Ухвала суду № 136545076, 15.05.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1957/26

провадження №2/176/1801/26

У Х В А Л А

15 травня 2026 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сербін Б.О. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства розташовану по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд, насамперед, має перевірити відповідність позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві не повністю зазначено адресу місця проживання позивача. Крім того, представником позивача не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.

У п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так, зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства розташовану по АДРЕСА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога про визнання права власності на земельну ділянку має майновий характер та підлягає грошовій оцінці у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Положенням п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, вказується, що ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Отже, вартість земельної ділянки, що розташована у м. Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області, позивачу слід визначати виходячи з дійсної ринкової вартості на час розгляду справи, під якою розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в певному населеному пункті чи місцевості. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.

Водночас, представником позивача ціна позову взагалі не визначена.

Таким чином, позивачу (представнику позивача) належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) - ст. 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні») та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК України передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Отже, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Натомість, представником позивача в позовній заяві не зазначено про наявність/відсутність інших спадкоємців ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, необхідно зазначити в позовній заяві про наявність чи відсутність інших спадкоємців ОСОБА_3 та додати належні докази про це, а також обґрунтувати вимоги до відповідача виконавчого комітету Жовтоводської міської ради.

Вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати представнику позивача для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК