Ухвала суду № 136544180, 15.05.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

"15" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1621/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

розглянувши клопотання Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вх.№16133/26 від 11.05.2026) про розгляд в порядку загального позовного провадження справи № 916/1621/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, № 88, код ЄДРПОУ 42114410)

до відповідача: Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (65102, м. Одеса, вул. Лиманна, № 170, код ЄДРПОУ 32416773)

про стягнення 590 495,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості в загальному розмірі 590495,00 грн за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого відповідач 28.12.2018 приєднався на умовах договору про постачання електричної енергії № 25000, в частині повної та своєчасної оплати спожитої у січні-лютому 2026 року електричної енергії.

04.05.2026 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№1660/26 від 30.04.2026) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1621/26, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

11.05.2026 від Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до суду надійшло клопотання (вх.№16133/26), в якому відповідач заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просив розгляд справу проводити за правилами загального позовного провадження і призначити підготовче засідання по справі.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що сума позову перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже не є малозначною, а предметом спору є оплата послуг, щодо обсягу та вартості яких між сторонами існують суттєві розбіжності, у зв`язку з чим необхідно провести спільну звірку розрахунків за період січень-лютий 2026 року та дослідити значний обсяг первинної документації (акти, рахунки, реєстри), що є неможливим без проведення підготовчого засідання.

При цьому, відповідач додав, що стягнення суми у розмірі 590495,00 грн є суттєвим для фінансово-господарського стану підприємства, а розгляд справи у спрощеному порядку, без виклику сторін та детального дослідження позиції відповідача, порушує принцип змагальності та право на справедливий суд.

Розглянувши клопотання Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про розгляд справи № 916/1621/26 в порядку загального позовного провадження, господарський суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень частин першої і другої статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У статті 13 ГПК України зазначено, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч.ч.3, 4, 5, 7 ст.12 ГПК України).

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, зокрема, справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.ч.1, 2, 3, п.4 ч.4 ст.247 ГПК України).

Згідно ч.5 ст.252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За положеннями ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Положення ч.4 ст.11 ГПК України визначають, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-ІV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Положення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Нерідко ЄСПЛ у власних рішеннях звертається до ствердження прав сторін по справі, що визначені ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як от в п.26 рішення від 15.05.2008 по справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) ЕСПЛ зазначив про наступне: «Суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], no. 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), рішення від 28 серпня 1991 року, Серія A no. 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy), рішення від 12 жовтня 1992 року, Серія A no. 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), no. 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).».

Отже, керуючись завданням господарського судочинства та з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених законом, враховуючи необхідність вирішення питань, які підлягають вирішенню у підготовчому засіданні суду, а також з огляду на заявлене відповідачем клопотання, ознайомившись з обсягом та характером доказів наявних у матеріалах справи, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність надати сторонам можливість у повній мірі реалізувати свої права як сторін по справі, доцільність задоволення клопотання відповідача та призначення справи №916/1621/26 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від форми господарського судочинства та безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях, а дослідження доказів здійснюється судом на підставі поданих сторонами по справі доказами у строки, встановлені ухвалою суду про відкриття провадження у справі, а тому учасники справи не позбавлені права для самостійного здійснення спільної звірки взаєморозрахунків та подання доказів в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

При цьому, чинне процесуальне законодавство не передбачає повноважень суду зобов`язувати сторін проводити спільну звірку взаєморозрахунків та її результати надавати до суду, за таких підстав, клопотання відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вх. № 16133/26 від 11.05.2026) про розгляд справи № 916/1621/26 в порядку загального позовного провадження задовольнити частково.

2. Розглядати справу № 916/1621/26 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі.

3. Призначити підготовче засідання суду на "04" червня 2026 р. о 12:20 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі суд. засідань № 12 (5-й поверх), тел. (0482) 307-979.

4. Повідомити учасників справи про наявність в Господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 197 ГПК України.

5. Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала законної сили 23.05.2024 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський