Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 152/341/25
2/152/91/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06 травня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.,
за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження по суті цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
до ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи в судове засідання не з`явилися,
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість у сумі 14552,66 грн та судові витрати.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію анкети заяви на кредит, копію договору про споживчий кредит, копію платіжного доручення, копію відомості про щоденні нарахування та погашення, копію договору відступлення прав вимоги, копії платіжних інструкцій, копію витягу з реєстру боржників, копію досудової вимоги.
3. 27 березня 2025 року від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Країла С.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає про те, що вказаний позов подано з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути відмовлено у його задоволенніповністю, виходячи з наступного. Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного
кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих
прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір факторингу (відступлення прав вимоги) від 10 серпня 2021 року за № 06Т, на
який посилається позивач, містить відсилку до додатків за №№ 1 6 до цього
Договору. Додаток до договору це документ, який містить доповнення, уточнення, додаткові роз`яснення, пояснення умов договору, перелік конкретних товарів, послуг тощо. Зазначені додатки, які були надані позивачем, не містять жодної інформації щодо
предмета спору, а, найймовірніше, являються зразком додатків до такої категорії
договору, які заповнюються сторонами під час його укладання, підписуються та
скріплюються печатками. У разі оформлення означених додатків до договору факторингу (відступлення прав вимоги) від 10 серпня 2021 року за № 06Т мають бути обов`язково оглянуті судом в судовому засіданні під час розгляду справи, в тому числі на предмет їх оформлення у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цілісності, із зазначенням кількості прошитих аркушів з проставленням підписів та печаток. Крім цього, аналіз змісту статті 625 ЦК України та норм ЦК України щодо позовної давності у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у ч. 2 ст. 625 ЦК України,застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 цього
Кодексу), сплив якої, у разі заявлення стороною у спорі про її застосування, є
підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України). Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, відповідно до вимог
ч. 1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або
могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора
виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час
прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на
позов про стягнення відсотків за користування кредитними коштами виникає з
моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і
обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. За вказаних обставин позов у дійсній справі про стягнення заборгованості за
користування кредитними коштами поданий поза межами строку, визначеного
діючим ЦПК України. Означене представник відповідачки просить вважати заявою про застосування строків позовної давності. Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи наведені норми діючого законодавства України та сталої практики Європейського Суду з прав людини, представник відповідачки просив у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю. (а.с. 64-67).
4. 27 травня 2025 року представником відповідачки також було подано зустрічну позовну заяву (а.с.70-74), яка повернута ухвалою суду від 5 травня 2025 року (а.с.108).
5. 10 квітня 2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній зазаначає наступне. ТОВ «МІЛОАН» здійснює діяльність з надання фінансових кредитів фізичним особам на карткові рахунки, на підставі укладених в електронній формі кредитних договорів в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства за допомогою веб-сайтів Товариства в мережі Інтернет, в т.ч. за посиланням https://miloan.ua, та відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та інших законодавчих актів України. На веб-сайті товариства у публічному доступі інформація щодо Товариства, ліцензії, свідоцтва і дозволи, що підтверджують право Товариства здійснювати господарську діяльність. Там же розміщені і правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» з відображенням та збереженням кожної редакції. Як зазначалося у позовній заяві, згідно із п. 1.2. Договору про споживчий кредит
№ 4403897 від 23 березня 2021 року, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. Відповідно до п. 1.3. Кредитний договір, кредит надається строком на 30 днів з 23 березня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 22 квітня 2021 року. Водночас у пункті 2.3 кредитного договору сторони визначили порядок його пролонгації. Відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: у відповідності до п. 2.3.1.1. Кредитного договору, пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. На відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами. Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). З урахуванням умов Кредитного договору до позовної заяви було додано Відомість про щоденні нарахування та погашення, яка підготовлена ТОВ «МІЛОАН», з урахуванням даних бухгалтерського обліку цієї компанії, з відображенням деталізованого розрахунку заборгованості, який містить період та складові суми заборгованості. Як вбачається згідно із підготовленою ТОВ «МІЛОАН» Відомістю про щоденні нарахунання та погашення заборгованості за кредитним договором № 4403897, відповідачем неодноразово здійснювался сплата комісії за пролонгацію дії кредитного договору, тому первісним кредитором правомірно нараховувалися відсотки за ставкою визначеною п.1.5.2 цього Договору. Оскільки відповідачка в період дії договору на пільгових умовах, кредит не повернула, а
продовжувала користуватися кредитним коштами, то ТОВ «МІЛОАН» відповідно до умов
п. 2.3.1.2., з якими погодилася Відповідачка, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 Кредитного договору) за 60 днів, і таке нарахування відповідає вимогам вищенаведених норм ЦК України та умовам Договору та спростовує доводи відповідачки про нарахування відсотків за межами умов кредитного договору. Статтею 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, обов`язковість договору. Тобто з моменту укладення договору та виникнення зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Окрім того, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, що підтверджується Висновком КЦС ВС (постанова від 10 березня 2021 року у справі № 199/1917/19) та постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року (провадження №61-15217св19). Відповідно до Відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН», сума боргу Відповідача перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 14552,66 грн. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеним Договором у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Щодо тверджень представника відповідачки про відсутність серед додатків позовної заяви
безпосередньо реєстру прав вимоги (боржників) до договору відступлення прав вимоги № 06Т від 10 серпня 2021 року, то представник позивача зазначив, що витяг з Додатку до Договору відступлення прав вимоги №06Т від 10 серпня 2021 року, було посвідчено Сторонами, з однієї Сторони Генеральним директором ТОВ «МІЛОАН» Вінніченко О.В., і іншої Сторони Директором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко М.Е.. Враховуючи те, що в Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги №06Т від 10 серпня 2021 року, міститься інформація щодо великої кількості боржників, яка є таємницею фінансової послуги, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, до позовної заяви долучалося саме Витяг з означеного додатку, що містить лише дані відповідача. Крім того, у назві означеного витягу міститься найменування: «Витяг з Додатку до Договору факторингу №06Т від 10 серпня 2021 року», замість вірного: «Витяг з Додатку до Договору відступлення прав вимоги №06Т від 10 серпня 2021 року», не може слугувати підставою для відмови у позові, оскільки являється технічною опискою, вчиненою при його формуванні. Зміст доданого до позовної заяви Витягу, містить належні реквізити Договору за яким позивач набув право грошової вимоги, а також перелік особистих даних відповідачки, як Боржника (ім`я, прізвище, по-батькові, ідентифікаційний номер) і розміри грошового
зобов`язання із зазначенням кожної із складової заборгованості за конкретним кредитним
договором. Договір відступлення прав вимоги № 06Т від 10 серпня 2021 року разом із Реєстром боржників складає єдиний Договір (всі Додатки та Додаткові угоди до Договору складають його невід`ємну частину) та містить інформацію про таємницю фінансової послуги, згідно з ч.1-2 ст. 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Отже, позивач надав усі наявні у нього докази на час подання позовної заяви до Суду у можливому для нього форматі, який передбачено нормами чинного законодавства, тому позивач, посилаючись на норму закону та виходячи із суті спірних правовідносин вважає, що відсутні обгрунтовані сумніви щодо відповідності копій оригіналам. Договір відступлення прав вимоги №06Т від
10 серпня 2021 року не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція
правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Щодо відсутності правових підстав для застосування наслідків пропуску
позовної давності, представник позивача вказав, що загальна позовна давність (три роки) для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу за означеним договором продовжується на термін впровадження дії карантину та воєнного стану, а отже враховуючи продовження строків позовної давності на строк дії карантину з 11 березня 2020 року та зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року, позивачем не пропущений строк позовної даності з часу виникнення у нього права вимоги за означеним кредитним договором і до цього часу, а отже доводи відповідачки, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заявлені за межами строку позовної давності, є необґрунтованими та такими, що не відпвідають дійсності. Представник позивача просив задовольнити у повному обсязі позові вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1
(а.с.85-89).
6. 13 квітня 2026 року від представника відповідачки надійшли до суду додаткові пояснення, у яких останній зазначає наступне. ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути
з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит за
№ 4403897 від 23 березня 2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан», в особі генерального директора ОСОБА_2 , та громадянкою України ОСОБА_1 на загальну суму 14552,66 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту становить 3800 грн та
заборгованість за відсотками 10752,66 грн. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних
правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка
регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного
Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Згідно п.п. 1.2., 1.3. та 1.4. означеного Договору сума кредиту становить
4 000.00 грн., 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 23 березня 2021 року, термін
(дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за
користування кредитом до 22 квітня 2021 року. Пунктом 1.5. Договору передбачено, що загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 12.00 грн. в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторонни встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили
тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування
кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba
chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться
проти того, хто їх написав). Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошовими коштами за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах
матеріального права. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14- 360цс19). У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31
жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця
нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також
обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим
договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги
згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах
права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка
регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок
одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони
можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після
закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового
зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625
ЦК України. Враховуючи норми чинного законодавства та усталену практику Верховного
Суду, при вирішенні питання щодо стягнення заявленої позивачем заборгованості
необхідно керуватися чітко визначеними сторонами умовами кредитного договору.
При цьому первісний кредитор як фінансова установа, скориставшись
необізнаністю позичальника, спонукав його до укладення договору на вкрай
невигідних умовах, які позичальник не міг належним чином оцінити. Згідно умов
договору кредитор фактично зберіг за собою право на власний розсуд продовжувати
або припиняти нарахування процентів на необмежений строк до моменту
фактичного виконання зобов`язання. Така умова є неприпустимою у розумінні п. 5 ч.
3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та повністю суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05
квітня 2023 року у справі № 910/4518/16. До такого висновку прийшов Вінницькій апеляційний суд при вирішенні аналогічного спору у справі 152/1827/24.
За вказаних обставин, представник відповідача вважає, що з ОСОБА_1 може підлягати стягненню на користь ТОВ «Діджи Фінанс» кошти в сумі 3812 грн, з яких 3800 грн тіла кредиту та 12 грн. відсотків за його користування (а.с.175-176).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
7. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив у випадку неявки в судове засідання розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.7 на звороті).
8. 24 березня 2025 року від адвоката Країло С.В. до суду надійшла заява про допущення його до участі у розгляді справи у якості представника відповідачки ОСОБА_1 та надання доступу до справи в підсистемі «Електронний суд» (а.с.61).
9. 27 березня 2025 року представником відповідачки подано відзив на позовну заяву (а.с.64-67).
10. 27 березня 2025 року представником відповідачки подано зустрічну позовну заяву (а.с70-74).
11. 10 квітня 2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив та відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.85-89, 95-101).
12. 15 квітня 2025 року, 24 березня 2026 року від представника позивача надійшли заяви про розгляд справи без його участі (а.с.104, 172).
13. 5 травня 2025 року від представника відповідачки надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання у справі без його та відповідачки участі (а.с.106).
14. 2 червня 2025 року представником відповідачки подано клопотання про зупинення провадження у справі до вступу у законну силу рішення суду у справі №152/691/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів, визання недійсними окремих положень договору та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.110-111).
15. 14 жовтня 2025 року від представника відповідачки - адвоката Країла С.В. надійшло до суду клопотання про поновлення провадження у справі (а.с. 121-122).
16. 20 жовтня 2025 року представником відповідачки подано клопотання про витребування доказів (а.с.132-135).
17. 19 листопада 2025 року представником відповідачки подано заяву про проведення судового засідання у його та відповідачки відсутності (а.с.138).
18. 27 листопада 2025 року представником позивача подано заяву на виконання ухвали суду від 19 листопада 2025 року (а.с.141-145).
19. 16 грудня 2025 року від представника відповідачки надійшло клопотання про призначення у справі судвої економічної експертизи (а.с.148-149).
20. 17 грудня 2025 року представником відповідачки подано заяву про проведення підготовчого судового засідання у його та відповідачки відсутність (а.с.152).
21. 22 грудня 2025 року представником позивача подано заперечення на клопотання про призначення експертизи (а.с.155-156).
22. 23 лютого 2026 року від представника позивача надійшла заява щодо повідомлення про стан розгляду позовної заяви (а.с.164).
23. 13 квітня 2026 року представником відповідачки подано до суду додаткові пояснення у справі (а.с.175-176).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
24. Ухвалою від 11 брезня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачці запропоновано надати в строк до 1 квітня 2025 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачці строк до 15 квітня 2025 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.59).
25. Ухвалою суду від 8 квітня 2025 року подальший розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засіданняи (а.с.80).
26. Ухвалою суду від 5 травня 2025 року зустрічний позов адвоката Країла С.В., що поданий в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів, визання недійсними окремих положень договору та зобов`язання вчинити певні дії повернуто представнику відповідачки адвокату Країло С.В. (а.с.68).
27. Ухвалою суду від 3 червня 2025 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №152/691/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Країло Степан Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» про захист прав споживачів, визнання недійними окремих положень договору та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.120).
28. 15 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.131).
29. Ухвалою від 19 листопада 2025 року задоволено клопотання представника відповідачки про витребування доказів (а.с.139).
30. Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року задоволено клопотання представника відповідачки та призначено у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено (а.с.154).
31. 18 березня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 171).
32. Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 6 травня 2026 року (а.с.184).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
33. Відповідно до копії анкети-заяви на кредит №4403897 від 23 березня 2021 року, відповідачка з метою отримання кредиту вказала ТОВ "Мілоан" свої персональні дані, а також сторони погодили суму кредиту у розмірі 4000 грн, комісію у розмірі 0 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 12 грн. Строк кредиту становить 30 днів з 23 березня 2021 року. Дата повернення кредиту 22 квітня 2021 року. Сума до повернення становить 4012 грн. Згідно з інформацією щодо процесу оформлення та розгляду заяви, 23 березня 2021 року було здійснено заповнення анкети, автоматичну перевірку, перевірку в бюро кредитних історій, скоринг, дата-чекінг, верифікацію за телефоном, після чого о 03:58:51 відбулося підписання договору, а о 04:00:15 заявку було оброблено. Із рішення за заявою №4403897 вбачається, що за результатами скорингу заяву було погоджено. Також зафіксовано успішне проходження верифікаційного дзвінка на номер телефону, вказаний позичальником. Позичальнику було погоджено кредит у розмірі 4000 грн строком на 30 днів на запитуваних умовах, без комісії за надання кредиту та зі ставкою 0,01 % за кожен день користування кредитними коштами (а.с.10).
34. Згідно копії графіку платежів за договором про споживчий кредит №4403897 від 23 березня 2021 року, датою платежу є 22 квітня 2021 року, загальна вартість кредиту становить 4012 грн, з них: 4000 грн сума кредиту, 12 грн проценти за користування кредитом та 0 грн комісія за надання кредиту (а.с.11).
35. 23 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачкою було укладено договір № 4403897 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим Договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти у сумі 4000 грн, а позичальник зобов`язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та виконати інші обов`язки , що визначені Договором. Кінцевий термін повернення кредиту 22 квітня 2021 року. Комісія за надання кредиту становить 0 грн, яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 12 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (а.с.13-16).
36. Згідно з копією паспорту споживчого кредиту, відповідачка була ознайомлена з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту 23 березня 2021 року, який підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.11 на звороті-12).
37. Відповідно до копії платіжного доручення №42198690 від 23 березня 2021 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 4000 грн, згідно з договором №4403897 (а.с.17).
38. Відповідно до копії відомості про щоденні нарахування та погашення, 23 березня 2021 року відповідачці надано кредит за договором № 4403897 в сумі 4000 грн. Надалі у період з 24 березня 2021 року по 28 червня 2021 року здійснювалося щоденне нарахування процентів за користування кредитом відповідно до умов договору (зокрема п.п. 1.5.2 та 1.6 договору), суми яких змінювалися залежно від періоду користування кредитом. Із розрахунку також вбачається, що 14 травня 2021 року відповідачкою було здійснено сплату процентів за кредитом у розмірі 882 грн, часткову сплату тіла кредиту в розмірі 200 грн та сплату комісії за пролонгацію. Після цього продовжувалося нарахування процентів за користування кредитними коштами. Згідно з підсумковим розрахунком заборгованості, станом на дату формування розрахунку заборгованість за тілом кредиту становить 3800 грн, заборгованість за відсотками 10752,66 грн, заборгованість за пенею та комісією відсутня. Загальний розмір заборгованості складає 14552,66 грн (а.с.18).
39. 10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий Кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № 06Т, відповідно до якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредитору за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором та Боржником (а.с.29-33). Факт укладення вказаного договору підтверджується платіжними інструкціями про сплату коштів за договором відступлення прав вимоги (а.с. 38-44).
40. Відповідно до витягу з Додатку до Договору Факторингу № 06Т, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором №4403897 від 23 березня 2021 року, загальна сума заборгованості за яким станом на 18 лютого 2025 року становила 145522,66 грн, з яких 3800 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 10752,66 грн сума заборгованості за відсотками. Документ містить відомості про сторони договору, їх реквізити та підтверджується підписами уповноважених осіб і відбитками печаток товариств (а.с.34).
41. Таким чином, судом встановлено, що відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконувала.
42. Відповідно до копії досудової вимоги від 27 вересня 2023 року, позивач звернувся до відповідачки та вимагав сплатити заборгованість у розмірі 14552,66 грн (а.с.53).
43. Таким чином судом встановлено, що до ТОВ «Діджи Фінанс» починаючи з 10 серпня 2021 року відповідно до договору відступлення прав вимоги №06Т перейшло право право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором кредиту № 4403897 від 23 березня 2021 року .
V. Оцінка Суду.
44. Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
45. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
46. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
47. Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
48. Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
49. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
50. Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
51. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
52. Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
53. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
54. Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
55. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
56. Судом встановлено, що відповідачка погодилася на умови договору кредиту шляхом його підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора та фактично отримані нею кошти в добровільному порядку первісному кредитору не повернуті, відсотки за користування кредитом не сплачені. Первісний кредитор відступив своє право грошової вимоги до відповідачки за договором відступлення прав вимоги позивачу.
57. Відповідно до п.1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
58. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
59. Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору ТОВ «Мілоан» або ТОВ «Діджи Фінанс» не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника повернути фактично отриману суму кредитних коштів, а також відсотки за користування кредитом.
60. Судом встановлено, що 23 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №4403897, строком на 30 днів, який станом на дату передачі прав вимоги 10 серпня 2021 року за договором про відступлення прав вимоги № 06Т між кредитодавцем та позивачем, відповідачкою не було виконано.
61. Після заміни кредитора відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 06Т від 10 серпня 2021 року у позивача виникло право вимоги за не припиненим /невиконаним договором № 4403897 від 23 березня 2021 року, у зв`язку з чим, загальна сума заборгованості відповідачки перед ТОВ «Діджи Фінанс» становить 14552,66 грн.
62. Із наданих до суду документів не вбачається погашення заборгованості первісному кредитору або позивачу. За клопотанням представника відповідачки судом була призначена судова економічна експертиза в цій справі, яка, однак, проведена не була (а.с.169).
63. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
64. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
65. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
66. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
67. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
68. Згідно положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
69. Із матеріалів справи вбачається, що факт отримання коштів відповідачкою не оспорювався та доведений у судовому засіданні, однак, як вбачається із матеріалів справи відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання зобов`язання, у зв`язку з чим відповідних виплат на погашення кредитної заборгованості у строки передбачені договором не здійснювала. Згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
70. У постанові від 26 грудня 2019 року № 467/555/19 Верховний Суд, виснував, що «враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
71. Відповідачка підписанням договору № 4403897 та додатків до нього в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора, та отримавши кредитні кошти, висловила своє волевиявлення та підтвердила своє погодження з усіма його умовами, як прийнятними для неї.
72. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
73. Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
74. Законом визначено право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу в будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору за умови дотримання вимог закону при укладенні договору.
75. Подані позивачем документи, досліджені в судовому засіданні, підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором, до позивача по справі. Що стосується заяви про застосування строку позовної давності, то враховуючи положення пунтків 12 та 19 (який діяв в період з 15 березня 2022 року по 14 травня 2025 року)Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, суд вважає, що позивачем в даному випадку не було пропущено строк позовної давності.
76. Отже, підсумовуючи вищевикладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачкою свого зобов`язання за кредитним договором 4403897 від 23 березня 2021 року та приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
VI. Розподіл судових витрат.
77. Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
78. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
79. Позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено повністю, а тому з відповідачки на користь позивача відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
80. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
81. Згідно з частинами першою та шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
82. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
83. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
84. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
85. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивача надав суду копію договору про надання правової допомоги №01/11 від 12 лютого 2025 року, копію додаткової угоди №4403897 від 19 лютого 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №01/11, акт №4403897 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), з якого вбачається, що загальна вартість робіт, наданих послуг і виконаних робіт становить 4000 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.47-52).
86. Таким чином встановлено, що позивачем понесені судові витрати за надання правової допомоги. Ці витрати пов`язані з розглядом справи, їхній розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін. Відтак ці витрати також підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
З цих підстав,
Керуючись статтями 137, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, Суд, -
у х в а л и в :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4403897 від 23 березня 2021 року у сумі 14552 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 66 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).
Повне рішення складено 15 травня 2026 року.
Ім`я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, в м. Бровари Київської області, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 , ід.№ НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Представник відповідачки: адвокат Країло Степан Васильович, який знаходиться по вул. Героїв Майдану 224, в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000479 від 22 травня 2019 року, видане Радою адвокатів Вінницької області на підставі рішення №5/19 від 19 травня 2019 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1191617 від 22 березня 2025 року.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА
Судове рішення № 136548090, Шаргородський районний суд Вінницької області було прийнято 06.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 152/341/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: