Ухвала суду № 136551726, 15.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/45060/25

Провадження № 2-з/947/301/26

УХВАЛА

15.05.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Матвієвої А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Попова Володимира Володимировича про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса про встановлення факту місця відкриття спадщини, встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса про встановлення факту місця відкриття спадщини, встановлення факту постійного проживання та визнання права власності в порядку спадкування, в якій позивачка просить суд:

- встановити, що місцем відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є квартира АДРЕСА_1 ;

- встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття за нею спадщини;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат і підсобних приміщень загальною площею 53,6 кв.м., у тому числі житловою площею 30,4 кв.м.;

- стягнути понесену судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

17.12.2025 року на виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Дослідивши подані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, позивачем виконані вимоги ухвали суду від 10.12.2025 року, підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 29.12.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

07.01.2026 року до суду від відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_3 .

У підготовчому судовому засіданні 14.04.2026 року судом було задоволено заяву представника відповідача за первісним позовом та прийнято вказану зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом в межах розгляду даної цивільної справи.

11.05.2026 року представником ОСОБА_1 сформовано в підсистемі Електронний суд, яке надійшло до суду та зареєстровано 12.05.20526 року, клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати з Державної міграційної служби України відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 станом на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування клопотання представник зазначає, що заявлені до витребування доказів за необхідні для підтвердження належними доказами доводи викладені у заперечення проти задоволення первісного позову та доводи в обґрунтування зустрічного позову, які будуть сприяти повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи.

У підготовчому судовому засіданні 13.05.2026 року представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_4 підтримав заявлене ним клопотання.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання сторони відповідача за первісним позовом, який є позивачем за зустрічним позовом.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням думки сторони сторін по справі та їх представників, судом було ухвалено здійснити розгляд клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у підготовчому судовому засіданні 13.05.2026 року за наявною явкою учасників справи.

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву у судовому засіданні до 15.05.2026 року о 10 год. 00 хв. для його ухвалення і проголошення.

Дослідивши подане до суду клопотання, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Судом враховується, що мета процесуального механізму витребування доказів є допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов`язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.

При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Приймаючи предмет та підстави позову, суд вважає, що заявлені до витребування докази у клопотанні ОСОБА_1 стосуються предмету позову та предмету доказування по справі.

Судом враховується, що заявлені до витребування докази належать до інформації з обмеженим доступом, а їх надання можливе виключно у передбачених законом випадках, що свідчить про наявні у сторони заявника клопотання складнощі у самостійному отриманні заявлених до витребування доказів.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та зважаючи на конкретні обставини у справі, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, оскільки докази, які просить витребувати сторона відповідача за первісним позовом, стосуються предмету позову та входять до предмета доказування, є необхідними для ухвалення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, суд вважає клопотання представника ОСОБА_1 обґрунтованими та підлягаючими до задоволення.

Частиною 11 статі 84 ЦПК України визначено, зокрема, що в ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов`язаних із поданням відповідних доказів.

Враховуючи наведене, суд покладає витрати, пов`язані з витребуванням доказів по цьому судовому рішенні, у разі їх наявності, на заявника клопотання про витребування доказів ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Попова Володимира Володимировича про витребування доказів задовольнити.

Витребувати з Державної міграційної служби України відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витрати пов`язані з виконанням ухвали суду покласти на ОСОБА_1 .

Копію ухвали для виконання направити відповідному суб`єкту виконання, а саме до Державної міграційної служби України.

Роз`яснити суб`єктам виконання ухвали суду, що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий Калініченко Л. В.