Ухвала суду № 136549052, 12.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2572/26

У Х В А Л А

про розгляд клопотання про витребування доказів

12 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.

при секретарі судових засідань - Майор Ю.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шестак Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в режимі відео конференції клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди,-

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайоного суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

11.05.2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів. Згідно даного клопотання позивач просить суд: витребувати від ТУ ДСА України в Закарпатській області копії документів, надісланих нею їх працівниці ОСОБА_2 на електронну пошту, а саме:

- договір про надання правової допомоги (надісланий 18.12.2017 р.);- позовна заява (та позовна заява в остаточному варіанті після узгодження правок) (15.12.2017 р., 18.12.2017 р.);

- розрахунок судових витрат; (18.12.2017 р.)

- розрахунок штрафних санкцій (18.12.2017 р.);

- відповідь на відзив (04.02.2018 р.);

Окрім того просить суд витребувати від ТУ ДСА України в Закарпатській області копії цих самих документів, які додавались нею до претензії ТУ ДСА України в Закарпатській області від 05.01.2026 р.; Витребувати з Господарського суду Закарпатської області копії матеріалів господарської справи №907/920/17, а саме: позовної заяви, розрахунку штрафних санкцій, розрахунок судових витрат, відповідь на відзив.

В обґрунтування клопотання позивач посилався на те, що згідно рішення Ради адвокатів України №117 від 18 жовтня 2025 року «Про затвердження роз`яснення щодо звільнення адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав і інтересів» вона має право на звернення до суду за захистом та надання складених нею документів. Однак відповідач отримавши ці документи разом з претензією, все одно заперечує факт їх складення. Тому для уникнення будь-яких сумнівів щодо реальності фактичного надання правової допомоги та складання документів для конкретної судової справи, необхідним є витребування цих документів від суду та від відповідача.

Окрім того, позивач посилалася на те, що цими документами буде підтверджено, що ТУ ДСА України в Закарпатській області подавали до Господарського суду Закарпатської області у справі №907/920/17 складені нею документи і за правову допомогу з нею не розрахувались та намагаються ввести суд в оману, що нічого від неї не отримували.

Позивач в судовому засіданні подане нею клопотання про витребування доказів підтримала з підстав зазначених у клопотанні. Зазначила, що під час подання позовної заяви нею було надано всі наявні докази. Водночас, з метою недопущення порушення правил адвокатської таємниці вона не змогла вчасно подати клопотання про витребування доказів. Після надання їй відповіді та ознайомлення з рішенням Ради адвокатів України №117 від 18 жовтня 2025 року «Про затвердження роз`яснення щодо звільнення адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав і інтересів» звернулась з зазначеним клопотанням до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, зазначила, що позивач звернулася з клопотанням на стадії судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про витребування доказів, заслухавши доводи позивача, представника відповідача, дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.

Стаття 12 ЦПК України встановлює, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду . Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Порядок витребування доказів регламентується ст. 84 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.03.2026 року відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15.04.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду. Окрім того, ухвалою від 15.04.2026 року у відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішив заяви та клопотання учасників справи, які були заявле ними на стадії підготовчого судового провадження.

У позовній заяві, при зверненні до суду позивачем на виконання норм ч. 4 ст. 83 ЦПК України, не зазначено про наявність доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, а саме щодо зазначення доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, щодо зазначення причин неможливості подання таких доказів та щодо подання доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Судом встановлено, що позивачем вказане клопотання про витребування доказів було подане після звернення до суду з позовною заявою, навіть після закриття підготовчого судового засідання 15.04.2026 року, на якому судом було вирішено заяви та клопотання учасників справи, які були заявле ними на стадії підготовчого судового провадження .

З огляду на наведені положення, клопотання в частині витребування доказів заявлене позивачем з пропуском процесуального строку, визначеного ч. 2 ст. 83 ЦПК України.

Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також, ч. 1 ст. 127 ЦПК України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 127 ЦПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Разом з тим, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, позивач не обґрунтував поважність причин пропуску процесуального строку на заявлення вимоги про витребування доказів, окремої вимоги щодо поновлення пропущеного процесуального строку не заявляв.

Таким чином, клопотання про витребування доказів позивача ОСОБА_1 подане з порушенням норм ЦПК України та не може бути взяте до розгляду судом.

Разом з тим, в судовому засіданні позивач вказала , що причиною пропуску строку є те, що вона звернулась до Ради адвокатів України для отримання інформації чи має вона право на звільнення її як адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту її прав і інтересів. Проте ознайомившись з рішенням Ради адвокатів України №117 від 18 жовтня 2025 року «Про затвердження роз`яснення щодо звільнення адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав і інтересів» звернулась до суду з клопотанням про витребування доказів.

Водночас доказів на підтвердження доводів позивача ОСОБА_1 про те, що вона попередньо зверталась до Ради адвокатів для отримання інформації чи має вона право на звільнення її як адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту її прав і інтересів, позивач не надала. Дані обставини позивачем не доведено.

Звертаючись до суду з даною заявою про витребування доказів, позивач не просила поновити строк на звернення до суду з даним клопотанням.

Позивачем поважних причин, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для подання клопотання не зазначено, доказів на підтвердження неможливості подачі клопотання у визначений процесуальним законом строк не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Така заява розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 127 ЦПК України) з постановленням ухвали (ч. 6 ст. 127 ЦПК України).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть вважатися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Вивчивши аргументи позивача, матеріали долучені до клопотання про витребуванн доказів та проаналізувавши цивільне процесуальне законодавство, суд приходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, передбачений чинним ЦПК України.

Позивачем поважних причин, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для подання такого клопотання не зазначено, доказів на підтвердження неможливості подачі клопотання у визначений процесуальним законом строк не надано.

Доводи позивача про те, що вона подала клопотання з пропуском строку у зв`язку з тим, що вона з`ясовувала чи має право на звернення до суду за захистом та надання складених нею документів без порушення правил адвокатської таємниці, посилаючись на рішення Ради адвокатів України №117 від 18 жовтня 2025 року «Про затвердження роз`яснення щодо звільнення адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав і інтересів», суд відхиляє з наступних підстав.

Суд зазначає, що рішення Ради адвокатів України «Про затвердження роз`яснення щодо звільнення адвоката від обов`язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав і інтересів» №117 датоване 18 жовтня 2025 року, водночас з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 18.02.2026 року, а відтак їй могло бути відомо про зміст даного рішення. Доказів зворотнього суду не надано, а відтак суд не бере дані доводи позивача як такі, що вказують на поважність пропуску процесуального строку.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що позивач пропустила установлений законом строк на подання клопотання про витребування доказів, поважних причин пропуску строку звернення, які б слугували підставою для поновлення строку не вказано та на їх підтвердження не надано жодних належних і допустимих доказів, оскільки матеріали справи не містять належних доказів про те, що несвоєчасне подання позивачем вказаного клопотання пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними для позивача труднощами на вчинення указаної процесуальної дії.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі № 755/5323/16-ц та у постанові від 16.12.2019 у справі № 286/1130/13-ц акцентував увагу на тому, що безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Стаття 126 ЦПК України передбачає наслідки пропуску процесуальних строків: право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів, не зазначено доводи на підтвердження поважності пропуску процесуального строку, не подано клопотання про поновлення строку на звернення з клопотанням та не зазначено у позовній заяві про неможливість подання відповідних доказів разом з позовною заявою, суд приходить до висновку про залишення клопотання позивача про витребування доказів без задоволення.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, 118 ч.5, 258-260, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали 14.05.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца