Рішення № 13654320, 13.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.01.11 р. Справа № 20/208

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Сгара Е.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк

про стягнення 5002928,36 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: Пеліхос Є.М. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк, про стягнення 5002928,36 грн., з яких 4391199,18 грн. – сума основного боргу, 425401,81 грн. – сума пені, 122953,58 грн. – сума інфляції, 63373,79 грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств № 06/09-192 від 30.01.09 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив на позов від 12.08.10 р., в якому зазначає, що сума основного боргу у розмірі 4199529,20 грн. підтверджується Актами приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2099 р., які підписані та скріплені печаткою з боку позивача та відповідача, сума пені повинна складати 406833,59 грн., сума інфляції повинна складати 117586,82 грн., сума 3% річних повинна складати 60607,61 грн. Також відповідач, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, просив суд зменшити розмір пені до 1% від нарахованої суми. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилався на надав суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.08.10 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/208.

У письмових поясненнях від 21.10.10 р. відповідач зазначає, що він був змушений укласти договір та купувати за власні кошти природний газ для компенсації обсягів негативного розбалансування газу, яке виникає не з вини відповідача, у зв’язку із чим просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині суми основного боргу у розмірі 191669,98 грн., суми інфляції у розмірі 5366,76 грн., в частині суми 3% річних у розмірі 2766,18 грн. та зменшити розмір пені до 1% від нарахованої відповідачем суми.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.11.10 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/208.

18 листопада 2010 року позивач звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких зазначає, що основний борг в розмірі 191669,98 грн., який не визнає ВАТ „Донецькмісьгаз”, дорівнює сумі збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, нарахованої на вартість обсягів природного газу, спожитих ВАТ „Донецькміськгаз” з 01.01.09 р. по 12.01.09 р. за договором № 06/09-192, у зв’язку із чим позивач вважає, що зазначений борг підлягає задоволенню. Крім того, у своїх поясненнях позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 1161 від 27.12.08 р. „Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” та на лист Міністерства юстиції України № 2289-04-09-20 від 20.03.09 р., яким було роз’яснено порядок набрання чинності зазначеною постановою, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Листом від 11.01.11 р. позивач залучив до матеріалів справи лист Міністерства юстиції України від 20.03.09 р. № 2289-04-09-20.

11 січня 2011 року відповідач звернувся до суду із письмовими запереченнями на пояснення позивача, в яких вважає письмові пояснення позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку із чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині суми основного боргу у розмірі 191669,98 грн., суми інфляції у розмірі 5366,76 грн., в частині суми 3% річних у розмірі 2766,18 грн. та зменшити розмір пені до 1% від нарахованої відповідачем суми.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 12.08.10 р. до 30.08.10 р., з 14.12.10 р. до 13.01.11 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30 січня 2009 року між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств № 06/09-192 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник передає Покупцеві у 2009 році імпортований природний газ для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування газу, а Покупець зобов’язався приймати та оплачувати газ на умовах Договору.

Згідно із п.4.1 Договору, ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання Договору становить 2020,25 грн., крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 0%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 3420 грн., крім того – ПДВ – 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 2054,45 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 2465,34 грн.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що сторони домовились, що ціна газу, визначена в пункту 4.1 Договору, переглядається сторонами відповідно до актів чинного законодавства, постанов НКРЕ, рішень Правлінь або наказів НАК „Нафтогаз України”.

Визначена таким чином ціна газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ, отриманими згідно з умовами Договору, із дати її введення.

Відповідно до п.5.1 Договору, розрахунки за послуги негативного розбалансування газу та послуги з його транспортування Покупець здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок Постачальника протягом року, в якому здійснюється постачання газу.

Остаточний розрахунок проводиться Покупцем на підставі актів приймання-передачі газу (п.3.3 Договору) до 20 січня 2010 року.

Згідно із п.6.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати газу у строки, зазначені у п.5.1 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 5002928,36 грн., з яких 4391199,18 грн. – сума основного боргу, 425401,81 грн. – сума пені, 122953,58 грн. – сума інфляції, 63373,79 грн. – сума 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств № 06/09-192 від 30.01.09 р., акти прийому-передачі природного газу, розрахунки сум, які заявлені позивачем до стягнення.

У своєму позові позивач просить суд стягнути з відповідача 4391199,18 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ.

Як вбачається з Актів приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2009 року до Договору, які підписані та скріплені печаткою з боку позивача та відповідача, сума основного боргу за поставлений природний газ складає 4199529,20 грн., що менше заявленої відповідачем до стягнення суми на 191669,98 грн., яка, за висновком суду не підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що зазначена в п.4.1 Договору ціна газу переглядається сторонами, з чого випливає, що зміна ціни допускається лише за взаємною згодою сторін.

У письмових поясненнях від 12.11.10 р. № 31/10-12242 позивач зазначив, що сума 191669,08 грн., яку не визнає відповідач, є сумою збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ – 12%.

Разом з тим, п.4.1 Договору передбачено, що дана надбавка складає 0%.

Доказів узгодження у встановленому законом порядку сторонами цієї надбавки у розмірі 12% суду не надано.

Крім того, згідно із ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4199529,20 грн. – суми основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 122953,58 грн. – сума інфляції, 63373,79 грн. – сума 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано суду арифметично невірні розрахунки сум інфляції та 3% річних, оскільки позивач здійснив зазначені розрахунки на суму основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 4391199,18 грн., яка є неправильною.

Під час розгляду справи відповідач надав суду контррозрахунки суми інфляції у розмірі 117586,82 грн. та суми 3% річних у розмірі 60607,61 грн., які є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 425401,81 грн.

Під час розгляду справи відповідач надав суду контррозрахунок суми пені у розмірі 406833,59 грн., яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати по справі покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1% від нарахованої суми суд залишив без задоволення внаслідок недоведення відповідачем належними доказами наявності виключних обставин, про які йдеться в ст.83 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи майнові інтереси позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (83055, м.Донецьк, просп.Театральний, 1; р.№ 26007040128 в ВАТ ВТБ Банк в м.Києві, МФО 321767, код ЄДРПОУ 03361081) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; р. № 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 4199529,20 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ, 117586,82 грн. – суму інфляції, 60607,61 грн. – суму 3% річних, 406833,59 грн. – суми пені, 24386,95 – суму держмита, 225,69 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.01.11 р.

Повне рішення складено 18.01.11 р.

Головуючий суддя Донець О.Є.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Сгара Е.В.