Ухвала суду № 136549771, 14.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №335/10569/25

Номер провадження 6/337/181/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2026 у справі № 335/10569/25, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Хортицького районного суду м.Запоріжжя із заявою про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20.02.2026 року у цивільній справі № 335/10569/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 20.02.2026 року по справі № 335/10569/25 позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідачки на користь позивача 43382,40 грн.

На теперішній час ОСОБА_1 змушена звернутись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду у зв`язку з тим, що є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні дитину, офіційного стабільного доходу не має, отримує соціальні виплати, а також має нерегулярні доходи, що ускладнює можливість одноразового виконання рішення суду.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2026 позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» 43382,40 грн., з яких: 30960,00 грн. заборгованість за кредитним договором та 12422,40 грн. судові витрати.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписами ч. 4 ст. 435 ЦПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

ОСОБА_1 у заяві про розстрочення виконання судового рішення посилається на відсутність офіційного стабільного доходу та наявність на утриманні малолітньої дитини.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Суд звертає увагу, що саме винні дії ОСОБА_1 з несплати відсотків за користування кредитом та тілу кредиту протягом тривалого періоду призвели до утворення заборгованості, відтак ступінь вини відповідачки у виникненні даного спору є істотним та беззаперечним.

Суд ураховує, що матеріали справи не містять відомостей про дійсний розмір доходів ОСОБА_1 , складу її родини та доказів наявності малолітньої дитини та її утримання сама ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 може мати рухоме майно на яке можливо звернути стягнення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не доведено існування обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, а тому заява про розстрочення виконання рішення у даній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 258-261, 435 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2026 у справі № 335/10569/25 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Г.В. Гнатик