Рішення № 136549366, 15.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5046/25

Провадження №: 2/332/408/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Паніної Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (місце перебування: 69107 м.Запоріжжя, пр.Соборний, 164), про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Василівка, Василівського району, Запорізької області, що є тимчасово окупованою територією. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2024 року у цивільній справі 333/4951/24 встановлено факт смерті ОСОБА_2 на ТОТ. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 отримано 06 червня 2024 року серії НОМЕР_1 . За життя ОСОБА_2 , яка є рідною тіткою позивача по лінії матері, склала заповіт від 13.02.2001 року, яким «все своє майно заповіла ОСОБА_1 . Померла - ОСОБА_2 , власних дітей не мала, з чоловіком розлучилася ще у 1987 році. Мешкаючи поруч позивач постійно доглядав за тіткою, допомагав їй у побуті, купляв ліки та здійснював всю необхідну допомогу на її прохання. За власним бажанням в 2016 році померла подарувала позивачу свою квартиру, яка розташована у м. Василівна, Запорізької області, що підтверджується договором дарування зареєстрованим в реєстрі №497. З метою отримання спадщини, 12.06.2025 року позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса п`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В., яка відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск 6-місячного строку для звернення з відповідною заявою. Для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини нотаріус позивач звернувся до суду.

У судове засідання сторони не з`явились, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи надані позивачем аргументи та докази на їх підтвердження, суд відзначає, що відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Василівка, Василівського району, Запорізької області, що є тимчасово окупованою територією. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2024 року у цивільній справі 333/4951/24 встановлено факт смерті ОСОБА_2 на ТОТ. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 отримано 06 червня 2024 року серії НОМЕР_1 . За життя ОСОБА_2 , яка є рідною тіткою позивача по лінії матері, склала заповіт від 13.02.2001 року, яким «все своє майно заповіла ОСОБА_1 .

Як зазначено в позові, померла - ОСОБА_2 , власних дітей не мала, з чоловіком розлучилася ще у 1987 році. Мешкаючи поруч позивач постійно доглядав за тіткою, допомагав їй у побуті, купляв ліки та здійснював всю необхідну допомогу на її прохання. За власним бажанням в 2016 році померла подарувала позивачу свою квартиру, яка розташована у м. Василівна, Запорізької області, що підтверджується договором дарування зареєстрованим в реєстрі №497. З метою отримання спадщини, 12.06.2025 року позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса п`ятої Запорізької державної нотаріальної контори Сидорук К.В., яка відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск 6-місячного строку для звернення з відповідною заявою. Вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті тітки позивач не мав змоги, оскільки здійснивши поховання ОСОБА_2 у м. Василівна, яка є тимчасово окупованою територією, позивач не мав фізичної можливості прибути на підконтрольну територію України, оскільки виїзд з ТОТ можливий лише через територію рф, що є небезпечною, дорогою та тривалою поїздкою. Маючи незадовільний стан здоров`я позивач мав ретельно підготуватися до такої поїздки, накопичити кошти та знайти відповідних перевізників. Прибувши на територію України, позивач одразу став на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою встановленого зразка від 05.06.2025 року № 2302-5003700641, та вже 12.06.2025 року звернувся до нотаріуса. Враховуючи, що померла була одинокою особою, яка не мала власної сім`ї, позивач позбавлений можливості отримати згоду інших спадкоємців і тому єдиним способом встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є звернення до суду.

Зазначені обставини відповідачем не оспорювались.

Отже, причини пропуску строку для прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення цих дій.

Кабінетом міністрів України 28.02.2022 року винесено постанову № 164, якою на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупинявся.

Згідно з Постановою КМ України № 719 від 24.06.2022 року, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинився на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Постановою КМ України № 469 від 09.05.2023 року всі зміни було скасовано.

Усі зазначені постанови Кабінету міністрів України доводились до відома громадян засобами масової інформації, у тому числі через офіційні інтернет ресурси держави.

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців з дня відкриття спадщини, який позивачем було пропущено.

При таких обставинах, суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набуття чинності цього рішення для прийняття спадщини та подання заяви про прийняття спадщини до органів нотаріату після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2026р.

Суддя Р.В. Сінєльнік