Рішення № 136541450, 15.05.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/513/26

Провадження № 2/347/855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 18.05.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту.

18.05.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0079, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 18.05.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4149-4975- 2371-7124 вказану відповідачкою при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. По даний час Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 539101-КС-001 про надання кредиту не виконала а тільки частково сплатила кошти розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 539101-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 539101- КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 539101- КС-001 на загальну суму 5020,00 грн

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 539101-КС-001 про надання кредиту, в розмірі31 750,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 500,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах 14 880,00 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 500,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією 870,00 грн.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за Договором, незважаючи на здійснення ним окремих часткових платежів, Позивач просить стягнути із відповідача в справі виключно основний борг, нараховані проценти та комісію, визначені умовами Договору та положеннями Цивільного кодексу України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, повністю підтримавши позовні вимоги та наполягаючи на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи без її участі. Вимоги позову визнає частково та просить не стягувати розмір заборгованості по відсотках та суми прострочених платежів за комісією, які нараховані під час дії воєнного стану.

Суд, дослідивши надані сторонами матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке:

як встановлено судом 18.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 18.05.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту.

18.05.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 539101-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0079, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис, що складається з одноразового ідентифікатора, є інформацією, яка додається до електронних повідомлень і засвідчує волевиявлення особи щодо укладення електронного договору. Відповідно до пункту 12 частини 1 цієї ж статті, одноразовий ідентифікатор передається через засоби зв`язку, які були зазначені при реєстрації. Отже, закон прямо визнає одноразовий ідентифікатор як належний електронний підпис у сфері електронної комерції.

Суд також встановив, що перед укладенням Договору Відповідач був належним чином ідентифікований і верифікований через Особистий кабінет на вебсайті Позивача. Це підтверджується анкетними даними клієнта та візуальними формами виконаних дій, що відповідає вимогам частини 4 статті 14 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач увійшов до Особистого кабінету за допомогою логіну та паролю, подав заявку на отримання кредиту і вказав свій поточний (картковий) рахунок, що, відповідно до пункту 4.4.4 Правил надання кредитів ТОВ «Бізнес Позика», належить лише йому.

Після прийняття рішення про можливість надання кредиту в Особистому кабінеті Відповідача була розміщена оферта, а на її мобільний номер надіслано одноразовий ідентифікатор для підтвердження акцепту, що відповідає вимогам пунктів 3.1.13.1.3 Правил.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4149-4975- 2371-7124(котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 539101-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 539101-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у спосіб, визначений умовами договору та вимогами законодавства. Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено строк його виконання, боржник зобов`язаний виконати його саме в цей строк. Якщо строк виконання пов`язано з настанням певної події, яка неминуче має настати, виконання зобов`язання відбувається з моменту настання такої події. У випадку, коли строк виконання не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання у будь-який час, а боржник зобов`язаний здійснити виконання протягом семи днів із дня пред`явлення вимоги, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 207 ЦК України, правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст закріплено в одному чи декількох документах або в листуванні, яким обмінялися сторони. При цьому правочин є таким, що укладений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначені норми поширюються і на електронні правочини, де підписання та ідентифікація сторін відбуваються за допомогою засобів електронного зв`язку відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статей 626 та 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору формується умовами, визначеними сторонами на власний розсуд і погодженими між ними, а також обов`язковими умовами, установленими актами цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України прямо визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а отже, його недотримання тягне за собою передбачені законом правові наслідки.

Частина перша статті 638 ЦК України визначає, що істотними умовами договору є умови щодо предмета договору, а також ті умови, які законом визначені істотними для договорів відповідного виду або щодо яких хоча б одна сторона наполягає на досягненні згоди. Наявність таких умов свідчить про належне укладення договору та виникнення у сторін взаємних прав і обов`язків.

Згідно зі статтями 610 та 612 Цивільного кодексу України, невиконання зобов`язання у визначений строк є порушенням зобов`язання, що тягне за собою відповідні правові наслідки. У разі прострочення виконання зобов`язання, боржник вважається таким, що не виконав свої обов`язки у встановлений договором чи законом строк. Це, в свою чергу, дає кредитору право вимагати виконання зобов`язання або його припинення, а також нарахування штрафних санкцій за прострочення, якщо це передбачено умовами договору.

Крім того, стаття 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики відповідно до умов договору, що визначають конкретний строк та порядок повернення кредиту. Зазначене правило є основоположним у сфері кредитних відносин, оскільки встановлює правові рамки для виконання зобов`язань щодо повернення позик і гарантує кредитору отримання належної компенсації за надані кошти. Водночас, відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, кредитний договір не лише зобов`язує позичальника повернути отриману суму кредиту, але й передбачає обов`язок сплати процентів за користування кредитом у порядку та у строки, визначені умовами договору. Такий підхід забезпечує баланс інтересів між кредитором і позичальником, забезпечуючи кредитору належну винагороду за використання його коштів, а позичальнику чіткість і передбачуваність його зобов`язань.

У цьому конкретному випадку, оскільки Позивач виконала всі свої зобов`язання за Договором, в тому числі своєчасно та в повному обсязі перерахувавши кошти на рахунок Відповідачки, а остання не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлений строк, наявність простроченої заборгованості є безсумнівною. Докази, представлені в суді, підтверджують факт прострочення виконання зобов`язань Відповідачкою, що є порушенням умов укладеного договору.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 539101- КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 539101- КС-001 на загальну суму 5020,00 грн

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 539101-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 31 750,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 500,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах 14 880,00 грн; Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; Суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 500,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією 870,00 грн.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту 10 500 грн та відсотками за користування кредитом 14880 грн, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 5500,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідачки 5500,00 грн штрафних санкцій, оскільки такі нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, та підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

А також щодо заявленої вимоги суми прострочених платежів за комісією в розмірі 870 грн суд не вбачає підстав для задоволення в цій частині вимог із врахуванням наступного:

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року. Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Фактично вказана комісія є прихованими відсотками, що є несправедливим по відношенні до споживача та в цій частині вимог слід відмовити.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог, що є підставою для їх задоволення частково.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 25380 грн. (25380 *100:31750 = 79,93 % та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 2128,05 грн (2662,40 *79.93:100=2128,05 грн

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2128,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 526, 530, 610, 629, 10461049 Цивільного кодексу України, а також статтями 263265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 539101-КС-001 про надання кредиту від 18.05.2025 року, що становить 25380,00 грн., (двадцять п`ять тисяч триста вісімдесять гривень 00 копійок ) а також судовий збір у розмірі 2 128,05 грн (дві тисячі сто двадцять вісім гривень 05 копійок) у рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решта вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк