Рішення № 136546950, 15.05.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/443/26Провадження № 2/724/413/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог? ?

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (далі ТОВ "Деал Фінанс Груп") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позов обгрунтовано тим, що 08 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №6555387, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 5 000 грн строком на 360 днів (з 08.08.2025 по 02.08.2026) зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день, комісії за надання кредиту 17,25%, що становить 862,50 грн, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором. Сторони встановили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредитору 250 грн. за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Однак, відповідач кредитні кошти не повернув у повному обсязі та не виконав інші грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість в розмірі 20 185,00 грн., з яких 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн. - сума заборгованості за процентами, 862,50 грн сума заборгованості за комісією, 10 000 грн сума заборгованості за неустойокю, 0 грн сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено договір факторингу №16/09/25, у відповідності до якого до останнього перейшло право вимоги повернення коштів за договором кредиту, що укладений з ОСОБА_1 .

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Деал Фінанс Груп" заборгованість за договором кредиту №6555387 від 08.08.2025 року у розмірі 20 185,00 грн. та судові витрати.

Процесуальні дії суду. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Витребувано, за клопотанням представника позивача, з АТ «Акцент Банк» інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та?інформацію про рух коштів (виписку) по даній банківській карті за період з 08.08.2025 року до 11.08.2025 року (а.с.50-51).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 25.02.2026 року та копію позовної заяви відповідач отримав 12.03.2026 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення кореспонденції (а.с.53), однак станом на 15.05.2026 року відзив на позов не подав, будь-яких клопотань не надіслав.

17.03.2026 року на адресу суду надійшли з АТ «Акцент Банк» витребувані документи (а.с.54-55).

Фактичні обставини встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 08 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6555387, за умовами якого строк кредиту 360 днів, сума кредиту 5000,00 грн., процентна ставка 0,95 % та комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту, що складає в розмірі 862,50 грн., неустойка в день 250 грн (а.с.14-21).

Відповідно до п.2.1 договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.п 2.2.4., 2.2.5. договору період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язкового платежу 06.09.2025.

Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п.2.2.7. договору).

Відповідно до п.2.5 договору, максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 5000.00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії договору.

Згідно п.2.8 договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п.6.1 договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов`язкового платежу та мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. договору.

У разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості (п.6.13 договору).

Відповідно до п.9.5 договору, за порушення кредитодавцем строків надання позичальнику кредиту, визначених договором, позичальник має право стягнути з кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні Кредиту після підписання Договору з підстав, визначених п.п. 8.2.8 п. 8.2. Договору.

Договір про надання коштів у кредит підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) «448471» і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункт 11 договору позики, реквізити та підпис сторін (а.с.21).

Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ОСОБА_1 здійснив акцепт/підписання договору позики №6444387 від 08 серпня 2025 року одноразовим ідентифікатором «448471» - 08.08.2025 року о 19:36:31 годин. Ідентифікація клієнта відбувалася за посередництвом системи BankID НБУ: privatbank (а.с.21 зворот).

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 9 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно правовоими актами Національного банку України. (п.п. 10.1.1. п.10.1. договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах повернення позики в кінці строку позики, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем, є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (п.п. 10.1.2. п. 10.1 договору).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за договором кредитної лінії (Надійний) №6555387 виконало та надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 5 000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , номер платежу - 89acc022-190a-4f1d-8beab0354d48804b, дата ініціювання платіжної операції 08.08.2025 року, на ім`я ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» за №КД-000020362 від 31.12.2025 (а.с.22 зворот).

Згідно відомостей АТ «Акцент Банк», наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів від 25.02.2026, встановлено, що картка № НОМЕР_2 емітована банком на ім`я ОСОБА_1 та 08.08.2025 року на картковий рахунок відповідача здійснено зарахування коштів в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача за період з 08.08.2025 року по 11.08.2025 ( а.с.54-55).

16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» вчинено договір факторингу №16/09/25, за яким право вимоги за договором про надання коштів у кредит №6555387 від 08.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Деал Фінанс Груп», що підтверджується реєстром прав вимоги №23/12/25-01 до договору факторингу від 16.09.2025 року (а.с.25 зворот-34).

Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-01 від 23.12.2025 року до договору факторингу№16/09/25 від 16.09.2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6555387 від 08.08.2025 в сумі 20 185 грн (а.с.33 зворот - 34).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Деал Фінанс Груп» за період з 22.12.2025 по 21.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед товариством становить 20 185 грн, з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 4 322,50 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 10 000 грн. заборгованість за пенею, 862,50 грн. заборгованість за комісією (а.с.6).

07 листопада 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» направило на адресу відповідача досудову вимогу про повернення кредиту за кредитним договором №6555387 від 08.08.2025 року, в якій також повідомило про залишення за собою відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором (а.с.42 зворот).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаних договорів, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6555387 від 08.08.2025 року за умовами якого відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зареєстрований для цієї мети в особистому кабінеті.

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Виходячи із вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи вбачається, що відповідачем було укладено в електронній формі договір позики №6555387 від 08.08.2025 року на суму кредиту 5000,00 грн. та отримано кредитні кошти за договором у вказаному розмірі на зазначений відповідачем картковий рахунок, зареєстрований позичальником в особистому кабінеті. При цьому, вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого є неможливим без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання договору позики між ОСОБА_1 та первісним кредитором.

Щодо стягнення заборгованості за договором кредиту №6555387 від 08.08.2025 року, то суд прийшов до наступного.

Матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором кредиту №6555387 від 08.08.2025 року у розмірі 5000 грн, проте, не виконав взяті на себе зобов`язання та у добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані у кредит кошти не повернув. У зв`язку із даними обставинами, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 5000 грн та заборгованості по процентам в розмірі 4 322,50 грн, які нараховані в межах строку дії даного кредитного договору, підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог п. 2.2.8 Договору, позивач має право на стягнення з відповідача комісії в розмірі 862,50 грн, яка нараховується за ставкою 17,25% від суми наданого кредиту.

Спірний договір про споживчий кредит та його умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.

Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, який триває до нині.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 10 000 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 10 000 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Наявними в матеріалах справи договором факторингу, витягам з реєстру боржників і прав вимог, які належно засвідчені, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

Тобто, позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії (Надійний) №6555387 від 08.08.2025 року.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредиторуі таке виконання є належним.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов`язань, ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, не надано.

З огляду на встановлене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості по договору кредиту №655538 від 08.08.2025 року в розмірі 10 185 грн, з яких: 5000 грн. сума позики, 4 322,50 грн. - нараховані проценти за користування позикою, 862,50 грн. комісія за надання кредиту. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволенню позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 05.02.2026 (а.с.5).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково на загальну суму 10 185 грн, що становить 50,45% від ціни позову (20185 грн), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1 343,18 грн (2662,40х50,45%).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас, відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою було подано:

- копію договору №22-08/25/ДІЛ про надання правової допомоги від 22 серпня 2025 року, який укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», предметом якого є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах передбачених договором (п. 1.1. Договору) (а.с.35 зворот -38);

- акт приймання- передачі наданої правничої допомоги (Додаток №1 до договору від 22.08.2025)(а.с.39-40);

- Витяг з Акту № 6ДІЛ від 08.01.2026 приймання передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, згідно якого адвокатом надано наступні послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів /доказів по малозначних справах для формування позовної заяви 500 грн.; підготовка/складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 за договором позики у малозначній справі 4000 грн., всього на загальну суму 4 500 гривень (а.с.38 зворот).

- платіжну інструкцію №579938010.1 від 16.01.2026 року про перерахування коштів ТОВ «Деал Фінанс Груп» адвокату Ткаченко Ю.О. за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року (а.с.40 зворот).

При визначенні суми відшкодування суд має керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Разом з тим, указаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (50,45 %) у розмірі 2 270,25 грн (4500 грн х 50,45 %).

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором кредиту№6555387 від 08.08.2025 року у розмірі 10 185 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 грн - заборгованость за основною сумою боргу; 4 322,50 грн - заборгованость за відсотками, 862,50 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 343 (одна тисяча триста сорок три) гривні 18 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 25 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 15.05.2026 року.

Суддя: Т.М. Ковальчук