Рішення № 136549615, 13.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2752/26 2/335/2049/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Коллект Центр», в особі директора Ткаченко М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.09.2021 між ТОВ «МІОЛАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3209543, умовами якого встановлено, що Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у договорі, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Договір укладено в електронній формі, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, шляхом обміну електронними повідомленнями. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, у сумі 15 000,00 грн., однак відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. В наслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 75 481,90 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 12 862,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 61 119,90 грн.; заборгованість за комісіями 1 500,00 грн.

26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3209543.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3209543.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3209543.

Внаслідок чого просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», заборгованість у розмірі 75 481,90 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 18.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали позову містять заяву, в якій просив справу розглядати за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надав.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку заочного розгляду.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

25.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 3209543 в електронній формі, за яким позикодавець надав відповідачу кредит в сумі 15 000,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок, строком на 30 днів до 25.10.2021 року з умовою сплати комісії за надання кредиту в сумі 1 500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. п. 1.5.1. та 1.5.2 Договору, комісія за надання кредиту: 1 500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 4 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6 Договору, стандартна (базова) відсоткова ставка за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.

Відповідно до п. 6.5 Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, за підписом представника ТОВ «Мілоан», клієнт, з яким укладено договір № 3209543 від 25.09.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор F65315, дата відправки ідентифікатора позичальнику 25.09.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380990987811.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № 3209543 виконало, та надало їй кредит в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 24).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3209543.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3209543.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 позивач ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості 75 481,90 грн., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням 12 862,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 61 119,90 грн.; заборгованість за комісіями 1 500,00 грн.

Вказану суму заборгованості ТОВ «Коллект центр» і просить стягнути із відповідача, звертаючись до суду із цим позовом та посилаючись на неналежне виконання останнім своїх зобов`язань за договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

У позовній заяві ТОВ «Коллект центр» наполягає на тому, що з відповідача слід стягнути суму заборгованості з урахуванням відсотків, які нараховувались і після закінчення строку дії укладеного договору, оскільки такі умови були передбачені договором.

Разом з тим, як вбачається із з договору № 3209543 від 25.09.2021, паспорту споживчого кредиту № 3209543 від 25.09.2021, анкети-заяви на кредит № 3209543 від 25.09.2021 та графіку платежів, сторони обумовили строк кредиту: 30 днів з 25.09.20214. Дата повернення кредиту: 25.10.2021. Сума до повернення: 21 000,00 грн., з яких 15 000,00 сума основного боргу, 4 500,00 грн. проценти за користування кредитом, 1 500,00 грн. комісія за надання кредиту.

Таким чином, у договорі сторони обумовили строк повернення кредиту 25.10.2021, а можливість нараховувати проценти за межами строку кредитування визначена у розділі договору, що регулює питання відповідальності сторін, тобто як санкція за неналежне виконання зобов`язань.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної норми закону такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у своєму правовому висновку, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, у зв`язку з чим висновок про наявність підстав для стягнення заборгованості за процентами поза строком кредитування є помилковим.

Відповідно до ч. 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нараховувати непропорційно велику суму компенсації.

Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Виходячи з наведеного та беручи до уваги, що строк кредитування ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3209543 від 25.09.2021 визначений до 25.10.2021, а розмір відсотків за період кредитування становить 4 500,00 грн., розмір комісії 1 500,00 грн., суд доходить до висновку, що з відповідача слід стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 18 862,00 грн., з яких 12 862,00 сума основного боргу, 4 500,00 грн. сума нарахованих у період дії договору відсотків, 1 500,00 грн. сума комісії, а в іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» слід задовольнити частково.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір, у розмірі пропорційному розміру задоволених позовних вимог, в сумі 665,30 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 25 000,00 грн.

Так, на підтвердження надання правничої допомоги у визначеному розмірі, до матеріалів справи долучено: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Ткаченко М.М. та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; заявку на надання юридичної допомоги № 1801 від 01.01.2026, в якій зазначено надання правових послуг на загальну суму 25 000,00 грн.; витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, прайс лист ОА «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

З огляду на викладені обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, які передбачають, що у разі часткового задоволення позову розподіл витрат підлягає пропорційно до розміру задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 247,19 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 3209543 від 25.09.2021, у загальному розмірі 18 862 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., яка складається із: заборгованість за основним зобов`язанням 12 862,00 грн.; заборгованість за відсотками 4 500,00 грн.; заборгованість за комісією 1 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у загальному розмірі 6 912 (шість тисяч дев`ятсот дванадцять) грн. 49 коп., які складаються із: суми судового збору у розмірі 665,30 грн.; витрат на правничу допомогу у розмірі 6 247,19 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України.

Рішення складено та підписано 14 травня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.А. Крамаренко