Єдиний державний реєстр судових рішень
Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1060/25
Провадження по справі № 1-кп/514/75/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов на розгляд обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120251622270000418 від 01.07.2025 року.
Ухвалою суду у справі призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні взяли участь сторони кримінального провадження.
Представник потерпілого - Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області у підготовче судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений.
30 квітня 2026 року на адресу суду за вх. №2626 надійшла заява потерпілого про розгляд справи без участі його представника. У заяві також зазначено, що земельна ділянка охоронної зони вздовж водного об`єкта, прибережної захисної смуги вздовж річки Когильник, на цей час ОСОБА_4 не обробляє, її стан поновлено до попереднього, ділянка повернута громаді, кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, вимог матеріального характеру до обвинуваченого не мають. Цивільний позов не заявлявся.
Суд, керуючись ст. 325 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі представника потерпілого.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його в порядку ст. 48 КК України від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з підстави зміни обстановки. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що вину у вчиненому правопорушенні визнає та щиро розкаюється, тому сприяв органам досудового розслідування у його розкритті. Земельну ділянку, про яку йдеться в обвинувальному акті, він звільнив, поновив її стан. Вважає, що відбулась зміна обстановки і його дії втратили суспільно небезпечний характер. З огляду на наведені обставини, а також те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, просив його клопотання задовольнити.
Із обвинувального акта судом встановлено, що ОСОБА_4 , діючи всупереч вимог ст. ст. 60, 61, 116-126 Земельного кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, та оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. б ст. 211 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», у порушення ст. ст. 87-89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, не маючи відповідних рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність або надання у користування земельної ділянки, навесні 2025 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, вирішив самовільно зайняти земельну ділянку без кадастрового номеру, розташованої за координатами 46.2962788, 29.0136075, яка має обмеження у вигляді охоронної зони вздовж водного об`єкта, прибережної захисної смуги вздовж річки Когильник, та яка межує із земельною ділянкою під кадастровим номером 5124755900:01:001:0699, розташованої у південно-західному напрямку від селища Серпневе Болградського району Одеської області, та відповідно до ст. 88 Водного кодексу України є водоохоронною зоною вздовж річки Когильник та ст. 112 Земельного кодексу України є охоронною зоною.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою особистого збагачення, передбачаючи можливість настання наслідків в результаті своїх протиправних дій, за відсутності будь-яких законних підстав, всупереч встановленому законом порядку, в період з березня по квітень 2025 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, з використанням власної техніки, організував засів земельної ділянки без кадастрового номеру, за координатами 46.2962788, 29.0136075, загальною площею 0,3854 га, яка має обмеження у вигляді охоронної зони вздовж водного об`єкта, прибережної захисної смуги вздовж річки Когильник та яка межує із земельною ділянкою під кадастровим номером 5124755900:01:001:0699, обробляється з нею одним масивом, насінням сільськогосподарської зернової культури кукурудзи та її подальше вирощування на вказаній земельній ділянці, що розташована на території Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області, у південно-західному напрямку від селища Серпневе Болградського району Одеської області, та відповідно до ст. 88 Водного кодексу України є водоохоронною зоною вздовж річки Когильник та ст. 112 Земельного кодексу України є охоронною зоною.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронних зонах.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та зазначив, що дійсно обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується є нетяжким злочином, наведені у клопотанні обставини, ставлення обвинуваченого до вчинених ним дій, відсутність матеріальної шкоди та повернення земельної ділянки у первинний стан, свідчать, що після вчинення злочину відбулись зміни внаслідок яких вчинене діяння та особа втратили суспільну небезпечність. Також прокурор надав суду характеризуючи обвинуваченого матеріали, зібрані органом досудового розслідування.
Прокурор також просив суд, у разі прийняття рішення про закриття провадження, скасувати накладений ухвалою слідчого судді арешт на земельну ділянку в межах кримінального провадження.
Вислухавши сторони справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч.1 ст.285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту наведеної норми убачається що для звільнення особи за такої підстави є дві окремі умови - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли особа перестала бути суспільно небезпечною.
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України є правом суду, і застосовується з метою реалізації принципу справедливості та доцільності , у разі втрати небезпеки для суспільства діяння особи та самої особи, застосування до винної особи міри відповідальності (санкції) з виховною метою. Окрім цього ухвалення такого рішення, за умови його обґрунтованості, дає можливість процесуальної економії розгляду справ судом.
Аналізуючи наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності суд зазначає наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, самовільному зайнятті земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронній зоні, а саме здійснення засіву насінням сільськогосподарської зернової культури кукурудзи ділянки загальною площею 0,3854 га без кадастрового номеру за координатами 46.2962788, 29.0136075, котра межує із земельною ділянкою під кадастровим номером 5124755900:01:001:0699, та розташована на землях прибережної захисної смуги річки Когильник. Земельні ділянки оброблялись єдиним масивом з метою подальшого вирощування вказаної сільськогосподарської культури. Вказана земельна ділянка розташована на території Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 197-1 КК України класифікується як нетяжкий.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, щиро кається у вчиненому.
У судовому засіданні обвинувачений пояснив суду, що не розумів незаконності своїх дій на час вчинення правопорушення. Вказане розслідування стало для нього поштовхом для вивчення питання та усвідомлення шкоди, яка завдається внаслідок порушення встановленого законом порядку використання прибережних смуг. Розуміє, що засів таких земель та вирощування на них сільськогосподарських культур, мають негативні наслідки для водної екосистеми і все, що з нею пов`язано. З огляду на це він всіляко сприяв слідству, негайно розпочав вчиняти дії, спрямовані на звільнення земельної ділянки. Оскільки на цей час земельну ділянку звільнено, її приведено у первинний стан, матеріальної шкоди не завдано, вважає, що діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, тому просить звільнити його від кримінальної відповідальності.
Територіальна громада в особі Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області у поданому суду письмовому зверненні підтвердила факт повернення земель та їх відновлення.
Також в судовому засідання суд дослідив позитивну характеристику стосовно ОСОБА_4 за місцем проживання.
Суд вважає, що встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК, перестало бути суспільно небезпечним з настанням обставин повернення земельної ділянки громаді та приведення її у первинний стан, який існував до вчинення правопорушення обвинуваченим.
Наведені обставини у сукупності з поясненнями ОСОБА_4 дають суду підстави для висновку, що і сама особа обвинуваченого припинила бути суспільно небезпечною.
Згідно вимог ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що встановлені судом обставини вказують на наявність умов для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 48 КК України, із закриттям кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням ухвали законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвали слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 28.05.2025 року, надану стороною обвинувачення у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 284, 285, ст. 286, ч. 3 ст. 288, 369-372 КПК України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000418 від 01.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України закрити.
З набранням ухвали законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області у справі №514/598/25 (провадження №1-кс/514/41/25) від 28.05.2025 року, а саме на земельну ділянку, без кадастрового номеру, на яких зростає сільськогосподарська культура кукурудзи та перебуває в стадії дозрівання, розташованої в адміністративних межах Серпневського старостинського округу Бессарабської селищної ради Болградського району Одеської області, за межами населеного пункту с-ще Серпневе, орієнтованою площею 0,3854 га між земельною ділянкою під кадастровим номером 5124755900:01:001:0699 та річкою Когильник, розташовану за геолокацією 46.296773, 29.012772, шляхом заборони їх подальшого відчуження, розпорядження та користування - скасувати.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 136539815, Тарутинський районний суд Одеської області було прийнято 13.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 514/1060/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: