Ухвала суду № 136537220, 07.05.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1255/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є. С.

при секретарі Лепешенковій В.А.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_2 , про скасування рішень державного реєстратора та скасування змін у Державному реєстрі речових прав,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд визнати незаконними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, який діяв як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно: індексний номер 82885211 від 16.01.2026 року щодо зміни іпотекодержателя у записі № 63159210; індексний номер 82885411 від 16.01.2026 року щодо зміни іпотекодержателя у записі № 63159345. Скасувати внесені на підставі зазначених рішень зміни до записів про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

06 березня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

20 квітня 2026 року третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича від 13.01.2026 року (індексний номер рішення: 82882767) про державну реєстрацію припинення права власності ОСОБА_2 на 11/100 частини земельної ділянки кадастровий номер: 5123755800:02:008:0418. Скасувати внесений на підставі зазначеного рішення запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №30538702.

Представник ТОВ «ФК «Флексіс» надав заперечення щодо прийняття до розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому просив відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі №509/1255/26, посилаючись на те, що позовна заява ОСОБА_2 не відповідає критеріям, визначеним статтею 52 ЦПК України, оскільки не стосується предмета спору у даній справі, спрямована на його зміну та розширення, а також дублює вимоги, які вже є предметом розгляду в іншому судовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

За ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18 Верховний Суд зауважив, що у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2019 року у справі № 910/12463/18 дійшов до висновку, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, повинно бути дотримано декілька критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам ); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

У постанові від 30 серпня 2023 року у справі № 910/12744/22 Верховний Суд роз`яснив, що самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що саме вона перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і має на меті вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Так, предметом спору у даній справі є виключно правомірність рішень державного реєстратора від 16.01.2026 року, якими було внесено зміни до записів про іпотеку шляхом заміни іпотекодержателя. Таким чином, спірні правовідносини у цій справі стосуються лише забезпечувального речового права іпотеки, а саме зміни суб`єкта іпотекодержателя.

Позовна заява третьої особи відповідно до приписів статті 52 ЦПК України повинна містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Отже, позовна вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, повинна стосуватися в цілому саме предмета спору у справі.

Разом з тим, із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що його вимоги спрямовані на оскарження реєстраційної дії від 13.01.2026 року щодо припинення його права власності на частку земельної ділянки, а також на захист його прав як особи, яка вважає себе співвласником відповідного майна. Крім того, обґрунтування позову ОСОБА_2 значною мірою базується на обставинах та правовідносинах, які є предметом розгляду в іншій судовій справі №509/5172/25. Отже, заявлені ОСОБА_2 вимоги стосуються інших юридичних фактів, іншого часу їх вчинення та іншого виду речового права (права власності, а не іпотеки), ніж ті, що є предметом розгляду у даній справі. Така відмінність свідчить про відсутність тотожності предмета спору, що є обов`язковою умовою для вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами. Більше того, подана позовна заява фактично спрямована на розширення та зміну предмета спору, оскільки потребує дослідження обставин, які не входять до меж первісних позовних вимог, зокрема обставин набуття та припинення права власності на земельну ділянку, правомірності включення її до предмета іпотеки, а також законності реєстраційних дій, які не оскаржуються позивачем у даній справі. ОСОБА_2 у своїй позовній заяві вказує на наявність окремого судового провадження справи №509/5172/25, у межах якої вже розглядаються питання щодо його прав на спірну земельну ділянку та правомірності договорів іпотеки. Таким чином, заявлені ним вимоги є предметом самостійного судового розгляду і не потребують їх дублювання у межах цієї справи.

Таким чином, предмет спору у позовній заяві третьої особи, не є тотожним предмету спору первісної позовної заяви.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище, третьою особою ОСОБА_2 не доведено наявність обставин, які б підтверджували факт звернення із позовною заявою щодо індентичного предмета спору в межах даної справи, з огляду на що, у прийнятті позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 52, 81, 89, 259, 260, 263 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Повернути ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2097,92 гривень, сплачений відповідно до квитанції про сплату № 4637-9470-2047-6305 від 19.04.2026 року.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Козирський