Постанова № 136549282, 13.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/2792/26

Провадження № 3/331/956/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №622335, складеного 23.03.2026, 23.03.2026 о 16:20, с-ще Новомиколаївка, вулиця Запорізька, 76, громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ, н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу алкотестер драгер 6810. Проба тест позитивний 1,51 проміле алкоголю. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушення ПДР, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення. Причини неявки він суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 23.03.2026. Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що він вживав хоч якісь заходи для того, щоб дізнатися про результати розгляду цього протоколу.

З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена долученими до матеріалів справи доказами, а саме: чеком технічного приладу Drager Alkotest 6810 від 23.03.2026, з якого вбачається, що станом на 16 годину 38 хвилин 23 березня 2026 року рівень алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,51‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних заходів, який підписаний ОСОБА_1 і в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння очей, млява мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, огляд проводився за допомогою технічного приладу Drager Alkotest 6810, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння становить 1,51‰, згоду з результатом огляду ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом; направленням на огляд до КНП «ОКЗНПД та СХЗ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23.03.2026, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: почервоніння очей, млява мова, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alkotest 6810, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння становить 1,51‰, від проходження медичного огляду водій відмовився на місці зупинки; відеозаписом із нагрудного реєстратора поліцейського від 23.03.2026, на якому зафіксовано рух і зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , проведення його огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду на стан сп`яніння становить 1,51‰, ОСОБА_1 з результатом погодився; довідкою щодо відсутності повторності за вчинення даного правопорушення, посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував, які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №622335 від 23.03.2026.

Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суддя приходить висновку, що вони є належними, допустимими та беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; п.6 розділу І: огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п. 4 - огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; п. 5 - результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Тому, з огляду на встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.

Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Тому з урахуванням всіх наведених вище обставин у сукупності, зважаючи на положення ст. 30 КУпАП і, зокрема, ч.3 вказаної статті, яка передбачає можливість позбавлення права керування транспортними засобами осіб, які на момент накладення цього стягнення вже були позбавлені права керування транспортними засобами, імперативне та безальтернативне положення ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У зв`язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 40-1, 130, 268, 283, 294, 307, 308 ч.2 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998. Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/2792/26, провадження № 3/331/956/2026.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України; Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення № 331/2792/26, провадження № 3/331/956/2026.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Юлія КАРЕТНИК