Ухвала суду № 136552809, 15.05.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/718/18

Провадження №2-п/672/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., представниці відповідача Бабаєвої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городку, заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі №672/718/18 за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року представниця відповідачка адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, 12.07.2018 Городоцьким районним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі №672/718/18 за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , яким позов задоволено та стягнуто з відповідача 111725 грн. 42 коп. заборгованості за кредитом. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Разом із поданням заяви про перегляд заочного рішення представниця відповідача також подала заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. На поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення посилається на факт неотримання відповідачем копії судового рішення, а таокж той факт, що йому взагалі не було відомо про розгляд вказаної справи.

В судовому засіданні нова представниця відповідача адвокат Бабаєва О.О. просить задовольнити заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, вказує, що зі слів її довірителя їй відомо, що останній не знав про існування вказаного позову та розгляд справи.

Заслухавши пояснення представниці відповідача, дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про можливість поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, копію заочного рішення суду у справі від 12.07.2018 було своєчасно направлено відповідачу рекомендованим листом. Вказаний лист з відміткою про неможливість вручення через відсутність адресата за вказаною адресою повернувся на адресу суду та був приєднаний до матеріалів справи (а.с. 68-69).

Представниця відповідача стверджує, що про існування вказаного рішення відповідачу стало відомо лише у березні 2026 року, коли судом вирішувалось питання про заміну стягувача у виконавчому листі і він отримав копію відповідної ухвали у додаток «Дія».

Суд вважає твердження представниці відповідача в частині неотримання останнім рішення суду помилковими виходячи з такого.

П.5 ч.6 ст.272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи із вказаної норми закону, заочне рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 вважається таким, що вручено ОСОБА_1 23.07.2018 (а.с. 68-69).

У відповідності до ч.3,4 ст.284 ЦПК України, Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Представниця відповідача в поданій заяві вказану норму закону ігнорує, будь-яких причин поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з врахуванням дати його вручення не наводить.

Будь-яких інших поважних причин для поновлення пропущених процесуальних строків з матеріалів справи не вбачається.

Суд також критично ставиться до тверджень представниці відповідача, що останній взагалі не був обізнаним про існування вказаної цивільної справи. В матеріалах справи містяться підтвердження вручення повісток відповідачу.

Так, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення на підтвердження вручення ОСОБА_1 копії позовної зави з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі 15.06.2018 з підписом відповідача (а.с. 54).

В подальшому, після першої неявки для розгляду справи, відповідач повторно повідомлявся про розгляд вказаної цивільної справи. На підтвердження чого до матеріалів справи долучено конверт з повісткою та поштовим повідомленням і відміткою про тимчасову відсутність адресата (а.с. 57-61).

Припущення представниці відповідача про те, що він, можливо, не отримував безпосередньо вказані документи нічим не підтверджені. Крім того, ч.3 ст.130 ЦПК України передбачено, що у разі якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Тобто законом не вимагається врученя повістки особисто і виключно відповідачу, як про те стверджує його представниця.

Відповідно до ч.1,2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.3,7,8 ст.127 ЦПК України: Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватися положеннями частини другої статті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021, справа № 626/2450/14-ц.

Також, згідно правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) визначено, що: Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання відповідачем порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Установлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення один з інструментів забезпечення принципу правової визначеності.

Як пояснила ВП ВС, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати ст. 127 ЦПК України, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції (зокрема, залишити заяву без задоволення) стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (у тому числі, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи й доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються в ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

З огляду на викладене ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, та сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення.

Суд також враховує, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

За таких обставин, з врахуванням того, що представниця відповідача не навела поважних причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018, суд вважає за необхідне подану заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, а заяву про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.126, 127, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Бабаєвої Ольги Олександрівни, про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: