Рішення № 136541469, 11.05.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/714/15-ц

Номер провадження 4-с/348/3/26

11 травня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

за участю представника скаржника А.І.Насадюк

за участю представників заінтересованих осіб

ОСОБА_1 Олійника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" на постанову приватного виконавця від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78047320 щодо примусового виконання виконавчого листа № 348/714/15-ц, виданого 07.04.2016 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі № 348/714/15-ц,

У с т а н о в и в :

Представник скаржника Насадюк А.І. звернулася до суду із скаргою, в якій зазначає, що 08.12.2015 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області прийнято рішення у справі № 348/714/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № IFN0AE000075888 від 10.04.2008 року. Згідно з рішенням суду стягненню підлягає заборгованість в іноземній валюті та гривні, яка (включаючи еквіваленти для пені та штрафів) загалом становила 7319,69 доларів США, а також судовий збір 2778,79 грн. 07.04.2016 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист № 348/714/15-ц. 09.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. було відкрито виконавче провадження № 78047320 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа на підставі заяви банку про стягнення боргу в розмірі 7319,69 доларів США та судового збору 2778,79 грн. У своїй заяві про відкриття ВП від 05.05.2025 банк наголошував, що у зв`язку з ухваленням судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням (про що вказано у Постанові пленуму ВСУ № 761/12665/14-ц від 04 липня 2018). 18.02.2026 приватним виконавцем Ткачуком Л.М. було встановлено, що боржник повністю сплатив заборгованість, винагороду приватного виконавця та витрати виконавчого провадження, та керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 78047320. Згідно з обліковими даними банку, а також як вбачається з офіційної відповіді приватного виконавця від 28.02.2026 № 5499, стягнута рішенням суду заборгованість у повному обсязі не сплачена. На транзитний рахунок банку надійшли кошти двома транзакціями (04.02.2026 та 18.02.2026) на загальну суму 266480,78 грн, що еквівалентно 6157,64 доларів США. Залишок непогашеної заборгованості за виконавчим документом становить 1162,05 дол. США. Також кошти про стягнення судового збору до банку не надходили. З метою з`ясування причин неповного погашення заборгованості, 25.02.2026 банк направив приватному виконавцю заяву про проведення звірки руху коштів № E.00.0.0.0/3-260225/17109. У своїй відповіді від 28.02.2026 за вих. № 5499 приватний виконавець надав розрахунок та зазначив, що перераховані кошти покривають усю заборгованість, оскільки гривнева частина боргу (пеня, штрафи та судовий збір) була перерахована разом із доларовою, з урахуванням офіційного курсу НБУ на дату перерахування (04.02.2026 та 18.02.2026). Також виконавець повідомив, що зарахування судового збору на єдиний рахунок замість окремого відбулося на підставі інструкції з організації примусового виконання рішень № 512/5. Проте стягувач категорично не погоджується з таким розрахунком та діями виконавця, оскільки у заяві про відкриття виконавчого провадження банком чітко заявлялась сума до стягнення у розмірі 7319,69 доларів США, а фактично надійшло 6157,64 доларів США. Відповідно, залишок непогашеної заборгованості за виконавчим документом становить 1162,05 дол. США. Частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ. АТ КБ Приватбанк вважає постанову приватного виконавця від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78047320 незаконною та такою, що порушує права банку. Тому просить визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. від 18.02.2026 у виконавчому провадженні № 78047320 про закінчення виконавчого провадження незаконною та скасувати її та зобов`язати приватного виконавця Ткачука Л.М. відновити виконавче провадження № 78047320 та стягнути залишок заборгованості згідно з виконавчим листом у розмірі 1162,05 дол. США та судовий збір на відповідний рахунок банку.

Представник боржника Щербань Д.М. надав до суду заперечення на скаргу стягувача на постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження в якому зазначив, що вважає скаргу безпідставною, оскільки вона суперечить змісту судового рішення, ухвалі про виправлення описки та нормам чинного законодавства. Відповідно до змісту судового рішення про стягнення суми боргу та виконавчого листа, суд присудив штраф та пеню в гривні, а не в доларах. Банк ніяким чином не оспорював рішення суду від 08.12.2015 та ухвалу про виправлення описки від 21.12.2015. Саме в такому вигляді була зафіксована заборгованість у виконавчому листі, який представник банку отримав у суді та подав приватному виконавцю до виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Тому, застосування банком поточного курсу долара США до пені, штрафів та судових витрат є незаконним, оскільки суперечить змісту судового рішення та нормам ЦК України. Тому просив скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження залишити без задоволення.

Представник приватного виконавця Олійник В.Б. надав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що вважає скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки рішенням суду від 08.12.2015 було проведено чіткий розподіл заборгованості за валютними ознаками: тіло кредиту та проценти стягнуті у доларах США із зазначенням еквіваленту на дату рішення; пеня, штрафи та судовий збір стягнуті виключно у національній валюті України - гривні, що відповідає ст. 533 ЦК України. Стягувачем була отримана постанова про відкриття провадження від 09.05.2025, яку він не оскаржував. Тому просить у задоволенні скарги АТ КБ "ПриватБанк" на постанову приватного виконавця Ткачука Л.М. про закінчення виконавчого провадження № 78047320 відмовити повністю.

Представник АТ КБ "ПриватБанк" Насадюк А.І. надала до суду відповідь на заперечення заінтересованої особи представника боржника Щербаня Д.М., в якій пояснила, що доводи представника боржника про стягнення боргу виключно за гривневим номіналом є безпідставними. Тобто, аргументи представника боржниці про те, що зафіксована у 2015 році гривнева сума є незмінною базою для стягнення, відхиляються практикою Верховного Суду. Ця гривнева сума була лише індикатором курсу НБУ на день ухвалення рішення, тоді як дійсна природа зобов`язання залишається валютною. Аргумент про те, що Банк «не оскаржував» рішення, працює на користь Банку. Стягувач не оскаржував рішення суду від 08.12.2015 та ухвалу від 21.12.2015 саме тому, що вони були законними та правомірними: суд вірно застосував ст. 533 ЦК України та захистив права кредитора, вказавши валютний еквівалент для всіх складових боргу. Отримання та подання виконавчого листа, який дослівно містить ці еквіваленти, є вимогою Банку виконати судове рішення в повному обсязі, а не свідченням відмови від валютної природи зобов`язання. Банк діяв добросовісно, покладаючись на валютну частину рішення суду. Подаючи лист до виконання, стягувач розраховував на належне застосування виконавцем механізму стягнення за правилами ст. 533 ЦК України. Те, що Приватний виконавець під час закриття провадження обмежився стягненням лише номінальної гривневої суми, проігнорувавши валютний еквівалент, є недоліком виконання, який не може тлумачитися як «згода» банку на знецінення свого майна. Стягнувши виключно гривню, за курсом 2015 року та повністю проігнорувавши актуальний валютний курс і вимоги ст. 49 Закону, Приватний виконавець фактично позбавив Банк понад 72% від реальної вартості присуджених санкцій. Відтак, посилання адвоката боржниці на те, що виконавець «діяв за виконавчим листом», розбивається об той факт, що виконавець застосував лише ту частину документа, яка була вигідна боржнику. Тому просить задовольнити скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на постанову приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л. М. від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78047320 у повному обсязі та визнати незаконною і скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78047320.

Також представник скаржника надала відповідь на заперечення суб`єкта оскарження в якій пояснила, що ознайомившись із запереченням, банк вважає наведені в ньому доводи такими, що не спростовують вимог скарги, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та неповній оцінці тексту виконавчого документу. Вважає, що в рішенні суду і в ухвалі суду від 21.12.2015 про виправлення описки чітко вказаний повний склад боргу: пені в сумі 2345,07 грн, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 1000 доларам США; штрафи в сумі 14203,62 грн, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 605,68 доларам США. Тому вважає, що державний виконавець прийшов до помилкового висновку, що виконання зобов`язання у гривнях є правильним. Також помилковим вважає застосування курсу 2015 року, що призвело до того, що фактично стягнута сума у доларовому еквіваленті виявилася меншою за присуджену. Внаслідок застосування такого алгоритму розрахунку банк недоотримав кошти, що у валютному еквіваленті становить 1162,05 доларів США. Тому банк вважає, що констатувати фактичне виконання рішення суду в повному обсязі є передчасним. А стягнення боргу в знеціненій гривні за курсом 2015 року замість його актуального валютного еквівалента є прямим незаконним втручанням у право власності та фактично позбавляє банк належного йому майна. Просить задовольнити скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78047320 у повному обсязі.

В судовому засіданні представник скаржника Насадюк А.І. вимоги скарги підтримала у повному обсязі, з підстав, зазначених у ній. Просила скаргу задовольнити.

Представник боржника адвокат Щербань Д.М. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні скарги з підстав викладених у запереченнях на скаргу стягувача на постанову приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що кошти були сплачені в повному обсязі, тобто, борг погашено. Окрім цього, вважав, що представник скаржника не має повноважень на подання зазначеної скарги, оскільки не є адвокатом, а зазначена справа в силу закону не є малозначною, а тому дана скарга підлягає залишенню без розгляду.

Представник приватного виконавця Олійник В.Б. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні скарги з підстав викладених у запереченні. Також підтримав зауваження представника боржника Щербаня Д.М. щодо відсутності повноважень у представника на подачу такої скарги.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, представника боржника, представника приватного виконавця, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 1 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Така ж можливість оскарження дій чи бездіяльності виконавця передбачена Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, у ст. 74 вказаного Закону, де зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 року у справі за № 348/714/15-ц позовні вимоги задоволено частково та з урахуванням винесеної ухвали про виправлення описки в рішенні від 21.12.2015 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № IFN0AE000075888 від 10.04.2008: заборгованість за кредитом 5217,28 долари США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 - 122348,64 грн; заборгованість за процентами 410,81 долари США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 - 9633,79 грн; заборгованість за комісією 85,93 долари США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.12.2015 - 2015,12 грн; пені в сумі 2345,07 грн, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 1000 доларам США; штрафи в сумі 14203,62 грн, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 605,28 доларам США, а також 2778,79 грн судових витрат (а.с.72-73, 74).

07.04.2016 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист № 348/714/15-ц (а.с.5).

05.05.2025 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до ОСОБА_3 із заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просив на підставі ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження» прийняти до виконання виконавчий документ Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07.04.2016 по справі № 348/714/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість 7319,69 доларів США, а також судовий збір 2778,79 грн (а.с.6-7).

09.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. було відкрито виконавче провадження № 78047320 з примусового виконання виконавчого листа № 348/714/15-ц від 07.04.2016 про стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором № IFN0AE000075888 від 10.04.2008, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 5217,28 долари США, заборгованість за процентами 410,81 долари США, заборгованість за комісією 85,93 долари США, пені в сумі 2345,07 грн, штрафи в сумі 14203,62 грн, та 2778,79 грн судових витрат (а.с.8).

18.02.2026 приватним виконавцем Ткачуком Л.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 78047320 та було встановлено, що з боржника стягнута заборгованість, винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження в повному обсязі (а.с.9).

25.02.2026 представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного виконавця Ткачука Л.М. із заявою про проведення звірки руху коштів (акт звірки), в якому зазначив, що на транзитний рахунок банку надійшли кошти двома транзакціями (04.02.2026 та 18.02.2026) на загальну суму 266480,78 грн, що еквівалентно 6157,64 доларів США. Залишок непогашеної заборгованості за виконавчим документом становить 1162,05 дол. США. Також кошти про стягнення судового збору до банку не надходили (а.с.10).

Приватним виконавцем Ткачуком Л.М. було надано відповідь № 5499 від 28.02.2026, в якій зазначено, що згідно виконавчого листа № 348/714/15-ц, виданого 07.04.2016, сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 5714,01 долари США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 09.05.2025 становить 237195,98 грн, пені в сумі 2345,07 грн, штрафу в сумі 14203,62 грн та судові витрати в сумі 2778,79 грн, загальна сума 256523,46 грн. Ним на рахунок АТ КБ "ПриватБанк" було перераховано наступні суми: 04.02.2026 - 33747,43 грн, 18.02.2026 - 232733,35 грн. 04.02.2026 було переховано суму заборгованості в гривнях, в тому числі судові витрати в сумі 19327,48 грн та заборгованість в доларах США в сумі 14419,95 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.02.2026 становить 333,85 доларів США. 18.02.2026 залишок заборгованості становив 5380,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.02.2026 становив 232733,35 грн, дана сума була перерахована (а.с.11).

АТ КБ «ПриватБанк» вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати з тих підстав, що боржник не здійснив виконання рішення згідно з виконавчим документом в повному обсязі, а саме: державним виконавцем стягнення заборгованості з пені та штрафів було здійснено у гривнях, після чого виконавче провадження було закінчено, а характер грошового зобов`язання судом було визначено в іноземній валюті, тобто не є фактичним виконанням виконавчого документу згідно з рішенням суду.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаржником при оскарженні постанови про закінчення виконавчого провадження висловлюється незгода саме у стягненні пені та штрафів в гривні, а не в доларах США, еквівалент якого зазначений в рішенні суду.

У постанові від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, її сплата та розмір визначені Законом України «Про захист прав споживачів» за неналежне надання виконавцем банківських послуг споживачеві, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.

В рішенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.12.2015 та ухвалі про виправлення описки від 21.12.2015, сума пені та штрафів, яка підлягає стягненню, зазначена саме в гривнях.

Окрім цього, в постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем чітко зазначено стягнення суми пені та штрафу у гривні, і зазначену постанову стягувачем оскаржено не було.

Отже, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи та доводах представника АТ КБ «ПриватБанку» не міститься підстав, які б свідчили про порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, а тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Щодо зауважень представників боржника та приватного виконавця відносно повноважень представника скаржника, суд зауважує наступне.

Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно п.п. 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором була розглянута у 2015 році, в той час як зміни до Конституції України набрали чинності 30.09.2016. При цьому стягувачем оскаржується рішення приватного виконавця в порядку виконання рішення, яке набрало законної сили 28.12.2015.

Повноваження представника скаржника Насадюк А.І. підтверджуються довіреністю № 8448-К-О від 15.08.2023 та сумніву на представництво АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не викликають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 260, 261, 353, 447-451 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" на постанову приватного виконавця від 18.02.2026 про закінчення виконавчого провадження № 78047320 щодо примусового виконання виконавчого листа № 348/714/15-ц, виданого 07.04.2016 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області у справі № 348/714/15-ц відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 15.05.2026.