Рішення № 136538180, 14.05.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2073/25

Номер провадження № 2/0186/244/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14 травня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Демиденка С.М.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 через вебсайт credoc.com.ua укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1418-1496, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти на особисті потреби в розмірі 9300,00 грн. зі строком користування 300 днів (базовий період 14 днів, знижена ставка % - 1,20% в день, стандартна відсоткова ставка - 1,50 % в день).

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, який був направлений відповідачу для підписання кредитного договору та підтвердження з ознайомленням із правилами надання грошових коштів у кредит та інших супутніх документів.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обумовленому договорі розмірі шляхом перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними відповідачем.

Відповідач умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти та нараховані за кредитним договором відсотки не сплатив навіть після спливу строку кредитування.

Станом на 02.09.2025 заборгованість відповідача по кредитному договору складає 49549,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 9300,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 39506,40 грн.; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 743,60 грн.

До позичальника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було застосовано програму лояльності для споживачів фінансових послуг та частково списано заборгованість позичальника за комісією та нарахованими відсотками в загальній сумі 5263,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» прохав суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1418-1419 від 06.07.2024 в сумі 44285,20 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 9300,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 34985,20 грн.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню тапрохав відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачем до позовної заяви не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт переказу грошових коштів на його користь. Позивачем не надано суду докази, які об`єктивно підтверджують факт отримання кредиту, а не докази створені самим позивачем, в яких він стверджує про наявність певних обставин. Крім того, умови кредитного договору, які передбачають нарахування споживачу непропорційно великої суми відсотків у разі невиконання ним зобов`язань, є несправедливими та такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності й розумності, закріпленим у статтях 509, 627 Цивільного кодексу України і в частині четвертій статті 42 Конституції України. Такі умови порушують баланс інтересів сторін договору, ставлячи споживача як слабшу сторону у невигідне становище та надаючи кредитору можливість отримувати невиправданий надприбуток за рахунок боржника.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надав додаткові пояснення в яких прохав суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у повному обсязі. Також зазначив, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, товариство не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, тому відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ, а саме виписки по рахунку відповідача ОСОБА_1 не вбачається можливим. Вважає, що первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку. Крім того, створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Інформація щодо належності карткового рахунку відповідачу є банківською таємницею установи банку в якому було відкрито цей картковий рахунок, тому відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або представником банку. Кредитні кошти були перераховані товариством саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача. Крім того, товариство законно нарахувало проценти за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору. Відповідач взяв на себе зобов`язання та не виконав їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними.

У судове засідання представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному осбязі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 06.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1418-1419.

Кредитний договір було укладено відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджених наказом №51-П від 28.06.2024 року.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «А8084».

Відповідно до розділу 4 кредитного договору відповідачу надано кредитні кошти на особисті потреби в розмірі 9300,00 грн. зі строком користування 300 днів (базовий період 14 днів, знижена ставка % - 1,20% в день, стандартна відсоткова ставка- 1,50 % в день). Комісія за видачу кредиту 15% від суми виданого кредиту.

У розділі 1 договору визначено, що базовий період сплати відсотків це проміжок часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до пункту 4.8 договору базовий період складає 14 календарних днів та починається з дати видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.

Пунктом 4.9 договору визначено, що строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 01.05.2025.

Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до пунктів 4.6, 4.10., 4.11, 4.14 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за ставкою 1,50 % за кожен день користування кредитом (застосовується протягом всього строку цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 27138,17 відсотків. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за весь строк кредитування складає 48025,61 грн. та включає суму кредиту, комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.п. 12.1.,12.3.1. Договору, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця.

У розділі 13 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А8084.

Позивач виконав своє зобов`язання за кредитним договором надавши відповідачу кредитні кошті згідно умов кредитного договору на загальну суму 9300,00 грн., що підтверджується даними довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та довідки АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 за допомогою системи Liqpay на платіжну картку НОМЕР_1 , номер платежу 2485545735, при цьому відповідач не виконав зобов`язання по їх поверненню, чим порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 02.09.2025 становить 49549,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 9300,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 39506,40 грн.; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 742,60 грн.

Розрахунок заборгованості здійснено позивачем у відповідності до умов кредитного договору.

Позивач, з урахуванням принципів диспозитивності, пред`явив позов про стягнення суми простроченої заборгованості по кредиту 9300,00 грн. та суми простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам в розмірі 34985,20 грн., вказавши, що частина заборгованості за нарахованими процентами та комісією у розмірі 5263,80 грн. була списана за програмою лояльності.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022року у справі № 757/40395/20.

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором А8084 відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, договір про надання фінансового кредиту підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідач у відзиві, який був поданий ним до суду, не надавав заперечень щодо обставин укладення ним з позивачем кредитного договору, його форми та підписання.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, суд приходить до висновку, що укладення між сторонами кредитного договору №1418-1419 підтверджено належними та допустимими доказами.

Матеріалами справи безспірно підтверджується дійсність грошової вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до відповідача. Між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тіла кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості, складає 39506,40 грн, що більше ніж у чотири рази перевищує суму отриману відповідачем у кредит 9300,00 грн, навіть враховуючи те, що позивач просив стягнути відсотки не в повному обсязі, а у розмірі 34985,20 грн.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема, щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Отже, на думку суду вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Суд вважає за необхідне застосувати аналогію та врахувавши те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 34985,20 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 9300,00 грн. за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, дійшов висновку про необхідність зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів, тобто з 34985,20 грн до 9300,00 грн.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого останнім за подачу позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1017,42 грн. (18600,00 грн. х 100 : 44285,20 х 2422,40 грн. : 100 = 1017,42 грн.).

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-283 ЦПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, місто Київ, бульвар Лесі України, буд.26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598), заборгованість за кредитним договором №1418-1419 від 06.07.2024 станом на 02.09.2025 в сумі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 9300,00 грн., простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам 9300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, місто Київ, бульвар Лесі України, буд.26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598), судовий збір в розмірі 1017 (одна тисяча сімнадцять) гривень 42 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, буд.26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: С.М. Демиденко