Рішення № 136541481, 15.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №348/497/26

Провадження № 2/348/857/26

15 травня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бурдун Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - Кудіна Анастасія Вячеславівна, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», інтереси якого представляє Кудіна А.В., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71728369. 27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №14 від 26.08.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 19 078,92 грн, з яких: 6 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 178,92 грн - сума заборгованості за відсотками, 12 000,00 грн сума заборгованості за пенею, 900,00 грн - комісія за надання позики.

На підставі викладеного позивач просить стягнути відповідача заборгованість за договором позики на суму 19 078,92 грн та понесені судові витрати на суму 2662,40 грн.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи (а.с.4).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації та проживання, вказаним в позовній заяві, яку згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримав особисто під підпис, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, зазначену в позовній заяві та оголошеннями про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місце знаходження чи місце роботи якого невідоме на офіційному сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області (а.с.51-52,54-55), про причини неявки до суду не повідомив, відзиву не подав. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Враховуючи наведене, зі згоди сторони позивача, згідно ухвали суду від 15.05.2026 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71728369, за умовами якого відповідачу надано кредит в національній валюті у розмірі 6000,00 грн, строк позики 21 день на умовах, передбачених кредитним договором, а саме: процентна ставка /день 0,142% (фіксована), комісія за надання позики 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 900,00 грн), дата повернення кредиту (останній день) 21.04.2025, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки (а.с. 6-13).

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6 000,00 грн, шляхом перерахування цієї суми платежем на платіжну картку (отримувач ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_1 ), що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ФІНЕКСПРЕС» вих. № КД-000110232 від 19.01.2026 року (а.с.14).

При цьому, на виконання приписів ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язання за договором виконало, проте відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим має заборгованість станом на 26.08.2025 року за договором згідно розрахунку на суму 19 078,92 гривень (а.с.15-17).

27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/03/25, який згідно додаткових угод продовжено, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Також на підтвердження укладення договору факторингу додано платіжну інструкцію (а.с. 18-25).

Згідно п.1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №14 від 26.08.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 078,92 грн., з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 178,92 грн - сума заборгованості за відсотками; 12 000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 900,00 грн - комісія за надання кредиту (а.с.26).

З огляду на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовання вказаного розрахунку, суд, приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «ФК «ЄАзПБ»).

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Формулювання цієї норми вказує на її диспозитивність, тобто не виключається можливість зміни обсягу прав. Таким чином, відступлення прав, обсяг яких буде визначено в майбутньому, вважається законодавчо прийнятним.

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором ( статті 514 ЦК України).

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитами відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.

Щодо доводів позивача про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно умов кредитного договору, розмір комісії за надання кредиту становить 900,00 грн та нараховується одноразово при видачі кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, серед іншого, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі, пов`язані з його наданням та обслуговуванням. Крім того, ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону прямо передбачає, що до загальних витрат включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, а також комісії, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту.

Таким чином, встановлення та стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 900,00 грн прямо передбачене умовами Кредитного договору, узгоджується із законодавством України.

Отже, сам факт підписання відповідачем кредитного договору свідчить про його вільне волевиявлення та згоду з умовами, у тому числі з положеннями щодо сплати комісії, що відповідає положенням законодавства.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування комісії є правомірним та обґрунтованим та погоджується з розміром нарахованої позивачем комісії в сумі 900,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зобов`язання за основною сумою боргу за договором складає 6 000,00 грн, розрахунок відсотків по договору становить 178,92 грн, по комісії 900,00 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

При цьому відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги по якому згідно укладеного договору факторингу перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»), не довів відсутність заборгованості.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та одноразової комісії за надання кредиту, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розд.«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 12000,00 грн пені, оскільки така нарахована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги згідно укладеного договору факторингу, від якого перейшло до нового кредитора (позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»)у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 71728369 від 01.04.2025 року в розмірі 7 078,92 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу за договором 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 178,92 грн, заборгованість за комісією - 900,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за пенею в розмірі 12000,00 грн, необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 151698 від 17.02.2026 (а.с. 5).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 987,84 грн (2662,40 грн х 7 078,92 грн/ 19 078,92 грн). сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 75-79, 81, 174, 141, 191, 265-268, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 71728369 від 01.04.2025 року в розмірі 7 078 (сім тисяч сімдесят вісім) грн 92 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 178,92 грн, заборгованість за комісією - 900,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) грн 84 коп.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, реквізити: IBAN № НОМЕР_2 у АТ ТАСкомбанк, адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А.Бурдун