Єдиний державний реєстр судових рішень 490/2564/26
н\п 1-кп/490/942/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/2564/26
У Х В А Л А
/про призначення до судового розгляду/
13 травня 2026 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024150000000163 від 02.07.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,
В С Т А Н О В И В:
24 березня 2026 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Миколаївської обласної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024150000000163 від 02.07.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 березня 2026 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлено до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності та вирішено питання щодо продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачених.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року матеріали кримінального провадження №22024150000000163 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, повернуто до Центрального районного суду м.Миколаєва.
Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 квітня 2026 року клопотання захисника ОСОБА_8 про направлення матеріалів кримінального провадження №22024150000000163 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишено без задоволення.
Під час проведення підготовчого судового засідання сторона обвинувачення вважала, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження по справі та повернення обвинувального акту немає, вказане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва, а тому можливо призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисники адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.
Дане кримінальне провадження на підставі ухвали Миколаївського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року підлягає розгляду Центральним районним судом м.Миколаєва.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Крім того, 12 травня 2026 року прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 подано до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченій ОСОБА_4 .. В обґрунтування поданих клопотань прокурором зазначено, що на теперішній час встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ); незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні (щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ); вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з ухиленням від сплати податків (щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). З урахуванням даних про особу обвинувачених, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також з урахуванням того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що потребує більшої суворості в оцінці порушень цінності суспільства, просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 із покладенням на неї обов`язків.
В підготовчому судовому засіданні прокурори ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подані клопотання підтримали та просили задовольнити.
Захисник обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотань прокурора заперечував, посилаючись на недоведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків. Просив скасувати обов`язки, покладені на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не відлучатись за межі населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду. Крім того, просив скасувати обов`язок, покладений на обвинувачену ОСОБА_3 , здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Захисник обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 підтримав думку захисника ОСОБА_8 ..
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали думку своїх захисників.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та оглянувши матеріали судової справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 січня 2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень та покладено на неї обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 лютого 2025 року обвинуваченій ОСОБА_3 було змінено раніше застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 січня 2025 року запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 березня 2025 року, із можливістю звільнення під заставу у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 продовжено до 16 квітня 2025 року включно, із визначенням розміру застави 14 988 600 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот) гривень та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 15 квітня 2025 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 продовжено до 13 червня 2025 року, із можливістю звільнення під заставу у розмірі 12 112 000 (дванадцять мільйонів сто дванадцять тисяч) гривень та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 07 травня 2025 року ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 15 квітня 2025 року скасовано, обвинуваченій ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 13 червня 2025 року включно, визначено розмір застави 9 084 000 (дев`ять мільйонів вісімдесят чотири тисячі) гривень із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 травня 2025 року ОСОБА_3 запобіжний захід в частині розміру застави змінено та визначено розмір застави 7 570 000 (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) гривень із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У зв`язку із внесенням суми застави, обвинувачену ОСОБА_3 було звільнено з-під варти.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 11 червня 2025 року ОСОБА_3 продовжено строк дії визначених ухвалою слідчого судді про зміну запобіжного заходу від 23 травня 2025 року обов`язків до 16 липня 2025 року.
Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 14 липня 2025 року та 10 вересня 2025 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків визначених ухвалою слідчого судді про продовження строку дії покладених обов`язків від 11 червня 2025 року.
Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 06 листопада 2025 року, 02 січня 2026 року та 27 січня 2026 року ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків визначених ухвалою слідчого судді про продовження строку дії покладених обов`язків від 10 вересня 2025 року, востаннє до 27 березня 2026 року.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 березня 2026 року обвинуваченій ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків, передбачених п.п.1, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на неї ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 вересня 2025 року, строком до 25 травня 2026 року включно, за виключенням обов`язку не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з міста Миколаєва без дозволу суду та утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 31 січня 2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень та покладено на неї обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_4 було змінено раніше застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 31 січня 2025 року запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт з визначенням часу, заборонивши покидати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21:00 год. до 07:00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 15 квітня 2025 року, 11 червня 2025 року та 14 липня 2025 року продовжено строк дії застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_4 із залишенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 березня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 вересня 2025 року запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту ОСОБА_4 змінено на особисте зобов`язання, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У подальшому строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 вересня 2025 року, неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 січня 2026 року строком до 27 березня 2026 року.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 березня 2026 року обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, а саме до 25 травня 2026 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених п.п.14, 8 ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на неї ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 вересня 2025 року, строком до 25 травня 2026 року включно, за виключенням обов`язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 вересня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 вересня 2025 року скасовано, застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У подальшому строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 жовтня 2025 року, неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 січня 2026 року строком до 27 березня 2026 року.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 березня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії обов`язків, передбачених п.п.14, 8 ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 жовтня 2025 року, строком до 25 травня 2026 року включно, за виключенням обов`язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку покладених обов`язків на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.194 КПК України, прокурором було доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинувачених ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), так як вони обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях. Усвідомлюючи тяжкість інкримінованих злочинів, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує у разі визнання винними за вироком суду, можуть вжити заходів до переховування від суду для уникнення від кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, вчинених з корисливих мотивів, що у подальшому може спонукати до вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з ухиленням від сплати податків. Також, щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують їх, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на власну користь.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження існування такої необхідності обвинуваченими не було надано, а тому дані доводи є необґрунтованими та безпідставними.
Додатково слід зазначити, що обвинувачені, при необхідності відбуття за сімейними обставинами чи у зв`язку із службовою необхідністю за межі населеного пункту, у якому вони проживають, не позбавлені можливості завчасно звернутись до суду для отримання такого дозволу. Саме такий обов`язок є додатковим інструментом судового контролю за виконанням покладених на обвинувачених обов`язків та сприятиме розгляду обвинувального акту у розумні строки.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування обов`язку, покладеного на обвинувачену ОСОБА_3 , здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, суд зазначає, що покладення вказаного обов`язку є належними заходами, які відповідають існуючим ризикам, спрямованими на належне виконання ОСОБА_3 своїх процесуальних обов`язків.
На переконання суду, покладення на обвинувачену ОСОБА_3 обов`язку, передбаченого п.8 ч.5 ст.194 КПК України, не буде становити надмірного особистого тягаря для обвинуваченої та буде стримуючим фактором для запобігання настання існуючих ризиків.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним у клопотаннях прокурора ризикам шляхом застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 інших запобіжних заходів, на момент розгляду клопотань прокурора не встановлено.
Враховуючи доводи, викладені у клопотанні прокурора, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у їх взаємозв`язку з наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, та стадію кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, 12 травня 2026 року захисником ОСОБА_8 подано до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді застави. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що 04 вересня 2025 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908400,00 гривень з покладенням ряду обов`язків. 02 жовтня 2025 року ухвалою Миколаївського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 вересня 2025 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 гривень з покладенням ряду обов`язків. 07 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням ряду обов`язків. Тобто, слідчим суддею за клопотанням сторони обвинувачення фактично було змінено запобіжний захід. Проте в ухвалі зазначено про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання і не зазначено про скасування (зміну) попереднього запобіжного заходу у вигляді застави. Вказане призводить до невизначеності щодо дії запобіжного заходу у вигляді застави та не дає можливість ОСОБА_5 повернути внесену заставу. Застосування двох і більше запобіжних заходів одночасно в одному і тому ж кримінальному провадженні не передбачено законом. Отже, починаючи з 07 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_5 діяв запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з обов`язками, строк дії яких неодноразово продовжувався. Враховуючи те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, усі матеріали слідством зібрані, обвинувачений ОСОБА_5 жодного разу не допустив порушення процесуальної поведінки та обов`язків, які були покладені на нього у кримінальному провадженні, захисник просив скасувати запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 , у вигляді застави.
Щодо поданого клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді застави суд приходить до наступного.
Як вбачається з копії ухвали Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, доданої до клопотання захисника, ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 скасовано; застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, з покладенням на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених п.п.14, 8 ч.5 ст.194 КПК України. Ухвала набрала законної сили 02 жовтня 2025 року.
Згідно копії ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 жовтня 2025 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на строк до 05 січня 2026 року обов`язків, передбачених п.п.14, 8 ч.5 ст.194 КПК України (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/4481/2025). При цьому повернення застави даною ухвалою слідчого судді не вирішувалось.
Суд погоджується з доводами захисника з приводу того, що відносно обвинуваченого може бути застосований лише один запобіжний захід, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості одночасного застосування до обвинуваченого у рамках одного кримінального провадження двох запобіжних заходів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що до поданого клопотання захисника окрім вищевказаних ухвал суду не було додано будь-яких підтверджуючих документів, за яких суд мав би можливість ідентифікувати особу заставодавця, як то квитанції чи листа ТУ ДСА щодо внесення суми застави за обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі вирішення питання про наявність підстав для скасування такого запобіжного заходу та повернення внесеної суми застави заставодавцю.
Крім того, з метою повного та всебічного встановлення обставин щодо обрання запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне витребувати з архіву суду та дослідити в ході судового розгляду матеріали клопотань органів досудового розслідування, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді застави (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/3637/2025) та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/4481/2025).
З огляду на що, суд вважає за необхідне відкласти розгляд даного клопотання на наступне судове засідання.
Крім того, 12 травня 2026 року захисником ОСОБА_8 подані до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про зміну заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, який було накладено на майно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..
Так, сторона захисту просила частково скасувати накладений арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_3 , а саме: скасувати заборону ОСОБА_3 користуватися належним їй майном легковим автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 580», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; легковим автомобілем марки «RENAULT» моделі «KANGOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що використання вказаних транспортних засобів ОСОБА_3 жодним чином не перешкоджає цілям даного кримінального провадження, у зв`язку з чим в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Неможливість використання належних ОСОБА_3 транспортних засобів істотно перешкоджає їй у здійсненні власної підприємницької діяльності, яка вимагає частих переміщень по місту Києву та іноді пов`язана з виїздами до інших населених пунктів, у тому числі до м.Миколаєва для участі у судових засіданнях.
Крім того, захисник просив скасувати частково накладений арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: скасувати заборону користуватися належним йому майно, на яке накладено арешт чотирьохкімнатною квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобілем марки «Land Rover» моделі «Range Rover», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . В обґрунтування даного клопотання захисник зазначив, що при накладенні арешту не зазначено про можливість користування власником ОСОБА_5 майном, на яке накладено арешт. У той же час ухвалою не заборонено використовувати власником майном, на яке накладено арешт. З метою уникнення невизначеності, а також враховуючи, що використання майна, на яке накладено арешт, жодним чином не перешкоджає цілям даного кримінального провадження, виникає необхідність клопотати перед судом про зміну накладеного арешту, а саме надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_5 користуватися належним йому майном.
Крім того, захисник просив скасувати частково накладений арешт на майно обвинуваченої ОСОБА_4 , а саме: скасувати заборону ОСОБА_4 здійснювати користування, змінювати користувачів належним їй майном, а саме: однокімнатною квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , часткою 1/1. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що використання вказаної квартири власником ОСОБА_4 жодним чином не перешкоджає цілям даного кримінального провадження, у зв`язку з чим в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. ОСОБА_4 проживає разом з неповнолітньою дитиною та має на утриманні батька похилого (пенсійного) віку і накладена заборона користування належною їй квартирою та заборона змінювати користувачів цієї квартири позбавляє можливості ОСОБА_4 разом з дитиною проживати у власному житлі, а також унеможливлює надати вказане житло для користування батьку похилого віку.
Крім того, захисник подав клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року у справі №490/8252/24 (н/п 1-кс/532/2025) на банківський рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк», відкритий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що грошові кошти, які надходили на вказаний банківський рахунок не є коштами обвинуваченої ОСОБА_4 , не отримані нею незаконним шляхом, а надавались державою у вигляді соціальної допомоги соціальної виплати у якості допомоги на утримання її дитини з інвалідністю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Накладення та продовження арешту на вказані кошти не служить цілям кримінального провадження, а лише перешкоджає використанню державної допомоги для забезпечення потреб дитини з інвалідністю.
В підготовчому судовому засіданні сторона обвинувачення вважала, що вирішення питання про скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_4 квартиру, є передчасним, а щодо скасування арешту з банківського рахунку не заперечували. Щодо часткового скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_3 легкові автомобілі, заперечували. Щодо часткового скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: на квартиру не заперечували лише в частині заборони користування; на автомобіль просили відкласти розгляд даного клопотання.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_9 подані клопотання захисника ОСОБА_8 підтримали та просили задовольнити.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши клопотання захисника ОСОБА_8 та додані до них документи, суд приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо поданого клопотання захисника ОСОБА_8 про часткове скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_3 , суд приходить до наступного.
Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/498/2025), доданої до клопотання захисника, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №22024150000000163 накладено арешт на майно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, на:
легковий автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S 580», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin (номер кузова) НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , 2022 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія та № НОМЕР_7 .
легковий автомобіль марки «RENAULT» моделі «KANGOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin (номер кузова) - НОМЕР_8 , 2002 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія та № НОМЕР_9 , шляхом заборони будь-яким юридичним особам та фізичним особам вчиняти будь-які дії до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України, щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном, здійснення його продажу, переміщення, транспортування, вивезення, зміни власників, користувачів та розпорядників, стосовно даного майна.
На переконання суду, при накладенні арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном, здійснення його продажу, переміщення, транспортування, вивезення, зміни власників, користувачів та розпорядників встановлена ухвалою слідчого судді саме відносно легкового автомобіля марки «RENAULT», тоді як відносно автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» такої заборони встановлено не було.
З огляду на що, суд вважає за можливе часткове скасування арешту на автомобіль марки «RENAULT» в частині заборони користування даним майном, що не перешкоджатиме встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні, а в іншій частині клопотання захисника слід відмовити.
Щодо поданого клопотання захисника ОСОБА_8 про часткове скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до наступного.
Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 вересня 2025 року (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/3638/2025), доданої до клопотання захисника, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №22024150000000163 накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, на:
чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 80,2, житловою площею (кв.м): 50,9, адреса розташування: АДРЕСА_2 ;
легковий автомобіль марки «Land Rover» моделі «Range Rover», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin (номер кузова) НОМЕР_10 , номер двигуна НОМЕР_11 , 2020 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія та № НОМЕР_12 .
Зі змісту ухвали слідчого судді від 10 вересня 2025 року вбачається, що підставою для прийняття судового рішення про арешт майна було забезпечення кримінального провадження, а саме можливої конфіскації майна як додаткового виду покарання.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, захисник ОСОБА_8 не надав доказів того, що станом на теперішній час у застосуванні арешту вказаної квартири та транспортного засобу відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано.
На даний час судовий розгляд по даному кримінальному провадженню не розпочато, письмові та речові докази ще не досліджувались, а тому, заявлене клопотання є передчасним та задоволенню не підлягає.
При цьому, слід зазначити, що відмова в задоволенні даного клопотання не позбавляє права заявляти це ж клопотання повторно.
Щодо поданого клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.
Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 лютого 2025 року (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/652/2025), доданої до клопотання захисника, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №22024150000000163 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_13 , а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 30,3, житловою площею (кв.м): 13,9, за адресою: АДРЕСА_3 , часткою 1/1, шляхом заборони будь-яким юридичним особам та фізичним особам вчиняти будь-які дії до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України, щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном, здійснення його продажу, переміщення, транспортування, вивезення, зміни власників, користувачів та розпорядників, стосовно даного майна.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає що клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки користування будь-яким чином квартирою до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, жодним чином не перешкоджатиме кримінальному провадженню, а в іншій частині клопотання слід відмовити.
Щодо поданого клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту з банківського рахунку ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.
Як вбачається з довідок АТ КБ «ПриватБанк», доданих до клопотання захисника, на банківський рахунок НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховуються соціальні виплати.
З огляду на що, суд вважає, що накладення арешту на даний рахунок, який призначений для соціальних виплат на утримання дитини з інвалідністю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є безпідставним та призводить до порушення конституційних прав, у зв`язку із чим клопотання захисника підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.170, 174, 177, 178, 179, 182, 194, 202, 314315, 372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальне провадження за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва на 11 годину 30 хвилин 01 липня 2026 року.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на неї ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10.09.2025 року, строком до 11 липня 2026 року включно, за виключенням обов`язку не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з міста Миколаєва без дозволу суду та утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме:
прибувати до суду за першою вимогою;
повідомляти суд про зміну місця свого проживання та контактних даних;
утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на обвинувачену ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці, а саме до 11 липня 2026 року включно, із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на неї ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10.09.2025 року, строком до 11 липня 2026 року включно, за виключенням обов`язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме:
прибувати до суду за першою вимогою;
не відлучатися з м.Миколаєва без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну місця свого проживання та контактних даних;
утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.10.2025 року, строком до 11 липня 2026 року включно, за виключенням обов`язку утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні, а саме:
прибувати до суду за першою вимогою;
не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну місця свого проживання та контактних даних;
утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Розгляд клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді застави відкласти.
Витребувати з архіву суду матеріали клопотань органів досудового розслідування, що стали підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вигляді застави (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/3637/2025) та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (судова справа №490/8252/24 провадження №1-кс/490/4481/2025), для дослідження в ході судового розгляду.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про часткове скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року по кримінальному провадженню №22024150000000163 в частині заборони права користування автомобілем марки «RENAULT» моделі «KANGOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin (номер кузова) НОМЕР_8 , 2002 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія та № НОМЕР_9 .
В іншій частині клопотання захисника ОСОБА_8 про часткове скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_3 відмовити.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про часткове скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 04 лютого 2025 року по кримінальному провадженню №22024150000000163 в частині заборони права користування майном, а саме: однокімнатною квартирою, загальною площею (кв.м): 30,3, житловою площею (кв.м): 13,9, за адресою: АДРЕСА_3 , часткою 1/1.
В іншій частині клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченої ОСОБА_4 відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування арешту з банківського рахунку обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 січня 2025 року по кримінальному провадженню №22024150000000163 в частині накладення арешту на банківський рахунок НОМЕР_4 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.
Головуючий ОСОБА_1
Судове рішення № 136552108, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/2564/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: