Рішення № 13654984, 18.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.11 р. Справа № 25/237

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко

при секретарі судового засідання О.М. Якименко

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м. Донецьк

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 377822грн.65коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Дашивець В.Г. – представник (довіреність № 10/122 від 30.12.2010р.);

від відповідача: Гура С.В. – начальник юридичного відділу (довіреність № 26/74-ю від 03.12.2010)

В судовому засіданні 11.01.2011 було

оголошено перерву до 18.01.2011 до

10год.40хв.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ Донецької області про стягнення 377822грн.65коп., у тому числі заборгованість за спожиту за період червень – липень 2010р. активну електричну енергію в сумі 354400грн.00коп., пеня за активну електроенергію в сумі 18784грн.62коп., 3% річних за активну електроенергію в розмірі 3582грн.31коп., пеня за реактивну електроенергію в сумі 892грн.35коп., 3% річних за реактивну електроенергію в розмірі 163грн.37коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 3 0200 002 від 21.06.2004, Додаток № 2 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 3 0200 002 від 21.06.2006, акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ „Сервіс-Інвест” і спожитої Споживачем ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” у розрахунковому періоді червень 2010р. та липень 2010р., акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, наданих Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ „Сервіс-Інвест” для Споживача ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” у розрахунковому періоді квітень 2010р. – липень 2010р., рахунки за спожиту активну електричну енергію № 35/30200002 від 30.06.2010 за червень 2010р., № 35/30200002 від 31.07.2010 за липень 2010р., рахунки за перетікання реактивної електричної енергії № 35/30200002 від 30.04.2010 за квітень 2010р., № 35/30200002 від 31.05.2010 за травень 2010р., № 35/30200002 від 30.06.2010 за червень 2010р., № 35/30200002 від 31.07.2010 за липень 2010р., листи про повернення документів з доказами про їх направлення на адресу відповідача, довідку про стан заборгованості.

У відзиві на позовну заяву (вих. № 26/07-3 від 10.01 2011) відповідач, з посиланням на перерахування 05.01.2011 суми заборгованості за спожиту за період червень – липень 2010р. активну електричну енергію, проти позову заперечив.

В судовому засіданні 11.01.2011 було оголошено перерву до 18.01.2011 до 10год.40хв. для надання відповідачем документів в підтвердження важкого фінансового становища підприємства.

18.01.2011 судове засідання було продовжено.

Відповідач через канцелярію господарського суду за супровідним листом (вих. № 26/07 від 17.01.2011) надав заяву, в якій просить суд зменшити розмір пені. В обґрунтування даної заяви надав копію довідки про кредиторську заборгованість станом на 30.09.2010, копію балансу на 30.11.2010, копії постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження, копії постанов ВДВС про арешт коштів боржника, копії вимог в порядку ст. ст. 5, 6 ЗУ „Про виконавче провадження” та ст. 62 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”, копію звіту про фінансові результати, копію першої податкової вимоги від 07.07.2009 № 1/329, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об’єктів нерухомого майна.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

21.06.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (Постачальник електричної енергії) та відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 3 0200 002, згідно якого Постачальник електричної енергії зобов’язався поставити електричну енергію Споживачу, а Споживач - оплатити Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснити інші платежі відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього, що є його невід’ємними частинами.

На виконання умов зазначеного договору позивач за період червень 2010р. – липень 2010р. поставив відповідачу активну електричну енергію та за період квітень 2010р. – липень 2010р. надав послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, а відповідач, відповідно, прийняв електроенергію і надані послуги та спожив їх, що підтверджується актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ „Сервіс-Інвест” і спожитої Споживачем ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” у розрахунковому періоді червень 2010р. та липень 2010р., та актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, наданих Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ „Сервіс-Інвест” для Споживача ВАТ „Краматорський завод важкого верстатобудування” у розрахунковому періоді квітень 2010р. – липень 2010р.

Перелічені акти були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про факт надання послуг та, відповідно, про їх прийняття у заявлений період.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки:

- рахунки за перетікання реактивної електроенергії № 35/30200002 від 30.04.2010 за квітень 2010р., № 35/30200002 від 31.05.2010 за травень 2010р., № 35/30200002 від 30.06.2010 за червень 2010р., № 35/30200002 від 31.07.2010 за липень 2010р.;

- рахунки за спожиту активну електроенергію № 35/30200002 від 30.06.2010 за червень 2010р., № 35/30200002 від 31.07.2010 за липень 2010р..

Виставлені рахунки на оплату були отримані відповідачем, про що мається відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Згідно п. п. 3.2., 4.2. Додатку № 2 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 3 0200 002 від 21.06.2004 Споживач здійснює оплату отриманих від Постачальника рахунків наступним чином - до 06-го числа поточного місяця сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період; у 5-тиденний термін після отримання рахунку сплачує вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Стаття 714 Цивільного кодексу України закріплює, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, договором енергопостачання є господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі –Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією відповідач зобов’язання щодо оплати поставленої в червні 2010р. – липні 2010р. активної електроенергії виконав частково, зобов’язання щодо оплати поставленої в квітні 2010р. – липні 2010р. реактивної електроенергії виконав з порушенням передбаченого умовами договору терміну оплати (оплата за реактивну електроенергію, спожиту протягом квітня-липня 2010р. була здійснена 17.11.2010р).

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду несплаченою залишилася сума заборгованості за активну електроенергію, спожиту в червні-липні 2010р., в розмірі 354400грн.00коп.

Після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідач платіжними дорученнями № 48 від 05.01.2011 на суму 180000,00грн. та № 47 від 05.01.2011 на суму 174400,00грн. погасив заборгованість за спожиту за період червень-липень 2010р. активну електроенергію в повному обсязі.

У зв’язку з цим провадження по справі в частині стягнення заборгованості за спожиту за період червень – липень 2010р. активну електричну енергію в сумі 354400грн.00коп. підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору № 3 0200 002 від 21.06.2004, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, по кожному виставленому рахунку за спожиту активну та реактивну електроенергію, з урахуванням здійснених оплат:

по рахунку за червень 2010р. за активну електроенергію пеня нарахована за період з 07.07.2010 по 17.11.2010 (за 134 дня);

по рахунку за липень 2010р. за активну електроенергію пеня нарахована за період з 07.08.2010 по 17.11.2010 (за 103 дня);

по рахунку за квітень 2010р. за реактивну електроенергію пеня нарахована за період з 11.05.2010 по 16.11.2010 (за 190 днів);

по рахунку за травень 2010р. за реактивну електроенергію пеня нарахована за період з 08.06.2010 по 16.11.2010 (за 162 дня);

по рахунку за червень 2010р. за реактивну електроенергію пеня нарахована за період з 07.07.2010 по 16.11.2010 (за 133 дня);

по рахунку за липень 2010р. за реактивну електроенергію пеня нарахована за період з 10.08.2010 по 16.11.2010 (за 99 днів).

Відповідно до розрахунку розмір пені по заборгованості за активну електроенергію становить 18784грн.62коп.; відповідно до розрахунку розмір пені по заборгованості за реактивну електроенергію становить 892грн.35коп. Всього розмір пені складає 19676грн.97коп.

Нарахування пені, нарахованої на суму заборгованості за спожиту активну електроенергію, відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений.

Нарахування пені, нарахованої на суму заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, відповідає умовам договору, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, але позивач при розрахунку пені по заборгованості за реактивну електроенергію за квітень 2010р. не врахував приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та розрахував пеню в цій частині за 190 днів.

У зв’язку з чим, по заборгованості за реактивну електроенергію за квітень 2010р. пеня повинна бути розрахована за період з 11.05.2010 по 11.11.2010 (за 185 днів) та становити 313грн.49коп.

З урахуванням викладеного, розмір пені по заборгованості за реактивну електроенергію, спожиту протягом квітня-липня 2010р., становить 884грн.66коп.

В частині стягнення пені за реактивну електроенергію в сумі 7грн.69коп. відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

Таким чином, загальний розмір пені за активну та реактивну електроенергію, який відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 становить 19669грн.28коп. (18784,62грн. (пеня за активну електроенергію) + 884,66грн. (пеня за реактивну електроенергію) = 19669,28грн.).

Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства, в заяві клопотав про зменшення розміру пені.

Суд розглянув вказану заяву про зменшення розміру пені та документи, надані відповідачем в обґрунтування викладених в ній обставин, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов’язань за договором (на момент прийняття рішення по справі основна заборгованість була погашена у повному обсязі), скористувався правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені, належний до стягнення з відповідача, на 20%.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 15735грн.42коп. (19669,28грн.х20%/100%=3933,86грн.; 19669,28грн.-3933,86грн.= 15735грн.42коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних на активну та реактивну електроенергію:

по рахунку за червень 2010р. за активну електроенергію 3% річних нараховані за період з 07.07.2010 по 17.11.2010 (за 134 дня);

по рахунку за липень 2010р. за активну електроенергію 3% річних нараховані за період з 07.08.2010 по 17.11.2010 (за 103 дня);

по рахунку за квітень 2010р. за реактивну електроенергію 3% річних нараховані за період з 11.05.2010 по 16.11.2010 (за 190 днів);

по рахунку за травень 2010р. за реактивну електроенергію 3% річних нараховані за період з 08.06.2010 по 16.11.2010 (за 162 дня);

по рахунку за червень 2010р. за реактивну електроенергію 3% річних нараховані за період з 07.07.2010 по 16.11.2010 (за 133 дня);

по рахунку за липень 2010р. за реактивну електроенергію 3% річних нараховані за період з 10.08.2010 по 16.11.2010 (за 99 днів).

Відповідно до розрахунку 3% річних за активну електроенергію складають 3582грн.31коп., 3% річних за реактивну електроенергію – 163грн.37коп. Всього 3% річних -3745грн.68коп.

Нарахування 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено.

Суд перевірив розміри 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині, оскільки позивачем при підрахунку загального розміру 3% річних за активну та реактивну електроенергію допущена арифметична помилка, а саме: в результаті підсумовування сум 3% річних за активну електроенергію виходить сума 3582,30грн., а не 3582,31грн., як вказав позивач, а в результаті підсумовування сум 3% річних за реактивну електроенергію виходить сума 163,36грн., а не 163,37грн.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 3745грн.66коп., у тому числі 3% річних за активну електроенергію в розмірі 3582грн.30коп., 3% річних за реактивну електроенергію в розмірі 163грн.36коп.

В частині стягнення 3% річних в сумі 0,02грн. відмовити у зв’язку з арифметичною помилкою, допущенною позивачем при розрахунку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у повній мірі, тому як відмова позивачу в сумі 7,71грн. незначна, факт порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором судом встановлений, сума, в якій позивачу відмовлено, не впливає на розмір судових витрат при їх пропорційному розподіленню.

На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216 – 218, 230, 232, 275 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ Донецької області про стягнення 377822грн.65коп., у тому числі заборгованість за спожиту за період червень – липень 2010р. активну електричну енергію в сумі 354400грн.00коп., пеня за активну електроенергію в сумі 18784грн.62коп., 3% річних за активну електроенергію в розмірі 3582грн.31коп., пеня за реактивну електроенергію в сумі 892грн.35коп., 3% річних за реактивну електроенергію в розмірі 163грн.37коп., задовольнити частково в сумі 19481грн.08коп., у тому числі пеня за активну та реактивну електроенергію в сумі 15735грн.42коп., 3% річних за активну та реактивну електроенергію в розмірі 3745грн.66коп.

Провадження по справі в частині стягнення заборгованості за спожиту за період червень – липень 2010р. активну електричну енергію в сумі 354400грн.00коп. припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В частині стягнення пені за реактивну електроенергію в сумі 7грн.69коп. відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

В частині стягнення 3% річних в сумі 0,02грн. відмовити у зв’язку з арифметичною помилкою, допущенною позивачем при розрахунку.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” (вул. Орджонікідзе, б. 6, м. Краматорськ Донецької області, 84306, код ЄДРПОУ 00222999) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, поштова адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 151; п/р 26006001312038 у філії ЗАТ „ОТП Банк” в м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 31018149) пеню в сумі 15735грн.42коп., 3% річних у сумі 3745грн.66коп., витрати по сплаті держмита в сумі 3778грн.23коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бойко І.А.

Вик. Тимошенко О.О.

тел. 305-68-27