Ухвала суду № 136547208, 11.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/460/26

Справа № 754/12424/25

У Х В А Л А

Іменем України

11 травня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100030001822, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду міста Києва на стадії судового розгляду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100030001822 від 10.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурором подано клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 у зв`язку з розглядом цього провадження судом та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема обвинувачений може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також у зв`язку з неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу. У судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Свою позицію мотивував тим, що до клопотання не долучено необхідних матеріалів, а заявлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України, є необґрунтованими та не підтверджуються належними й допустимими доказами. Захисник вказав на недоведеність вини ОСОБА_5 , зокрема факту збуту, та наголосив, що твердження прокурора про можливе вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень ґрунтуються винятково на припущеннях. Крім того, адвокат зазначив, що сторона обвинувачення не навела належного індивідуального обґрунтування та не довела неможливості застосування альтернативних (більш м`яких) запобіжних заходів. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник акцентував увагу на тому, що сама лише тяжкість ймовірного покарання не може бути єдиною та безумовною підставою для продовження тримання особи під вартою. З огляду на викладене, просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , або, як альтернативу, визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від 30 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений підтримав захисника та п росив застосувати відносно нього цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації.

Заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та докази надані стороною обвинувачення, суд робить наступний висновок.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, який скеровано для розгляду 21.11.2022. Отже опинившись на волі, обвинувачений зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення чи вчинити інше кримінальне правопорушення. У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що свідчить про існування підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені стороною захисту, не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заміни на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, щодо останнього слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання щодо продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою суд також враховує те, що із спливом часу ризики, які були підставою для обрання та продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою зменшуються, однак при цьому суд також бере до уваги та зважає на комплекс вищеперерахованих та проаналізованих обставин, а саме тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому, та міру покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, особливу категорію, характер вчинення і підвищену суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та наявність інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_5 у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, суд, враховуючи положення ст. 183, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на обставини вказані стороною захисту, вважає попередньо визначену заставу в розмір 80 прожитковихо мінімумів для працездатних осіб достатньою, оскільки внесення застави саме в такому, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в мінімальному розмірі, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти суд чи прокурора про зміну місця свого проживання, заборонити обвинуваченому спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 331, 350, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09.07.2026 (включно).

Визначити ОСОБА_6 розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA128201720355259002001012089.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09.07.2026 включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Час оголошення повного тексту ухвали: 14.05.2026 о 13 год. 55 хв.

Суддя ОСОБА_7