Рішення № 136545803, 27.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4024/14-ц

2-др/215/4/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коноваленка М.І.

секретар судового засідання Коломійчук К.Ю.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 216/4024/14-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс».

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року залишено без змін.

В суд першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», в якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі, оскільки судом не було вирішено питання щодо стягнення зі скаржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» витрат на професійну правничу допомогу, про стягнення яких було зазначено в запереченнях на скаргу та зазначено орієнтовно очікувані судові витрати 8260грн, з яких 2100грн. ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень, 6000грн підготовка заперечень по справі №216/4024/14-ц та друк документів 160грн. (додано до зави про ухвалення додаткового рішення а.с.220-222). У заяві псилаються на Договір про надання правничої допомоги №03/07-24 від 03.07.2024, до заяви також додано Акт про надання правової допомоги №1-13.01.2026 від 13.01.2026, заявку на надання юридичної допомоги №16-07-2025-1 від 16.07.2025, ПРАЙС-ЛИСТ ОА «Лігал Ассістанс» надання адвокатських послуг та платіжну інструкцію №0599170000, як доказ оплати правової допомоги згідно договору №03/07-24 від 03.07.2024 на загальну суму 98000грн.(а.с.218-232).

Скаржник ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (а.с.238-239), де зазначає, що представником товариства не надано доказів сплати суми на правову допомогу в розмірі 8260грн. за договором №16-07-2025-1 від 16.07.2025.

Сторони в судове засідання не викликалися, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове рішення постановляється судом, що ухвалив саме це рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Набрала законної сили 24.02.2026 (а.с.139). Питання щодо стягнення і скаржника судових витрат ТОВ «Дебт Форс» не вирішено, хоча заявлено таку вимогу в запееченнях на скаргу 31.07.2025 (а.с.113).

Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 - VI " Про адвокатуру та адвокатську діяльність ") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191 - VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах ".

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи, що міститься в п.48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, подання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, згідно з Договором про надання правничої допомоги №03/07-24 від 03.07.2024, Акту про надання правової допомоги №1-13.01.2026 від 13.01.2026, заявки на надання юридичної допомоги №16-07-2025-1 від 16.07.2025, ПРАЙС-ЛИСТа ОА «Лігал Ассістанс» надання адвокатських послуг та платіжної інструкції №0599170000, яка підтверджує сплату коштів, послуги з правової допомоги надані в сумі 8260грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

20.01.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив: Акт про надання правової допомоги №1-13.01.2026 від 13.01.2026, заявку на надання юридичної допомоги №16-07-2025-1 від 16.07.2025, ПРАЙС-ЛИСТ ОА «Лігал Ассістанс» надання адвокатських послуг та платіжну інструкцію №0599170000, як доказ оплати правової допомоги згідно договору №03/07-24 від 03.07.2024 з переліком наданих послуг із наданням професійної правничої допомоги, а саме: ознайомлення з матеріалами виконавчих проважень (2 100 грн), підготовка заперечень справа №216/4024/14-ц (6 000 грн), друк документів (160 грн).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20) роз`яснено, що в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

На підставі вищевикладеного, суд, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшла висновку, що вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 260 грн є обґрунтованими, а тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.137,141,263-268,270, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити по справі № 216/4024/14-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 8 260 (вісім тисяч двісті шістдесят) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст додаткового рішення складено 27.04.2026.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: