Рішення № 136551173, 14.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12070/25

Провадження № 2/466/1255/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

23 грудня 2025 року, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 102824645 від 02.03.2023 року, в сумі: 15580 грн., судовий збір, та витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 02.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №102824645 в електронній формі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписання договору одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою процентів та комісії. Кредитні кошти були перераховані відповідачу на банківську картку, вказану ним при оформленні кредиту, що підтверджується платіжним дорученням та матеріалами кредитної справи. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість.

27.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №102-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №102824645 від 02.03.2023 року.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов`язань, було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 22908948/444 від 04.12.2025 р.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений строк не повернув, проценти та комісію не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Сума заборгованості відповідача становить 15580 грн., відповідно до виписки з особового рахунка. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить -3840 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 11340 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 400 грн. У зв`язку з наведеним, позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №102824645 шляхом приєднання відповідача до умов кредитування в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця.

Як убачається з матеріалів справи, для отримання кредиту відповідач пройшов процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створив особистий кабінет, подав відповідну заявку на отримання кредитних коштів, вказав особисті дані, банківську картку для зарахування коштів, а також підтвердив укладення кредитного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, направленим на номер мобільного телефону відповідача. Факт підписання договору одноразовим ідентифікатором підтверджується довідкою про ідентифікацію, анкетою-заявою позичальника, матеріалами кредитної справи та іншими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами фактично виникли договірні правовідносини, а волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору було вільним, усвідомленим та відповідало його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний правочин вважається підписаним у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, доводи позивача про належне укладення кредитного договору відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджуються матеріалами справи.

Судом також встановлено, що на виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000 грн., шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням від 02.03.2023 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, а у разі встановлення строку виконання у відповідний строк.

Разом з тим, як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти та комісію не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд враховує, що відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився з його умовами, у тому числі щодо порядку повернення кредиту, строків виконання зобов`язання, нарахування процентів та комісії. Доказів того, що умови договору були незрозумілими відповідачу, нав`язаними або такими, що суперечать вимогам закону, суду не подано.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 27.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №102-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора за кредитним договором №102824645 від 02.03.2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Надані позивачем копії договору відступлення права вимоги та витягу з реєстру боржників підтверджують факт переходу права вимоги саме щодо зобов`язань відповідача. Відтак, суд приходить до висновку, що позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право на звернення до суду із даним позовом.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15 580 грн., з яких: 3840 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11 340 грн. - заборгованість за процентами, 400 грн. - заборгованість за комісією.

Суд бере до уваги, що відповідач відзиву на позов не подав, розрахунок заборгованості не спростував, доказів погашення кредитної заборгованості чи належного виконання умов договору не надав, а тому підстав не довіряти наданому позивачем розрахунку у суду немає.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення кредитного договору, перерахування кредитних коштів, переходу права вимоги та наявності заборгованості, тоді як відповідач будь-яких належних доказів на спростування позовних вимог не подав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: копія договору про надання правової(правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року; копія ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1408806 від 20.10.2025 року(оригінал знаходиться у представника позивача); копія Акту наданих послуг №Д/10734 від 11.12.2025 року; копія Детального опису наданих послуг до Акту №Д/10734 від 11.12.2025 року. Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. Окрім цього, до матеріалів справи не долучено документу, який би підтверджував факт понесення витрат адвокатом. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суму заборгованості за Кредитним договором № 102824645 від 02.03.2023 року, в сумі 15580 грн ( п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень).

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень). В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.,

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», код ЄДРПОУ:35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима