Ухвала суду № 136551029, 12.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7339/21

1-кп/465/396/26

У Х В А Л А

Іменем України

12.05.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисниці ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, із вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-

встановив:

14.09.2021 року в провадження Франківського районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020140000000158 від 24.11.2020, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 21.12.2023 кримінальне провадження №42020140000000158 від 24.11.2020 про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.03.2024 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 та представника потерпілого Львівської міської ради ОСОБА_8 задоволено.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21.12.2023 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 року кримінальне провадження передано судді ОСОБА_1 .

02.04.2026 року у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 в порядку ст. 338 КПК України подав обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням.

На виконаня вимог ч. 4 ст. 338 КПК України суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_6 , що він буде захищатись в судовому засіданні від нового обвинувачення та відклав розгляд для надання обвинуваченому, його захиснику можливість підготуватись до захисту проти нового обвинувачення.

12.05.2026 на адресу суду надійшло клопотання захисниці ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі ст.. 49 КК України.

Клопотання мотивує тим, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, яке було вчинене в часовий проміжок з 09.09.2020 по 11.09.2020. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів. Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, 5 (п`ять) років у разі вчинення нетяжкого злочину. У ч. 3 ст. 4 КК України зазначено, що часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Оскільки події, які ставляться у провину ОСОБА_6 , мали місце 09.09.2020 та 11.09.2020, відтак, 11 вересня 2025 року минули строки давності притягнення до кримінальної відповідності.

Вказує, як роз`яснив Верховний Суд у Постанові ККС від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24): «У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторонни захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.».

Крім того, звертає увагу суду, на наступне. Як роз`яснив Верховний Суд у Постанові ККС від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24): «Об`єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17). Оскільки ОСОБА_8 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК, на підставі пунктів 2- 4 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, а ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то відповідно до положень ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення експертиз в розмірі 86 579,70 грн не підлягають стягненню з ОСОБА_8 та покладаються на державу.»

З врахуванням наведеного, просить суд звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України.

У судовому засіданні захисниця обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатка ОСОБА_5 підтримала подане клопотання з підстав наведених у ньому, просила таке задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане захисницею клопотання, просив його задоволити та звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив щодо задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 Кримінального кодексу України, вважав за можливе закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 .

Представник потерпілого ОСОБА_8 поклався на розгляд суду при вирішенні клопотання сторони захисту.

Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, вирішуючи клооптання сторони захисту, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 284 КПК України у разі, якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Однією з підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є закінчення установлених ст. 49 КК України строків давності.

Як вбачається із обвинувального акта, який поданий прокурором 02.04.2026 в порядку ст.338 КПК України ОСОБА_6 обвинувачується, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно з обвинувальним актом за ч.2 ст. 367 КК України, ОСОБА_6 , перебуваючи, відповідно до наказу №4-к від 20.01.2020 начальника управління транспорту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, на посаді директора Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Сахарова, 2, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, яка, відповідно до статуту Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» та контракту з керівником Львівського комунального підприємства від 20.01.2020, здійснює поточне управління Підприємством, забезпечує його прибуткову діяльність, ефективне використання та збереження закріпленого за Підприємством майна, є повноважним представником Підприємства під час реалізації прав, повноважень, функцій та обов?язків Підприємства, передбачених законодавством України, статутом Підприємства, здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом Підприємства та цим контрактом, зобов?язана забезпечувати цільове використання бюджетних, позабюджетних та спеціальних коштів, несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, уклав Додаткові угоди до Договору №00533 про постачання/закупівлі електричної енергії, укладеного між ТзОВ «Статус Енерго» та ЛКП «Львівелектротранс», якими незаконно збільшено ціни за 1 кВт. год електричної енергії за вказаним договором, чим вчинив службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам за наступних обставин.

Так, 05.08.2020 за результатами відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Статус Енерго» (ЄДРПОУ 42892355), що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої на підставі Постанови НКРЕКІ «Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу» №622 від 26.04.2019, (далі - Постачальник) та Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс» (ЄДРПОУ 03328406) (далі - Споживач) укладено Договір №00533 (далі - Договір) відповідно до якого, Постачальник зобов?язується постачати Споживачу у 2020 році товар згідно ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (далі - електрична енергія), а Споживач зобов?язується прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього договору. Загальна вартість договору становить 14 645 333, 3333 грн., крім того ПДВ - 2 929 066, 67 грн, разом з ПДВ - 17 574 400, 00 грн. (сімнадцять мільйонів п?ятсот сімдесят чотири тисячі чотириста гривень.)

Вищевказаний Договір зі сторони Споживача підписаний директором Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (ЄДРПОУ 03328406) ОСОБА_6 та зі сторони постачальника - директором ТзОВ «Статус Енерго» ОСОБА_9 .

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.3.2 Договору № 00533 між сторонами укладено ряд додаткових угод щодо збільшення ціни на електроенергію.

Так, додатковою угодою №1 від 03.09.2020 до договору №00533 сторони домовились про збільшення ціни електричної енергії з 02.09.2020, яка склала за 1 кВт.год. 1,34 грн. без ПДВ (+9,8% до ціни при укладанні Договору N?00533), ПДВ 0,27 грн, загальна сума склала 1,61 грн. з ПДВ при незмінній сумі договору 17 574 400,00 грн. з ПДВ.

У подальшому ОСОБА_6 будучи директором Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, відповідального за прибуткову діяльність Підприємства та ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством майна, в порушення статуту Підприємства та п. п. 1.1, 2.1, 2.2.3, 2.2.5, 2.5, 2.11.4, 4.1 контракту, а також в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та п. 5.3.2 Договору №00533, неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, за відсутності відповідного зростання ціни товару на ринку, не здійснивши всіх заходів щодо встановлення дійсних фактів зростання ціни товару на ринку, без відповідних на це законних підстав, уклав від імені ЛКП «Львівелектротранс» з ТзОВ «Статус Енерго» додаткову угоду №3 від 09.09.2020 до договору № 00533, згідно якої, сторони збільшили ціну електричної енергії з 07.09.2020, яка склала за 1 кВт.год. 1,47 грн. без ПДВ (+9,7% до ціни, визначеної додатковою угодою Nol від 03.09.2020), ПДВ-0,29 грн, загальна сума склала 1,76 грн. з ПДВ при незмінній сумі договору 17 574 400,00 грн. з ПДВ.

Після чого ОСОБА_6 , неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, за відсутності відповідного зростання ціни товару на ринку, не здійснивши всіх заходів щодо встановлення дійсних фактів зростання ціни товару на ринку, без відповідних на це законних підстав, уклав від імені ЛКП «Львівелектротранс» з ТзОВ «Статус Енерго» додаткову угоду № 4 від 11.09.2020 до Договору № 00533, згідно якої, сторони збільшили ціну електричної енергії з 10.09.2020, яка склала за 1 кВт.год 1,605 грн. без ПДВ (+9,5% до ціни, визначеної додатковою угодою № 3 від 09.09.2020), ПДВ - 0,32 грн, загальна сума склала 1,9236 грн. з ПДВ при незмінній сумі договору 17 574 400,00 грн. з ПДВ.

На підставі вищевказаних документів, підписаних ОСОБА_6 , ТзОВ «Статус Енерго» поставлено ЛКП «Львівелектротранс» 5528930 кВт.год електроенергії на загальну суму 10 514 612,67 грн. з ПДВ, зокрема: згідно акту приймання-передачі електроенергії № 23 за вересень 2020 року - 1139038 кВт.год на суму 2 193 787,19 грн.; згідно акту приймання-передачі електроенергії №25 за вересень 2020 року - 57196 кВт.год на суму 83 765,45 грн.; згідно акту приймання-передачі електроенергії № 26 за вересень 2020 року - 250080 кВт.год на суму 402 128,64 грн.; згідно акту приймання-передачі електроенергії №27 за вересень - 173994 кВт.год на суму 306 925,42 грн.; згідно акту приймання-передачі електроенергії №49 за жовтень 2020 року - 1824298 кВт.год на суму 3 513 597,95 грн.; згідно акту приймання-передачі електроенергії № 62 за листопад

2020 року - 2084324 кВт.год на суму 4 014 408,02 гривень, в результаті чого з розрахункового рахунку ЛКП «Львівелектротранс» перераховано бюджетні кошти на розрахунковий рахунок ТзОВ «Статус Енерго» в сумі 7 026 105,98 грн., в тому числі у вересні - 2 986 606,70 грн., у листопаді - 2 039 458,88 грн. та у грудні 2020 року - 2 000 040,40 гривень, з яких 969 483,90 грн. внаслідок незаконного укладення ОСОБА_6 від імені ЛКП «Львівелектротранс» з ТзОВ «Статус Енерго» додаткових угод № 3 від 09.09.2020 та № 4 від 11.09.2020 до договору № 00533, якими збільшено ціну за 1 кВт.год електричної енергії.

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них ОСОБА_6 , у вищевказаний спосіб вчинив службову недбалість, що завдала ЛКП «Львівелектротранс» матеріальну шкоду на загальну суму 969 483,90 грн, що є тяжкими наслідками охоронюваним законом громадським інтересам.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов?язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом держаним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 367 КК України передбачено покаранням у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Відтак, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 3367 КК України є нетяжким злочином.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Таким чином строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, становить 5 років.

Звільнення від кримінальної відповідальності є обов`язковим, за винятком випадків застосування давності до злочинів, передбачених ч. 4, 5 ст. 49 КК України.

Окрім цього, в силу ч. 2, 3 ст. 49 КК України, суд має перевірити, чи не зупинявся або переривався перебіг давності.

Так, згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).

Суд встановив, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від досудового розслідування після повідомлення йому в установленому законом порядку про підозру та в подальшому після набуття ним процесуального статусу обвинуваченого.

Підстав для зупинення чи переривання перебігу строків давності з урахуванням вимог ч. 2 та ч.3 ст.49 КК України суд не встановив.

П`ятирічний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закінчився 12.09.2025.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, з моменту його вчинення минуло більше п`яти років, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений раніше не судимий і з часу вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення інших кримінальних правопорушень не вчинив, тому суд, з урахуванням того, що обвинувачений проти цього не заперечив, вважає за необхідне, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення експертиз не підлягають стягненню з обвинуваченого та покладаються на державу.

Також, у постанова ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21) зроблено висновок, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Відтак, процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи СЕ-19/114-21/3911-ТВ від 22.03.2001 року в розмірі 6538,00 грн., експертизи №507/508/21-22 від 12.05.2021 року в розмірі 10983,04 грн. та експертизи №87 від 09.06.2021 року в розмірі 3603,81 грн. віднести на рахунок держави.

Щодо цивільного позову Львівської міської ради, суд зазначає наступне.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Тобто, вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві її право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений представником Львівської міської ради цивільний позов про стягнення із обвинуваченого збитків слід залишити без розгляду, що в силу вимог ч. 7 ст. 128 КПК України, не перешкоджає його пред`явленню в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 284, 370-372, 395 КПК України, ст.ст. 12, 49, 286 КК України, суд

постановив:

клопотання захисниці ОСОБА_6 , адвокатки ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності ОСОБА_6 задоволити.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження №42020140000000158 від 24.11.2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - закрити.

Цивільний позов Львівської міської ради - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на проведення експертизи СЕ-19/114-21/3911-ТВ від 22.03.2001 року в розмірі 6538,00 грн., експертизи №507/508/21-22 від 12.05.2021 року в розмірі 10983,04 грн. та експертизи №87 від 09.06.2021 року в розмірі 3603,81 грн. віднести на рахунок держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 15.05.2026.

Суддя ОСОБА_1