Рішення № 136547716, 28.04.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.04.2026 Справа № 756/17747/25

Провадження № 2/756/2242/26

Справа № 756/17747/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі Галелюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія Інвест», третя особа Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія Інвест», третя особа Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором в якому просить визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №103-07-И/09 від 03.04.2007 року, що укладений між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 .

В позовній заяві зазначає, що 03.04.2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103-07-И/09, згідно якого банком надано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 172 400 доларів США з оплатою по процентній ставці 14 % річних, строком до 02.04.2027 року. Позичальник зобов`язався щомісяця, в термін з 26 по останнє число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого за Договором становить 2 170,63 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 03.04.2007 р. між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 03.04.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за № 1626 щодо квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 55,70 кв.м, житловою площею - 32,90 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору, банківська установа звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з відповідною позовною заявою за реЗакону Українильтатами розгляду якої, 18.12.2012 Оболонським районним судом міста Києва у справі № 2605/15172/12, провадження №2/2605/6038/12 ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(м.Київ, Шевченківський р-н, вул..Артема, 60, р/р НОМЕР_1 , МФО 300937, Філія «Центральне РУ», АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 25745867) суму боргу у розмірі 3 393 110 (три мільйони триста дев`яносто три тисячі сто десять) грн. 60 копійок, а також 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. судового збору.

На підставі вказаного рішення банком отримано виконавчий лист, боржником за яким є ОСОБА_1 .

14.02.2014 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 42052875 з примусового виконавчого листа № 2/2605/6038/12, виданого 22.07.2013 Оболонським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" кошти в сумі 3 396 329,60 грн., Боржником за яким є ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду від 21.06.2019, справа № 2605/15172/12 встановлено, що 28.03.2019 між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕНТ» укладено договір про відступлення прав вимоги відповідно до якого ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕНТ» набуло право грошової вимоги до позичальників та поручителів зазначених у Додатках №№1-2 до цього Договору, (надалі Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (№103-07-И/09 від 03.04.2007 року) та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстрів у Додатках №№1-2 до цього Договору.

У зв`язку з чим, зазначеним судовим рішенням, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕНТ» у справі за №2605/15172/12 про стягнення заборгованості відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

29.08.2019 державним виконавцем Відділу, на підставі вказаної ухвали, керуючись вимогами частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 42052875 замінено стягувача у з ПАТ "БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "ІНВЕНТ", про що винесено відповідну Постанову.

03.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. квартира під номером АДРЕСА_1 , загальною площею - 55,70 кв.м, житловою площею - 32,90 кв.м., та належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі іпотечного договору, посвідченого 03.04.2007 року Приватним нотаріусом КМНО Івановою С.М. за реєстровим № 1626, зареєстрована на праві власності за ТОВ «ФК «ІНВЕНТ», номер запису про право власності 46572290.

Вартість вказаного нерухомого майна відповідно до висновку СОД ТОВ «АРХЕКСПЕРТУС» становила 2 085 910,00 грн.

24.01.2024 представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕНТ» звернувся до Відділу із заявою, якою повідомив, що станом на 24.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ІНВЕНТ» становить 1 310 419,60 грн.

Сторонами договору іпотеки від 03 квітня 2007 не передбачено право іпотекодержателя на повне задоволення своїх вимог за умови недостатності грошових коштів у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за останнім права власності на предмет іпотеки у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку», а отже зобов`язання за кредитним договором №103-07-И/09 від 03.04.2007 року, що укладений між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 є припиненими.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, обґрунтовував тим, що підпунктом 8.4.9. пункту 8.4. договору іпотеки від 03.04.2007 р. укладеного між Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «ІНВЕНТ») та ОСОБА_1 сторони встановили, що у разі, якщо суми грошових коштів, виручених від реалізації Предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, останній має право отримати повне задоволення вимог відповідно до чинного законодавства України. Подібним за змістом є і підпункт 8.4.16. пункту 8.4. договору іпотеки, яким сторони погодили, що Іпотекодержатель має право отримати відшкодування з майна Іпотекодавця, яке не виступає Предметом іпотеки по цьому Договору, у випадку, якщо отриманих від реалізації Предмету іпотеки коштів недостатньо для повного погашення майнових вимог Іпотекодержателя. Оскільки після реалізації права на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб, та набуття у власність іпотечної квартири вартістю 2 085 910,00 грн., таких коштів недостатньо для погашення заборгованості за кредитним договором, то кредитор остаточно не втратив право вимоги про отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна іпотекодавця. Різниця між заборгованістю, що стягнута з позивачки судом у розмірі 3 393 110, 60грн. та вартістю набуття у власність іпотечної квартири 2 085 910,00 грн. становить 1 310 419,60 грн. При цьому позивач не надав доказів на підтвердження факту виконання зобов`язань за кредитним договором та/або рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18.12.2012 р. у справі № 2605/15172/12 в повному обсязі.

До судового засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують просять постановити рішення, яким позово задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи до судового засідання не з`явилися про дату, місце та час повідомлялися належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.04.2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №103-07-И/09, згідно якого банком надано ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 172 400 доларів США з оплатою по процентній ставці 14 % річних, строком до 02.04.2027 року. Позичальник зобов`язався щомісяця, в термін з 26 по останнє число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого за Договором становить 2 170,63 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 03.04.2007 р. між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 03.04.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за № 1626 щодо квартири під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 55,70 кв.м, житловою площею - 32,90 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв`язку з неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору, банківська установа звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з відповідною позовною заявою за реЗакону Українильтатами розгляду якої, 18.12.2012 Оболонським районним судом міста Києва у справі № 2605/15172/12, провадження №2/2605/6038/12 ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(м.Київ, Шевченківський р-н, вул..Артема, 60, р/р НОМЕР_1 , МФО 300937, Філія «Центральне РУ», АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 25745867) суму боргу у розмірі 3 393 110 (три мільйони триста дев`яносто три тисячі сто десять) грн. 60 копійок, а також 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. судового збору.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Найпоширенішою підставою припинення зобов`язання є його припинення унаслідок виконання, проведеного належним чином.

03.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. квартира під номером АДРЕСА_1 , загальною площею - 55,70 кв. м, житловою площею - 32,90 кв. м., та належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі іпотечного договору, посвідченого 03.04.2007 року Приватним нотаріусом КМНО Івановою С.М. за реєстровим № 1626, зареєстрована на праві власності за ТОВ «ФК «ІНВЕНТ», номер запису про право власності 46572290.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Положення статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачають таку самостійну підставу припинення зобов`язання як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя.

Частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку» у редакції Закону України від 03 липня 2018 року №2478-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», який набрав чинності 04 листопада 2018 року та введений в дію 04 лютого 2019 року, визначено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

- боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

- боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» (у редакції Закону №2478-VII фактично - частина п`ята статті 36 Закону України «Про іпотеку») є спеціальною нормою, яка поширюється на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми статті 599 ЦК України про припинення зобов`язання лише належним виконанням.

Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, що припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання.

Це правило поширюється на всі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя щодо основного зобов`язання у повному обсязі, включаючи як основний обов`язок боржника, так і додаткові обов`язки, що існують в межах того ж самого зобов`язального правовідношення.

Та обставина, чи залишилося після вказаного позасудового врегулювання фактично не виконаною будь-яка частина основного зобов`язання, правового значення не має.

Саме такого правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 13 лютого 2019 року (справа №759/6703/16-ц), від 27 лютого 2019 року (справа №263/3809/17), від 17 квітня 2019 року (справа №204/7148/16-ц), від 16 жовтня 2019 року (справа №337/7391/13-ц), від 20 листопада 2020 року (справа №295/795/19), від 17 лютого 2021 року (справа №754/5275/16), від 11 березня 2021 року (справа №524/378/17).

Отже, у разі завершення позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання боржника - фізичної особи припиняється, оскільки за змістом положень статті 36 Закону України «Про іпотеку» усі наступні вимоги кредитора - іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2021 року (справа №814/775/20).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/2605/6038/12 виданий 22.07.2013 Оболонським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" коштів в сумі 3 396 329,60 грн., боржником за яким є ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зазначене вище, враховуючи ту обставину, що іпотекодержатель (ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕНТ») скористалось своїм правом, передбаченим договором іпотеки від 03.04.2007 року, та 03.02.2022 року зареєструвало за собою право власності на передане в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що належала іпотекодавцю ОСОБА_1 , у рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку», тобто вирішило питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору.

Таким чином, унаслідок завершення позасудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором від 03.04.2007 року припинилися у цілому, у тому числі у частині, непогашеній за рахунок іпотечного майна, що є безумовною підставою для визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором в якому просить визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №103-07-И/09 від 03.04.2007 року, що укладений між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія Інвест», третя особа Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання припиненими зобов`язання за кредитним договором - задовольнити.

Визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №103-07-И/09 від 03.04.2007 року, що укладений між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.М. Луценко