Рішення № 136538190, 14.05.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1361/25

Провадження номер № 2/0186/84/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Шахтарське

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Демиденка С.М.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21556-07/2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На виконання умов договору кредитором надано відповідачу 11 100,00 грн. строком на 120 днів з 18.07.2024 по 14.11.2024.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, не повернула грошові кошти та відсотки, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість за кредитним договором в сумі 34114,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11100,00 грн.; заборгованість за відсотками 17649,00 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями 5365,00 грн.

19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 19.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №21556-07/2024 в сумі 34114,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11100,00 грн.; заборгованість за відсотками 17649,00 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями 5365,00 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №21556-07/2024 від 18.07.2024 в розмірі 34114,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11100,00 грн.; заборгованість за відсотками 17649,00 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями 5365,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №21556-07/2024 від 18.07.2024 в розмірі 34114,00 грн., а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та надала відзив на позовну заяву, в якому прохала суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки у березні - липні 2024 року вона стала жертвою фінансового шахрайства. В серпні вона звернулася до кіберполіції Дніпропетровської області. 20.08.2024 відділенням поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області за даним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046380000080. Також зазначила, що 22 березня 2024 року вона замовила через інтернет книжку за 200 грн. про інвестування. Через 15 хвилин їй зателефонував чоловік, який представився ОСОБА_2 . Скориставшись психологічним впливом, ОСОБА_3 через вмілі маніпуляції умовив її взяти кредит в компаніях, які видають кредит онлайн і почати торгувати на біржі у компанії СapitalProf. Так як, вона раніше ніколи не користувалась послугами мікрозаймів і не знала як це зробити, ОСОБА_3 запропонував скачати на телефон програму АnуDesk, яка дає можливість бачити екран телефона. Через підказки він завів її до онлайн кабінету кредитних компаній і допоміг взяти 20000 грн. Потім зареєстрував на біржі в компанії СapitalProf. Після чого, вона перерахувала кошти 20000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 . Потім, був відритий рахунок на біржі. Вона розраховувала, що через місяць зможе заробити на біржі та повернути кредит, але зняти гроші з рахунку вона не може. Доступ до особистого кабінету є, рахунок (написано) верифікований, але гроші зняти не вдається. Перевірка показала, що компанія працює без ліцензії. У липні вона звернулася до юриста про допомогу вивести гроші з особистого рахунку компанії СapitalProf. З юристом був заключений договір, але він виявився теж шахраєм, через якого вона втратила 59050 грн.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» надав відповідь на відзив, в якому прохав суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі, оскільки посилання відповідача на звернення до органів поліції та долучення витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не має відношення до спору про стягнення кредитної заборгованості з неї, адже в короткому викладі обставин зазначено, що відповідач звернулась із заявою про вчинення «шахрайських» дій відносно неї з 12.07.2024 по 29.07.2024, що завдали їй збитків на суму 59 050,00 грн., враховуючи що в викладі обставин зазначено: «… ОСОБА_1 самостійно та добровільно перерахувала кошти в загальній суму 59 050,00 гривень..». Тому звернення відповідача із заявою в поліцію щодо збитків на суму 59 050,00 грн. які завдані особою до якого звернулась відповідач, ніякого відношення до кредитної заборгованості не мають. Також зазначає, що факт внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще не свідчить про наявність складу кримінального правопорушення, а є лише обов`язком (реагуванням) відповідальної особи на таке повідомлення. Таким чином, за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, доводи відповідача про неукладення кредитного договору є необґрунтованими. Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів про проведення слідчих дій, про результат проведення слідчих дій, про результат проведення досудового розслідування. Тобто, відповідачем не надано суду допустимих і належних доказів вчинення шахрайських дій щодо неї при укладанні кредитного договору.

04.05.2026 представником позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» подано додаткові пояснення по справі, в яких він прохав суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а відзив відповідача ОСОБА_5 необґрунтованим, безпідставним та таким що не заслуговує на увагу суду.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, відповіді на відзив та додаткових поясненнях прохав суд розглядати справу за його відсутності та при ухваленні рішення врахувати доводи зазначені у відповіді на відзив.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 18.07.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21556-07/2024 про надання споживчого кредиту, згідно якого позичальник отримала суму кредиту у розмірі 11 100,00 грн., строком на 120 днів. Денна процентна ставка 1,5% в день. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3565, у якому вона підтвердила отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до п. п. 1.6. п. 1 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 хх-хххх-7903, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. п. 1.6. п. 1 кредитного договору.

18.07.2024 відповідачкою було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3565, паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні системи» від 23.04.2025 №3466_250423100716, 18.07.2024 о 17:30:09 через систему iPay було зроблено платіж на суму 11 100,00 грн. на картку № НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua 456654407, призначення платежу: зарахування 11100,00 грн. на картку НОМЕР_3 .

19.11.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №191124/2 у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №21556-07/2024 в сумі 34114,00 грн., з яких: 11 100,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17649,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5365,00 грн. сума заборгованості за штрафними санкціями.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №21556-07/2024 про надання споживчого кредиту від 18.07.2024, загальна сума заборгованості відповідача становить 34114,00 грн.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч.1 ст.527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку наданому відповідачем витягу з ЄРДР в кримінальному провадженні №12024046380000080 від 20.08.2024, то такий суд до уваги не бере, оскільки сам по собі факт звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно неї не свідчить про те, що спірний кредитний договір не був укладений і кошти саме за цим договором могли бути використані не відповідачем, а іншою особою.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до копії витягу з ЄРДР 12024046380000080 від 20.08.2024, у період часу з 12.07.2024 по 29.07.2024 під приводом отримання юридичної допомоги з виводу грошових коштів з іноземних рахунків, ОСОБА_1 самостійно та добровільно перерахувала грошові кошти в загальній сумі 59050 гривень на банківські картки АТ «Райффайзен банк». На думку суду, зазначені у витягу з ЄРДР обставини вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 не має ніякого відношення до спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений 18.07.2024 з ТОВ «Аванс Кредит».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Презумпція ст. 204 ЦК України вказує, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована

Суд зазначає, що кредитний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є дійсними, і відповідно до статті 629 ЦК України підлягають обов`язковому виконанню його сторонами.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини справи суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто неналежне виконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати відсотків та комісії.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 11100,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості, складає 17649,00 грн, що перевищує суму отриману відповідачем у кредит 11100,00 грн.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Аванс Кредит», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема, щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Отже, на думку суду вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Крім того, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Суд вважає за необхідне застосувати аналогію та врахувавши те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 17649,00 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 11100,00 грн. за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, дійшов висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів, тобто з 17649,00 грн до 11100,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №21556-07/2024 від 18.07.2024, первісний кредитор ТОВ «Аванс Кредит» нарахував відповідачу ОСОБА_1 штрафні санкції в загальному розмірі 5365,00 грн., яку включає до суми заборгованості, але суд зважає на те, що, відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, а строк кредитування діє з 18.07.2024 до 14.11.2024, отже, на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що нарахування штрафу в сумі 5365,00 грн. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак позовні вимоги в частині її стягнення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1970,49 грн., виходячи з розрахунку 22 200,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3028,00 грн. (ставка судового збору) : 34114,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за кредитним договором №21556-07/2024 від 18.07.2024 в сумі 22200 (двадцять дві тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу 11100,00 грн.; заборгованості за відсотками 11100,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014), судовий збір в сумі 1970 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят) гривень 49 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: С.М. Демиденко.