Ухвала суду № 136547718, 14.05.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1334/26

Провадження №1-кс/132/222/26

Ухвала

Іменем України

14 травня 2026 року м. Калинівка

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 за участі :

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12026020220000096 від 14.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 307 КК України, та погоджене прокурором Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калинівка Калинівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся з клопотанням заступник начальника СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, капітан поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020220000096, відомості про яке 14.03.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 16 год. 00 хв. 31.03.2026, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, який зберігав при собі з метою його збуту.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів, 31.03.2026, в період часу з 16 год. 00 хв. по 16 год. 30 хв., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, метадону, з метою отримання матеріальної винагороди, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, незаконно, під час проведення контролю за вчиненням злочину, збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, один блістер із шістьма таблетками та одну таблетку із наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадоном, загальною масою 0,1558 г., отримавши за це грошові кошти в сумі 600 гривень.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи повторно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час, та спосіб, але не пізніше 17 год. 37 хв. 12.05.2026, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, який зберігав при собі з метою його збуту.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів, 12.05.2026, в період часу з 17 год. 37 хв. по 17 год. 46 хв., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, метадону, з метою отримання матеріальної винагороди, перебуваючи по вулиці Вадима Нестерчука, неподалік будинку 19 у місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, діючи умисно, незаконно, під час проведення контролю за вчиненням злочину, збув особі під зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, блістер із десятьма таблетками, з наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадоном, отримавши за це грошові кошти в сумі 600 гривень.

12.05.2026 ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 13.05.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч .1, ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами допиту свідків, рапортами працівника СКП ВП № 1 Хмільницького РВП, протоколами огляду покупця, протоколами огляду та помітки грошових купюр, протоколами огляду транспортних засобів, протоколами огляду речей, протоколом проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, протоколом проведення НС(Р)Д аудіо, відеоконтроль особи, протоколом затримання ОСОБА_5 та речовими доказами у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, а також обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років).

З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті вчиненого кримінального правопорушення є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, тому думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, у вказаному кримінальному провадженні, покази яких мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 надані копії матеріалів кримінального провадження, де зазначені не тільки анкетні відомості свідків, а й місця їх проживання, що не виключає тиск підозрюваного на них та може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та надати суду належні, достатні та допустимі докази вини підозрюваного. Тому лише тримання під вартою, а не інший більш м`який запобіжний захід надасть можливість уникнути впливу на свідків.

Існує ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, враховуючи те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру 13.05.2026, розуміючи те, що у випадку визнання його винним за інкриміноване кримінальне правопорушення та притягнення його до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи те, що на даний час зібрані не всі докази у кримінальному провадженні, тому не виключається можливість, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, з метою уникнення кримінальної відповідальності або пом`якшення своєї винуватості.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , мотивуючи доцільність задоволення клопотання органу досудового розслідування, зазначила, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, осіб, за якими необхідно здійснювати догляд, сім`ї та дітей не має. В зв`язку з цим просить клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а також визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Слідчий СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заявленого слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з його безпідставністю та заявили клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 заперечували щодо клопотання підозрюваного та його захисника про обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, мотивуючи його безпідставністю.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого СВ відділення поліції № 1, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, 14.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020220000096 були внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,ч.2 ст. 307 КК України.

13.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Оцінивши доводи наведені у клопотанні та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст. 307 КК України, зокрема такими доказами: протоколами допиту свідків, рапортами працівника СКП ВП № 1 Хмільницького РВП, протоколами огляду покупця, протоколами огляду та помітки грошових купюр, протоколами огляду транспортних засобів, протоколами огляду речей, протоколом проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, протоколом проведення НС(Р)Д аудіо, відеоконтроль особи, протоколом затримання ОСОБА_5 та речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, не працює, постійного місця роботи та інших соціально стримуючих факторів не має, а також те, що наразі в Україні введено воєнний стан, і усвідомлюючи відповідальність за вчинене ним діяння, ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, покинути територію України через неконтрольовану частину кордону з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також, слідчим в клопотанні, а прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням досліджених обставин, суд вважає необхідним визначити для ОСОБА_5 розмір застави в межах п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400 гривень.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України, покласти на нього ряд обов`язків.

Розглядаючи можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти вищезазначеним ризикам у даному кримінальному провадженні, тому клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196-197 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області, капітана поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калинівка Калинівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з 14.05.2026 року по 12.07.2026 року включно.

Підозрюваний ОСОБА_5 має право в будь-який момент внести заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним,так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401,банк отримувача:Державна казначейська служба України,м.Київ,код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава,номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

-здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 липня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)".

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді діє до 12 липня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Вінниця.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, а саме цілодобовому домашньому арешті за місцем проживання відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 15 травня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1