Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 215/569/26
2/215/1847/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.
за участю: секретаря - Мироненко А.О.
Представника відповідача, адвоката - Майтака І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
УСТАНОВИВ:
20.01.2026 позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з даною позовною заявою в обґрунтування якої вказує, що 11.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1420-3068. Зазначений Кредитний договір, разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Кредитний договір, у відповідності до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 5000 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.
Позивач вказує, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, відповідач, всупереч умовам кредитного договору та умовам чинного законодавства, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування.
Позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з котрим укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019, було видано відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача) у розмірі 5000 грн., чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 25000 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 5000 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 20000 грн.
Дану суму заборгованості позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь.
02.03.2026 представником відповідача адвокатом Майтаком І.В. наданий відзив на позовну заяву в якому вказує, що: доданий позивачем до позовної заяви Договір про відкриття кредитної лінії №1420-3068 від 11.07.2024 є лише візуальною формою електронного документу, з якої неможливо встановити її відповідність оригіналу, його цілісність та незмінюваність, а також дійсність підписів сторін; позивачем не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 5000 грн., оскільки із доданої квитанції з системи платежів LiqPay не можливо встановити, що отримувачем цих коштів є саме відповідач; позивачем неправомірно здійснювались нарахування за денною процентною ставкою в розмірі 1,5%, оскільки відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.
В судовому засіданні, представником відповідача були надані аналогічні пояснення, що викладені ним у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєв Є.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідь на відзив на позовну заяву не надав.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії 1420-3068 на суму 5000 грн. строком на 300 днів до 06.05.2025 зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.19-37).
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 підтверджується інформаційною довідкою позивача (а.с.60) та квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.59).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодеку України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Так, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 вищезазначеного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 вказаного Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 цього ж Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 зазначеного вище Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зазначений кредитний договір був укладений за допомогою відповідного електронного сервісу та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А7953 (а.с.37).
Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позичальник надав всі необхідні відомості шляхом заповнення обов`язкових реквізитів кредитного договору та проставив відмітку про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, що відповідає ЗУ «Про захист персональних даних» та рекомендаціям Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо застосування положень цього Закону.
Крім того, підписанням за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою обізнаність та згоду із запропонованими умовами надання кредиту, що свідчить про його вільне волевиявлення, спрямоване на укладення договору саме на тих умовах, що у ньому визначені.
Тобто, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов отриманого ОСОБА_1 кредиту, а саме: розміру кредиту, процентної ставки та строку кредитування.
Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, а також відповідність кредитного договору за формою та змістом нормам діючого законодавства.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконав, має заборгованість, яка станом на 10.12.2025 становить 25000 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 5000 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 20000 грн. (а.с.61-77).
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст.612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1056-1 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та визначається залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 своєчасно та належним чином свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо неправомірного нарахування відсотків за денною процентною ставкою в розмірі 1,5%, виходячи з наступного.
Згідно ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Разом з цим п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
А тому з 241 дня з дати набрання чинності вищевказаним законом, а саме з 20.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.
Водночас, Договір про відкриття кредитної лінії №1420-3068 був укладений 11.07.2024, тобто до введення вказаних обмежень розміру денної процентної ставки в 1%, а тому нарахування відсотків за денною процентною ставкою в розмірі 1,5%, що була визначена умовами кредитного договору, не суперечило вимогам діючого на той час законодавства.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за звернення до суду з позовом був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с.1).
Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволені в повному обсязі, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за електронним Договором про відкриття кредитної лінії №1420-3068 від 11.07.2024 в розмірі 25000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору, а всього 27662,40 грн.
Рішення складено та проголошено 15.05.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26/407.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ:
Судове рішення № 136541157, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 15.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 215/569/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: