 157504 від 18.10.2024 року та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання також подала заяву про слухання справи у її відсутності та вказала, що визнає лише тіло кредиту, щодо нарахованих відсотків просила відмовити у зв`язку з тим, що її чоловік є діючим військовослужбовцем.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 18.10.2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_2 у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», з використанням електронного підпису за допомогою ідентифікатора укладено договір про споживчий кредит № 157504.

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначеним цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 25302,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 21000,66 грн. на № рахунку/картки позичальника №4441-11ХХ-ХХХХ-9808, у національній валюті; у розмірі 4301,34 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень (п. 2.4). Загальний строк кредитування за цим договором складає 168 дні з 18.10.2024 року (дата надання кредиту) по 04.04.2025 року (п. 2.6).

Денна процентна ставка складає: 24415,14 грн. / 25302,00 грн. / 168 дні * 100% = 0,5744% / день (п. 2.7.1).

Факт перерахування кредитних коштів в сумі 1661,54 гривень на платіжну картку відповідача підтверджено довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» про перерахування коштів від 30.10.2025 року № 3885/30-10.

16.04.2025 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем по справі ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за договором № 157504 від 18.10.2024 року.

Згідно витягу з додатку № 9 до договору факторингу № 16042025 від 16.04.2025 року, реєстру прав вимог № 2, ТОВ ТОВ «Юніт Капітал» передано від ТОВ «ФК «Кредіплюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 157504 від 18.10.2024 року, на загальну суму заборгованості 47504,80 грн., яка складається з: 25302,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20101,80 грн. - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом; 1101,00 грн. - заборгованість по комісії, 1000 грн. штрафні санкції.

Судом встановлено, що у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, у неї утворилась заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» у розмірі 47504,80 грн., яка складається з: 25302,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20101,80 грн. - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом; 1101,00 грн. - заборгованість по комісії, 1000 грн. штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України).

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула. Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надала, в тому числі нею не спростовано розмір нарахованої суми заборгованості.

Разом з тим, суми нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором № 157504 від 18.10.2024 року підлягають списанню, з огляду на наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У ст. ст. 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

В листі Міністерства оборони України від 09 жовтня 2020 року № 321/6192, наведено перелік документів, що підтверджують статус військовослужбовця, серед яких є довідка форми № 5. Будь який інший документ, який підтверджував би проходження служби в особливий період у Збройних Силах України, не передбачений нормативними документами.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 22 лютого 2023 року уклала шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 156 (а.с. 32).

Як убачається з копії військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 з 21.06.2022 року проходить військову службу під час мобілізації, у різних військових частинах та на різних посадах (а.с. 34-39).

Згідно довідки форми №5 Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України за №74 від 20.04.2026 року, відповідач з 12.04.2026 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 по даний час (а.с. 31).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , є членом сім`ї військовослужбовця на яку поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Разом з тим, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 157504 від 18.10.2024 року відсотки за користування кредитними коштами, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховувались з 18.10.2024 року по 04.04.2025 року включно і становлять 20101,80 грн., тобто після введення в дію на території України військового стану та перебування чоловіка відповідача на військовій службі та виконання ним службово-бойових завдань із захисту інтересів держави.

Таким чином, враховуючи, що відсотки за користування кредитом відповідачем нараховувалися під час проходження військової служби ОСОБА_3 , що підтверджується письмовими доказами у справі, тому, на думку суду, слід зменшити суму боргу за нарахованими відсотками на 20101,80 грн., тобто в повному обсязі.

Отже, заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом не підлягає до задоволення.

Також, згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 157504 від 18.10.2024 року в розмірі 1000 грн., які також не підлягають до задоволення в силу вищезазначених норм закону.

Таким чином, судом встановлено, що за час проходження військової служби ОСОБА_3 , відповідачу, як дружині військовослужбовця Збройних Сил України не повинні були нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за кредитним договором, оскільки на неї поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Подібного правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 157504 від 18.10.2024 року, у розмірі 26403,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 25302,00 грн., комісії 1101,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

На підставі вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача слід частково стягнути понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 10.09.2025 року позивач уклав договір №10/09/25-02 про надання правничої допомоги з адвокатським об`єднанням «Соломко та Партнери» відповідно до умов якого, адвокатське об`єднання зобов`язується надати послуги клієнту за винагороду та додаткову угоду №25770873924 від 11.09.2025 року, відповідно до умов якої, позивач доручив, а адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу за кредитним договором № 157504 від 18.10.2024 року.

Уакті прийому передачі наданих послуг від 25.11.2025 року зазначено, які саме заходи та дії здійснив адвокат: складання позовної заяви 5000 грн., вивчення матеріалів справи про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором 1000 грн., підготовка адвокатського запиту -500 грн., підготовка клопотання 500 грн., а всього 7000 грн.

Суд, вважає за можливе задовольнити клопотання позивача ТОВ «Юніт Капітал», проте зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 до 2000 грн.

При цьому, суд враховує принцип співмірності витрат на правничу допомогу адвокатата визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини, а саме, складність справи, характер та кількість підготовлених та поданих адвокатським об`єднанням «Соломко та Партнери» документів, значення справи для сторони та публічний інтерес до справи, а також заперечення відповідача щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1375,32 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 133, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526-527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 157504 від 18.10.2024 року, в розмірі 26403 (двадцять шість тисяч чотириста три) грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 25302,00 грн., заборгованості по комісії 1101,00 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1375,32 (одна тисяча триста сімдесят п`ять) грн. 32 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163;

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 11 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.