Рішення № 13655240, 24.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.11 р. Справа № 37/29

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00176383

до Відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк, ідентифікаційний 33161769

про: стягнення заборгованості в розмірі 28752,34грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Жукова Н.О. (за довіреністю №17/12/10-ЮВ);

від Відповідача - Герасимова Н.О. (за довіреністю №9-464 від 10.01.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 24.01.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 28754,34грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р. за надання послуг на огляд та ремонт кисневих балонів, внаслідок чого у період з січня 2008р. по лютий 2009р. утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок заборгованості, договір №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р. на надання послуг на огляд та ремонт кисневих балонів, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт (послуг), претензію №735 від 18.06.2010р. з доказами отримання, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 54 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог суду Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.120-130 т.3), серед яких пояснення від 20.01.2011р. причин розбіжності між стягуваною сумою та сумою за розрахунком, якими Позивач, посилаючись на описку в тексті позовної заяви, просив стягнути заборгованість в сумі 28752,34грн.

Поясненнями від 21.01.2011р. (а.с.134 т.3) з наданням відповідних додатків (а.с.а.с.135, 136 т.3) Позивач визначив підстави висування заявлених вимог з урахуванням укладених з Відповідачем угод.

Відповідач у судовому засіданні 24.01.2011р. надав відзив (а.с.137 т.3), яким визнав заявлені вимоги в сумі 28752,34грн. з урахуванням представлених Позивачем пояснень від 24.01.2011р., та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.138-140 т.3).

У судовому засіданні представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, наполягаючи на вирішенні спору за наявними документами.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 02-01/08-У/173 (а.с.18 т.1), відповідно до п.п. 1.1., 2.1 якого Виконавець зобов’язується здійснювати технічний огляд, заправляти киснем, засвідчувати і ремонтувати (із власних матеріалів) кисневі балони Замовника, а Замовник повинен прийняти і сплатити виконані роботи.

Згідно п.1.2 вказаного договору сторони передбачили вартість операцій по огляду і ремонту кисневих балонів, а саме:

- ревізія і освідчення балонів за ціною 84,00грн. з ПДВ за одиницю;

- заміна вентиля на новий за ціною 110,40грн. з ПДВ за одиницю;

- ремонт вентиля за ціною 45,00грн. з ПДВ за одиницю;

- фарбування балону за ціною 40,32грн. з ПДВ за одиницю;

- демонтаж та монтаж вентилю за ціною 16,20грн. з ПДВ за одиницю.

Згідно п.3.1 вказаного договору Відповідач зобов’язаний на розрахункові рахунки Позивача перераховувати кошти за виконані послуги протягом 30 банківських днів після підписання акту прийому-здачі виконаних послуг.

03.02.2009р. між сторонами був укладений аналогічний договір про надання послуг №03-02/09-У/226 (а.с.135 т.3), положення п. 1.2. якого містили інші умов щодо розміру вартості операцій, а саме:

- освідчення балона за ціною 99,60грн. з ПДВ за одиницю;

- заміна вентиля на новий за ціною 130,80грн. з ПДВ за одиницю;

- ремонт вентиля за ціною 52,80грн. з ПДВ за одиницю;

- фарбування балону за ціною 49,20грн. з ПДВ за одиницю;

- демонтаж та монтаж вентилю за ціною 19,80грн. з ПДВ за одиницю.

Пункт 3.1. цього договору строк розрахунків для Замовника визначав тривалістю в 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання0передачі виконаних робіт.

В перебігу дії означених договорів сторонами складалися і підписувалися без зауважень акти наданих послуг та накладні за період з січня 2008р. по лютий 2009р. (а.с.а.с. 19-150т.1, 1-150 т.2, 1-118 т.3), які підтверджують факт виконання Позивачем послуг за вказаним договором на загальну суму 28752,34грн., що відображено у розрахунку заборгованості (а.с.а.с.3-5 т.1). Задля забезпечення виконання грошових зобов’язань Виконавцем також виписувалися рахунки-фактури на цю ж саму загальну суму, обізнаність Замовника про існування яких підтверджується змістом підписаних актів наданих послуг, що містять посилання на відповідний рахунок-фактуру.

У зв’язку з невиконанням Замовником своїх зобов’язань за низкою договорів, Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія №735 від 18.06.2010р. (а.с.9 зворотна сторона т.1), яка отримана Відповідачем 25.06.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9 т.1), з вимогою про сплату заборгованості, зокрема за договором № 02-01/08-У/173 в розмірі 28754,34грн.

Не отримавши задоволення претензійних умов Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вказуючи у поясненнях від 20.01.2011р. (а.с.121 т.3) про наявність описки у розмірі заявленою до стягнення суми.

Як вбачається із наданої Позивачем довідки №69 від 19.01.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера (а.с.127 т.3), в перебігу розгляду справи заборгованість в сумі 28752,34грн. погашена не була.

Згідно пояснень від 24.01.2011р. (а.с.134 т.3) стягувана сума у розмірі 28752,34грн. складається з боргу: у розмірі 25900,54грн. за договором №02/01-08-У/173 від 02.01.2008р. за період з 09.01.2008р. по 26.12.2008р.; у розмірі 2073грн. за накладними та актами за період з 08.01.2009р. по 30.01.2009р.; у розмірі 778грн. за договором №03-02/09-У/226 від 03.02.2009р. за період з 04.02.2009р. по 27.02.2009р.

Відповідач остаточні позовні вимоги з урахуванням пояснень від 24.01.2011р. визнав у повному обсягу (а.с.137 т.3).

Суд розглядає позов в контексті вимог про стягнення боргу в розмірі 28752,34грн., розцінюючи відповідні вимоги за поясненнями від 20.01.2011р. та поясненнями від 24.01.2011р. як заяву про зменшення суми позовних вимог у розумінні ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, що приймається судом, оскільки зумовлена усуненням помилки, та доповненням підстави позову відносно визначення договорів, за якими стягується боргу, яке (доповнення) відбулося до початку розгляду справи по суті.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту права та обов’язків сторін, визначених однорідними договорами №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р. та №03-02/09-У/226 від 03.02.2009р., їх предметів, такі договори кваліфікується судом як змішані, що опосередковують собою правовідносини з надання послуг у розумінні ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (відносно ревізії та освідчення балонів) та підряду у розумінні ч. 2 ст. 837 цього Кодексу (відносно решти ремонтних операцій, визначених п. 1.2. договору) , можливість укладання яких передбачена ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду, замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу. Аналогічний обов’язок у разі його встановлення у договорі ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачений для Замовника і відносно послуг.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р. та №03-02/09-У/226 від 03.02.2009р. на надання послуг на огляд та ремонт кисневих балонів, є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України обов’язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання роботи підрядником. Оскільки надані до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт підписаний Відповідачем без жодних зауважень і таких обґрунтованих та доведених належними доказами зауважень не було висунуто протягом провадження у цій справі, суд дійшов висновку, що Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення оплати виконаних робіт протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг, що у повній мірі відповідає домовленості, визначеній в п. 3.1. договору №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р, та протягом 10-ти банківських днів – відносно робіт, що виконувалися після укладення договору №03-02/09-У/226 від 03.02.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт Позивачем були надані послуги на загальну суму 28752,34грн., тоді як належних доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту оплати цих послуг Відповідачем до матеріалів справи не надано, що дозволяє суду кваліфікувати означений факт як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а самого Відповідача – такого, що прострочив виконання грошового зобов’язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Оскільки наявність боргу у вказаній сумі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розмінні ст. 34 вказаного Кодексу доказами його існування спростовано, суд, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання має на вимогу кредитора сплатити суму боргу, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі _28752,34грн.

При цьому суд вважає за можливе наголосити на правомірності стягнення платежів і відносно послуг та робіт, що були виконані Позивачем у січні та лютому 2009р. (поза межами визначеної п.5.3. договору №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р. дати закінчення його дії – 31.12.2008р., але до укладання договору №03-02/09-У/226 від 03.02.2009р.), адже шляхом підписання актів наданих послуг та накладних сторони фактично узгодили продовження своїх правовідносин.

Визнання Відповідачем позовних вимог (а.с.137 т.3), вчинене уповноваженим представником (а.с.132 т.3), судом приймається у якості додаткової (відносно власних висновків суду) та самодостатньої підстави для задоволення позову у розумінні ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідає фактичним обставинам справи і правовідносинам сторін.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісно визначеної суми позову до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 00176383) до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (ідентифікаційний 33161769) про стягнення заборгованості в розмірі 28752,34грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (ідентифікаційний 33161769) на користь Відкритого акціонерного товариства Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк (ідентифікаційний код 00176383) заборгованості в розмірі 28752,34грн., з яких 27973,54грн. – за договором №02-01/08-У/173 від 02.01.2008р., а 778,8грн. – за договором №03-02/09-У/226 від 03.02.2009р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (ідентифікаційний 33161769) на користь Відкритого акціонерного товариства Рутченківський завод „Гармаш” м. Донецьк (ідентифікаційний код 00176383) витрати по сплаті державного мита в сумі 287,52грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2011р.

Суддя Попков Д.О.