Ухвала суду № 136547163, 12.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10527/26

провадження № 2/753/11264/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Абакс» про визнання права на частку у спільному сумісному майні подружжя у вигляді цифрових активів,

встановив:

У травні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 цивільну справу № 753/10527/26 передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не вказано номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем та найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Разом з тим, позивачем заявлено позовні вимоги наступного змісту:

"2. Визнати, що цифрові активи, а саме:

- доменне ім`я multitest.ua разом із вебресурсом, що функціонує під цим доменним іменем, та пов`язаними з ними майновими правами на адміністрування, технічне управління, комерційне використання, монетизацію і отримання доходу;

- доменне ім`я connect.net.ua разом із вебресурсом, що функціонує під цим доменним іменем, та пов`язаними з ними майновими правами на адміністрування, технічне управління, комерційне використання, монетизацію і отримання доходу;

- доменне ім`я www.gigakyiv.net разом із вебресурсом, що функціонує під цим доменним іменем, та пов`язаними з ними майновими правами на адміністрування, технічне управління, комерційне використання, монетизацію і отримання доходу;

- доменне ім`я www.uabiz.net разом із вебресурсом, що функціонує під цим доменним іменем, та пов`язаними з ними майновими правами на адміністрування, технічне управління, комерційне використання, монетизацію і отримання доходу;

3. Визнати за ОСОБА_1 право на 1/2 частку у кожному зі спірних цифрових активів, а саме у доменному імені, відповідному вебресурсі, що функціонує під цим доменним іменем, та пов`язаних з ними майнових правах на адміністрування, технічне управління, комерційне використання, монетизацію і отримання доходу від їх функціонування, щодо:

- multitest.ua;

- connect.net.ua;

- www.gigakyiv.net;

- www.uabiz.net.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000000,00 грн. втраченого доходу, спричиненого одноосібним комерційним використанням Відповідачем спільних активів та перенаправлениям на себе доходного потоку, який до 20.02.2024 року фактично генерувався у межах господарської моделі, оформленої через ФОП ОСОБА_1 ".

Відтак наведені позовні вимоги сформовано позивачем лише щодо відповідача ОСОБА_2 . Проте задля дотримання вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач має уточнити зміст позовних вимог та спосіб захисту щодо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Абакс».

Водночас суд звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом як фізична особа, проте до матеріалів позовної заяви нею додано ряд договорів про надання послуг ухладених нею як фізичною особою-підприємцем та долучено виписки по рахунку в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я "Клієнт ОСОБА_1 ФОП, РНОКПП: НОМЕР_1 ".

Тому позивачеві слід подати до суду нову редакцію позовної заяви з урахуванням вищевказаних недоліків для суду та відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При цьому, подана позовна заява не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача 5 000 000,00 грн та надає додаток "Обґрунтування розміру позовних вимог на підставі доходу бізнесу", який містить лише остаточні місячні суми без будь-якої конкретики їх складових, кількості днів або інших параметрів, що унеможливлює перевірку його коректності.

Тобто, наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам обґрунтованості. Хоча подати суду саме обґрунтований розрахунок є прямим процесуальним обов`язком позивача.

За положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг цього документа.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до ст. 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.

Згідно з п. 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви було долучено два пакети документів у копіях, які разом не прошито. Позивач долучив до позовної заяви копії документів у порушення вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Відтак, з матеріалів позовної заяви вбачається, що додатки до позову для суду і для відповідачів не посвідчені, відповідно до вимог приписів статті 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Згідно з ч. 2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Суд приймає до уваги той факт, що оскільки позов подавався у паперовому вигляді, тому і копії електронних доказів були подані у паперовому вигляді.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що 25.04.2019 прийнято Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яким імперативно передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.

При цьому, як вбачається із доданих до позову документів, позивач надав до позову копії документів, які містять текст на іноземній мові.

Надані до матеріалів справи документи без його перекладу на державну мову з нотаріальним засвідченням його правильності, унеможливлює вивчення вказаного документу та його дослідження судом при розгляді справи.

Тому, позивачу необхідно надати до суду належний переклад додатків, а саме документу "Публікації про проєкт "Мультитест", оформлених та завірених належним чином.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення п. п. 3, 5 розділу XІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджено Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України № 485 від 17 жовтня 2023), за якиими копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності. Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.

Проте надана суду копія рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2024 у справі № 199/1982/24, провадження № 2/199/1621/24 не засвідчена відповідальною особою апарату суду, не містить гербову печатку суду та відмітку про набрання законної сили.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати судуналежним чином посвідчені та оформлені додатки до позовної заяви для суду та відповідно до кількості учасників справи, а також щодо електронних доказів - у новій редакції позовної заяви необхідно зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Абакс» про визнання права на частку у спільному сумісному майні подружжя у вигляді цифрових активів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: