Постанова № 136551793, 14.05.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

14.05.2026

Справа № 482/1046/26

Номер провадження 3/482/352/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2026 року місто Нова Одеса

Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічула В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомий, місце роботи не відоме, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

25.04.2026 року о 07 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , забігли двоє собак ОСОБА_1 та з`їли сім курей, чим потерпілій ОСОБА_2 було завдано матеріальних збитків, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 3 ст. 154 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань не подавала.

У відповідності до приписів ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 154 КУпАП, не являється перешкодою для розгляду справи.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася.

Вирішуючи дану справу суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частиною третьою статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 154 КУпАП (ч. 1 ст. 218 КУпАП), а судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 154 КУпАП (ст. 221 КУпАП), а от підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 154 КУпАП даним Кодексом не передбачена.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, окрім штрафу, передбачає конфіскацією тварин.

Згідно ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

За такого суддя вважає, що дана справа підвідомча саме суду і розгляд такої справи має проводитися саме судом.

Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873738 відповідно до якого, 25.04.2026 року о 07 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , забігли двоє собак ОСОБА_1 та з`їли сім курей, чим потерпілій ОСОБА_2 було завдано матеріальних збитків, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 3 ст. 154 КУпАП;

-даними письмової заяви та пояснення ОСОБА_2 , які узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення;

-даними письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Враховуючи особу винної, яка до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення притягується вперше, ступінь вини, обставини вчинення нею правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність відомостей, що негативно характеризують її особу, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для її виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання щодо застосування конфіскації тварини, як передбачено санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, що в свою чергу позбавляє можливості вірно її ідентифікувати таку тварину та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду, у зв`язку із чим суддя вважає, що в даному випадку конфіскація тварини, як вид покарання, застосуванню не підлягає.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП невідомий, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень, який стягнути на користь держави на рахунок № UA398999980313010106000014468, отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м. Нова Одеса/21081100, МФО 899998 ЄДРПОУ 37992030.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомий, на користь Держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) гривень на рахунок UA508999980313101206000014468, отримувач Миколаїв ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.М. Кічула