Ухвала суду № 136544817, 13.05.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2122/26

№ 1-кс/207/322/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі:

скаржника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ відділення поліції № 2 Кам`янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12024041780000932, поновлення провадження та відвід слідчому,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, згідно вимог якої просить: скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12024041780000932 слідчою СВ ВП №2 Кам`янського РУП ОСОБА_5 при досудовому розслідуванні кримінального провадження №12024041780000932 за заявою про скоєння злочину першим заступником Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 за ст. 366 КК України; зобов`язати поновити досудовий розгляд кримінального провадження №12024041780000932 за заявою про скоєння злочину першим заступником Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 за ст. 366 КК України; відвести слідчу ВП №2 Кам`янського РУП ОСОБА_7 від проведення досудового розслідування кримінального провадження №12024041780000932 за заявою про скоєння злочину першим заступником Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 за ст. 366 КК України.

Свою скаргу скаржник мотивує тим, що приймаючи постанову від 24 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12024041780000932 слідчею СВ відділення поліції № 2 Кам`янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 не забезпечено проведення органом досудового розслідування повного, об`єктивного та неупередженого розслідування справи, постанова про закриття кримінального провадження є прийнятою усупереч діючого кримінально-процесуального законодавства без виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне, тому підлягає скасуванню.

З даною постановою про закриття кримінального провадження №12024041780000932 слідчою СВ ВП №2 Кам`янського РУП ОСОБА_8 не згоден на підставі наступного.

Відповідно його заяви про злочин від 29 вересня 2024 року, та показів від 23 жовтня 2024 року наданих слідчій ВП №2 Кам`янського РУП ОСОБА_9 про скоєння злочину першим заступником Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 , який умисно не надавав Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці «Карти умов праці»(Атестації робочого місця) слюсаря КВІПтаА, яка відбулася 27 травня 2005 ріку на ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» за їх запитом.

Підтвердженням того, що ОСОБА_6 це робив умисно є те, що запит Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про надання «Карт умов праці»(Атестації робочого місця) слюсаря КВІПтаА, яка відбулася 27 травня 2005 ріку на ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» надано тільки 24 жовтня 2025 року, згідно якої була складена нарешті інформаційна довідка за ПС/3.1/20290-25, яка відповідає повністю шкідливим умовам праці, в яких він працював.

«Карти умов праці»(Атестації робочого місця) слюсаря КВІПтаА, яка відбулася 27 травня 2005 ріку були надані ліквідатором ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» після об`яви підприємства банкрутом та відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади.

Таким чином ОСОБА_6 в продовж з 2015 року до літа 2025 року (відсторонення від посади першим заступником Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив») надавав невідповідну інформацію для складання належного документа.

В постанові про закриття слідчою вказано, що ОСОБА_6 підписував (не читаючи та не перевіряючи достовірність написаного) відмову про надання «Карт умов праці»(Атестації робочого місця) слюсаря КВІПтаА яка відбулася 27 травня 2005 ріку на ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» на запит Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в продовж десяти років.

Слідча не встановила та не допитала особу, яка складала ці відмови, та не звернула уваги на те, що відповідно завірення ОСОБА_6 документу, в який занесено недостовірну інформацію було відкрите досудове розслідування к/с №12024041780000932 про підробку.

Тому погодитись з вказаною в постанові про закриття кримінального провадження непричетністю ОСОБА_6 неможливо.

Крім того слідча впродовж часу, а саме з відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади, постійно ігнорувала заяви про додатковий допит його як потерпілого за нововиявленими фактами, а також перешкоджала ознайомленню з матеріалами справи. За особистою ініціативою згідно КПК України нічого не робила.

Тому слідча СВ ВП №2 в м. Кам`янське ОСОБА_10 не змогла провести належним чином досудове розслідування та надати оцінку злочинним діям ОСОБА_6 , чи свідомим або халатним, які призвели до порушення ЗУ.

Зазначив, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження від 24.04.2025 не ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, що є порушенням ст.ст. 2, 9 КПК України. На підставі вищенаведеного, скаржник вважав, що постанова від 24 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12024041780000932 внесеного в ЄРДР 10 жовтня 2025 року є незаконною та передчасною, оскільки допущена суттєва неповнота досудового розслідування, а тому її слід скасувати.

Скаржник в судовому засіданні свою скаргу підтримав, з підстав у ній наведених, наполягав на її задоволенні.

Слідча відділення поліції №2 Кам`янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд скарги без її участі.

В наданих письмових поясненнях зазначила, що у провадженні СВ ВП №2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12024041780000932 від 10.10.2024, розпочате на підставі ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська за заявою ОСОБА_3 щодо можливого вчинення службового підроблення посадовими особами ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив».

У ході досудового розслідування органом досудового розслідування виконано необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 9 КПК України.

Зокрема, допитано заявника, свідків із числа посадових осіб ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», досліджено документи та відповіді підприємства на запити органів Держпраці, а також судові рішення, на які посилався заявник у своїй скарзі.

Під час досудового розслідування встановлено, що відповіді на запити органів Держпраці формувалися підприємством на підставі наявних архівних документів та інформації, якою підприємство фактично володіло на момент надання відповідей. Також встановлено, що у зв`язку з відсутністю частини первинної документації щодо умов праці працівників за період 1977-1991 років підприємством використовувалися дані найбільш наближеного періоду, а саме результати атестації робочих місць 1994 року.

Вказані обставини підтверджені показаннями допитаних осіб та дослідженими матеріалами кримінального провадження. Використання інформації найбільш наближеного періоду було зумовлено об`єктивними причинами, а саме відсутністю архівних матеріалів, реорганізацією підприємства та зміною технологічних процесів виробництва.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що перший заступник генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 здійснював підписання відповідей у межах наданих йому повноважень та на підставі підготовлених відповідними структурними підрозділами матеріалів, при цьому безпосередньої участі у формуванні змісту вказаних документів не приймав.

Також у межах досудового розслідування не здобуто жодного належного та допустимого доказу того, що відомості, надані підприємством, були об`єктивно неправдивими. Сам по собі факт використання аналогічних або найбільш наближених відомостей в умовах відсутності первинної документації не свідчить про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України, обов`язковими ознаками складу кримінального правопорушення є внесення службовою особою до офіційного документа саме завідомо неправдивих відомостей, тобто таких, неправдивість яких особа усвідомлює, а також наявність прямого умислу на внесення таких відомостей.

Разом з тим, у ході досудового розслідування не встановлено: факту внесення об`єктивно неправдивих відомостей; обізнаності службових осіб щодо неправдивості інформації; наявності прямого умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей; будь-яких доказів складання чи видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Доводи скаржника фактично ґрунтуються на його власній оцінці повноти та достовірності інформації, наданої підприємством, а також на незгоді із змістом відповідей та довідок, які використовувалися органами Держпраці. Водночас зазначені обставини самі по собі не утворюють складу кримінального правопорушення та не можуть бути достатньою підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також зазначає, що судові рішення, на які посилається заявник, не містять висновків про внесення службовими особами ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а стосуються виключно оцінки інформаційних довідок та адміністративно-правових аспектів підтвердження умов праці.

Твердження заявника про нібито неповноту досудового розслідування не відповідають фактичним обставинам, оскільки органом досудового розслідування проведено всі необхідні та можливі слідчі дії, спрямовані на перевірку викладених у заяві доводів. При цьому КПК України не покладає на слідчого обов`язку проводити необмежену кількість процесуальних дій виключно з мотивів незгоди заявника з прийнятим рішенням.

Крім того, доводи скарги щодо упередженості слідчого є припущеннями та не підтверджуються жодними об`єктивними даними або доказами.

Таким чином, постанова про закриття кримінального провадження від 24.04.2026 винесена відповідно до вимог ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а підстав для її скасування не вбачається.

З огляду на викладене, доводи скарги ОСОБА_3 є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами кримінального провадження та зводяться виключно до незгоди із прийнятим процесуальним рішенням.

У зв`язку із наведеним, із доводами скаржника не погоджується та вважає за доцільне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження №12024041780000932.

Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження№12024041780000932., слідчий суддя дійшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Згідно матеріалів скарги та матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого СВ відділення поліції № 2 Кам`янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12024041780000932 від 10 жовтня 2024 року, кримінальне провадження за ст. 366 ч. 1 КК України, закрито, у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КПК України передбачає підстави закриття кримінального провадження, в т.ч. у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

П. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України вказує, що на досудовому провадженні рішення слідчого про закриття кримінального провадження можуть бути оскаржені заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

На думку слідчого судді вбачається, що при проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому слідчим були проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, та відповідно до ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

Слідчим детально проаналізовані усі докази, зроблено необхідні процесуальні дії та зроблено обґрунтований висновок за їх результатами, а тому вищевказані твердження скаржника не може слугувати підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Вивчивши надані слідчим документи, встановлено, що за документами, які наявні в матеріалах кримінального провадження слідує, що Заводським районним судом міста Дніпродзержинська в справі № 208/9147/15 за позовом ОСОБА_3 до Держсанепідслужби в Дніпропетровській області за участю третьої сторони без самостійних вимог ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» розглядалась позовна заява про скасування інформаційної довідки та зобов`язання видати нову інформаційну довідку. 01 березня 2016 року було прийняте рішення в мотивації котрого було визнано «Карту умов праці» (атестація робочого місця) слюсаря КВІП та А ОСОБА_3 за 1994 рік нікчемною, та на підставі цього суд зобов`язав виготувати нову інформаційну довідку про шкідливі умови праці ОСОБА_3 .

В 2019 році була виготовлена інформаційна довідка № 459/4.6.-2 від 11.06.2019 року, яка, на думку ОСОБА_3 не відображає дійсні умови праці відносно нього в шкідливих умовах праці під час трудової діяльності.

ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою про скасування інформаційної довідки до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська та рішенням від 26 жовтня 2022 року в цивільній справі номер 932/2203/22 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці) про скасування інформаційної довідки та зобов`язання видати нову інформаційну довідку, позов задоволено.

Було визнано недійсною інформаційну довідку № 459/4.6.-2 від 11.06.2019 року, видану Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Зобов`язано Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області скласти нову інформаційну довідку згідно трудової книжки позивача з урахуванням всіх шкідливих умов праці у період праці 04.08.1980 р. по 10.06.1991 р. на ПО ПХЗ цех «Амофос», після реконструкції цього підрозділу в ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», та з дотриманням встановлених чинними нормативно правовими актами вимог.

На підставі того, що Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська визнав ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» аналогічним підприємством по виготовленню фосфатних добрив з аналогічною технологією, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 03.09.2024 року звернулося з Запитом про характеристику виробничих факторів на аналогічних підприємствах до ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», з проханням надати наявну у них, як на аналогічному підприємстві, інформацію про умови праці:

слюсаря КВПтаА, слюсаря-монтажника цеху КВПтаА;

слюсаря КВПтаА цеху виготовлення фосфатно-азотних добрив типу «Амофос».

Просили розглянути можливість надати дані за результатами атестації робочого місця слюсаря КВПтаА, найбільш наближеної до періодів з 27.07. 1977 по 11.05.1978 та з 04.08.1980 по 10.06.1991.

На цей запит ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» надав дані карти умов праці слюсаря КВПтаА цеху амофосу від 1994 року, які можна використовувати за період работи ОСОБА_3 у ВО «Придніпровський хімічний завод», так як умови праці були аналогічні.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , начальника юридичного відділу ПАТ «ДЗМД», до підприємства ПАТ «ДЗМД» неодноразово надходили запити від Південно-східного регіонального управління державної служби з питань праці, в яких зверталися з проханнями надати ПАТ «ДЗМД» інформацію про умови праці слюсаря КВПтаА ОСОБА_3 за такі періоди його роботи: з 27.07.1977 по 11.05.1980та з 04.08.1980 по 10.06.1991 з можливістю надати дані за результатами атестації робочого місця слюсаря КВП та А, найбільш наближеної до вказаних періодів.

Оскільки, слюсар КВП та А ОСОБА_3 , працював у періоди часу до 1994 року, ПАТ «ДЗМД» було надано карту умов праці до найбільш наближеного періоду. Відповідно до якої при роботі слюсаря КВП та А цеху КВП та А з 27.07.1977 по 01.04.1978, слюсарем-монтажником цеху КВП та А з 01.04.1978 по 11.05.1978 дані відсутні у зв`язку з тим, що цех у якому працював ОСОБА_3 відносився до Державного підприємства «Придніпровський хімічний завод», тому архівних даних підприємства та наукових установ немає. Щодо карти умов праці слюсаря КВП та А цеху амофосу за період часу з 04.08.1980 по 10.06.1991 та карта умов праці за період роботи ОСОБА_3 слюсарем КВП та А цеху тепловодопостачання котельного відділення з 10.06.1991 по 10.05.1994 за аналогією робочих місць враховувалися дані до найбільш ближчого періоду часу атестації робочого місця, яке проводилося у 1994 році.

Також у 2002- 2004 роках на ПАТ «ДЗМД» проводилася масштабна реконструкція, випуск амофосу значно скоротився у порівнянні з виробництвом амофосу на ВО «Придніпровський хімічний завод» у цеху амофосу в 70-90-х роках. Технологічні схеми, виробниче устаткування, засоби контролю й автоматики зазнали суттєвих змін, а умови праці дуже змінилися. Так у 2005 році було проведено атестацію робочих місць на ПАТ «ДЗМД». Тому надання результатів атестації робочого місця слюсаря КВП та А ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» було не коректним, оскільки характеристики виробничих факторів у порівнянні з ВО «Придніпровський хімічний завод» істотно відрізняються.

Так, на запити Південно-східного регіонального управління державної служби з питань праці щодо надання карт умов праці найбільш наближеної до умов праці слюсаря КВП та А ОСОБА_3 за періоди його роботи з 27.07.1977 по 11.05.1980 та з 04.08.1980 по 10.06.1991 надавалися карти умов праці за проведеною атестацією робочих місць у 1994 році.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не звертався жодного разу до підприємства про надання йому карти умов праці 2005 року, ПАТ «ДЗМД» не надавало йому вказану карту умов праці.

Стосовно суддівських рішень, які приймалися за позовами ОСОБА_3 , то визнавалися недійсними інформаційні довідки, які складаються та видаються Держпрацею, відносно складених та виданих карт умов праці на ПАТ «ДЗМД» ніяких рішень не було.

Отже, за результатами проведеного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 12024041780000932, 24 квітня 2026 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024041780000932 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Слідчий дійшов висновку, що у ході досудового розслідування не встановлено, що надані підприємством відомості є об`єктивно неправдивими. Надання інформації за аналогією або за найбільш наближеними умовами праці саме по собі не свідчить про внесення завідомо неправдивих відомостей, а є формою виконання запиту в умовах відсутності первинних документів. Крім того, жодним судовим рішенням не встановлено факту внесення службовими особами ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а судові рішення, на які посилається заявник, стосуються оцінки інформаційних довідок, складених органами Держпраці, а не дій посадових осіб підприємства.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчим всебічно, повно та об`єктивно досліджено всі обставини справи, надано оцінку зібраним доказам та обґрунтовано закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

В даному випадку правильність правової оцінки дій заступника Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 , який за твердженням ОСОБА_3 вніс недостовірну інформацію про умови праці слюсаря КВПтаА ОСОБА_3 , безпосередньо залежить від належного з`ясування наявності елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, як службове підроблення.

Так, частиною 1 статті 366 КК передбачена кримінальна відповідальність за службове підроблення, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Основним безпосереднім об`єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об`єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення може полягати у таких формах: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів; 2) видача завідомо неправдивих офіційних документів; 3) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 4) інше підроблення офіційних документів.

З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом.

Водночас, оскільки, слюсар КВП та А ОСОБА_3 , працював у періоди часу до 1994 року, ПАТ «ДЗМД» було надано карту умов праці до найбільш наближеного періоду. Відповідно до якої при роботі слюсаря КВП та А цеху КВП та А з 27.07.1977 по 01.04.1978, слюсарем-монтажником цеху КВП та А з 01.04.1978 по 11.05.1978 дані відсутні у зв`язку з тим, що цех у якому працював ОСОБА_3 відносився до Державного підприємства «Придніпровський хімічний завод», тому архівних даних підприємства та наукових установ немає. Щодо карти умов праці слюсаря КВП та А цеху амофосу за період часу з 04.08.1980 по 10.06.1991 та карта умов праці за період роботи ОСОБА_3 слюсарем КВП та А цеху тепловодопостачання котельного відділення з 10.06.1991 по 10.05.1994 за аналогією робочих місць враховувалися дані до найбільш ближчого періоду часу атестації робочого місця, яке проводилося у 1994 році.

Таким чином посадовими особами ПАТ «ДЗМД» безпосередньо не складались офіційні документи, а надавалась лише інформація за вказаний період, яка і витребовувалась Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці листом від 03.09.2024 року. Більщ за це у вказаному листі-запиті не зазначено про надання карти умов праці 2005 року, а просили розглянути можливість надати дані за результатами атестації робочого місця слюсаря КВПтаА, найбільш наближеної до періодів з 27.07. 1977 по 11.05.1978 та з 04.08.1980 по 10.06.1991.

ОСОБА_3 особисто звернувся до Генерального директора ПРАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" з приводу надання йому карти умов праці 2005 року лише 19 січня 2025 року. І вже 20 січня йому були надані в 2 екземплярах завірені копії Карти умов праці слюсаря КВПтаА 2005 року, що підтверджується листом ПРАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" від 20 січня 2025 року №10-01/16. Даний факт підтвердив у судовому засіданні і сам ОСОБА_3 .

В ході досудового розслідування не встановлено будь-яких даних, що підтверджували б наявність умислу заступника Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 на внесення завідомо неправдивих відомостей.

За таких обставин, оскільки кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК може бути вчинено лише з прямим умислом, а в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність умислу заступника Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 на внесення неправдивих відомостей, тому слідчий дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

Окрім цього не заслуховують на увагу доводи ОСОБА_3 щодо недопиту його, ОСОБА_6 та свідків. Так як матеріалами кримінального провадження підтверджено, що ОСОБА_3 допитувався слідчим тричі, а саме 23 жовтня 2024 року(ар.с.13-16 матеріалів кримінального провадження), 13 грудня 2024 року (ар.с.104-107 матеріалів кримінального провадження) та 05 серпня 2025 року (ар.с.123-125 матеріалів кримінального провадження); ОСОБА_6 допитувався - 06 листопада 2025 року (ар.с.131-133 матеріалів кримінального провадження), також двічі допитувався свідок ОСОБА_11 20 січня 2025 року (ар.с.116-119 матеріалів кримінального провадження) та 06 листопада 2025 року (ар.с.126-128 матеріалів кримінального провадження).

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Виходячи із закріплених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису до правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального матеріального або процесуального законів, у межах яких, на їх думку, повинно здійснюватися провадження.

Також слід зауважити, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).

Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з`ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями, слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.

Своєю чергою, ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Виходячи з наведеного, незгода особи з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.

Із врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до переконання, що доводи скаржника про незаконність оскаржуваної постанови є безпідставними та необґрунтованими, тоді як рішення слідчого є законним, обґрунтованим, таким що ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, а висновки слідчого відповідають обставинам кримінального провадження.

При цьому, на обґрунтованість прийнятого слідчим рішення не впливають інші можливі подальші слідчі дії, оскільки в силу мотивів наведених слідчим, склад злочину відсутній і в подальшому підтримання державного обвинувачення по цьому провадженню виключається.

Таким чином, оскільки органом досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях складу кримінального правопорушення і наведені мотиви такого висновку, тому постанова про закриття провадження є законною.

Отже, на думку суду, слідчим обґрунтовано встановлені підстави для закриття кримінального провадження, передбачені ст. 284 КПК України

При винесенні оскаржуваної постанови слідчим в повній мірі було враховано вимоги КПК України, тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови слідчого від 24 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12024041780000932 судом не встановлено.

Окрім цього суд має зазначити, що фактично у даній ситуації має місце незгода скаржника з тим, за який період була видана довідка , підписана заступником Генерального директора ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 366 КК України кримінальна відповідальність настає за внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей або складання і видачу завідомо неправдивих документів. Обов`язковими ознаками складу цього кримінального правопорушення є наявність об`єктивно неправдивих відомостей, усвідомлення їх неправдивості службовою особою (завідомість) та прямий умисел на їх внесення. Однак у ході досудового розслідування не встановлено жодної з вказаних обов`язкових ознак, а саме: не доведено, що відомості є неправдивими, не встановлено, що будь-яка службова особа усвідомлювала їх неправдивість, а також відсутні дані, які б свідчили про наявність прямого умислу на внесення неправдивих відомостей. Натомість встановлено, що мала місце оцінка та узагальнення наявної інформації, що виключає кримінально-правову природу таких дій.

Згідно ст. 77 КПК України слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні :

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Заявлений відвід не підлягає задоволенню тому, що він суперечить підставам для відводу, зазначеним у ст. 77 КПК України, сумніви у неупередженості слідчого відсутні. Інших підстав для відводу заявником не зазначено. Незгода заявника з процесуальними рішеннями слідчого є підставою для звернення до слідчого судді зі скаргою на рішення слідчого, а не для його відводу.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ відділення поліції № 2 Кам`янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12024041780000932, поновлення провадження та відвід слідчому,- відмовити.

Повний текст ухвали складено 15 травня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку та строки, визначені статтею 395 КПК України протягом п`яти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1